25 грудня виповнюється 175 років від дня народження одного із основоположників медицини в Кременчуці, хірурга-новатора, науковця, громадського діяча - Овксентія Трохимовича Богаєвського.

Овксентій Трохимович  наочно показав, що наука та прогрес можуть починатися не зі столиці, а з маленького містечка. Кременчуцьку земську лікарню, в якій він працював старшим лікарем,   зробив  хірургічним центром, куди приїздили переймати досвід лікарі з усієї України. Написав 85 наукових праць, створив велику школу хірургів-практиків.

       14 жовтня відзначає свій ювілей  Федір Олексійович Чужа, знаний в місті письменник, журналіст.   Крім романів, повістей та краєзнавчих розвідок в його творчому доробку є  роботи, які розширюють жанрову палітру майстра. 

      10 жовтня свій 70-ти річний ювілей відзначає письменниця сучасності, лауреат численних конкурсів і, зокрема, «Коронації слова» - Наталя Лапіна.

24 вересня свій 70-ти річний ювілей святкує Володимир Євгенович Шевченко - письменник, журналіст, краєзнавець, історик, науковець, фольклорист і казкар, член Спілки журналістів України.

Не можливо не оцінити його вагомий внесок у розвиток журналістської освіти, видавничої справи, високу професійну майстерність та активну життєву позицію. Ще навчаючись на факультеті журналістики Київського Державного Університету ім. Тараса Шевченко спільно зі Світланою Божко 1 вересня 1979 року заснували Кременчуцьке журналістське земляцтво у Києві. 

        28 серпня виповнюється 115 років від дня народження Валентина Гавриловича Литвиненка, видатного українського графіка, живописця, письменника. Заслуженого діяча мистецтв, народного художника УРСР.

       18 серпня свій 90-й день народження відзначає кременчужанка Лідія Дмитрівна Шаткова - авторка шеститомного «Літопису Великої Вітчизняної війни. «Живи, Пам’ять!». Значну частину свого життя вона присвятила увічненню пам’яті солдатів Другої світової війни.

     Час не дозволяє повністю реконструювати її біографію. Цінні листи втрачені, важливі записи - стерті, спогади грішать випадковими враженнями та хибними інтерпретаціями. До наших днів дійшли численні  фотографії, які розпалюють, але не втамовують уяву.

      Ім’я П’єра де Кубертена, який відродив Олімпійські ігри, відоме кожному, а його близького соратника Олексія Бутовського на довгі десятиліття  «забули» навіть на малій Батьківщині. Саме Олексій Бутовський, пліч-о-пліч працював з П’єром де Кубертеном і вніс значний вклад у відродження Олімпійських ігор.

Олексій Дмитрович Бутовський народився 9 червня 1838 р. на Полтавщині, про що свідчить наступний документ: « Июня 9 дня 1838 года Кременчугского уезда деревни Пелеховщина у отставного штабс-капитанаДмитрия Петровича Бутовского  и законной жены его Надежды Стефановой… родился сын Алексей…». Дитинство Олексія минуло на придніпровських просторах у селі Пелехівщина, в родовому маєтку батька.

      6 травня 2023 року виповнюється 105 років з часу створення Кременчуцької хорової капели імені М.В.Лисенка. Біля її витоків стояв наш талановитий земляк – Прокіп Минович Сапсай (1886-1929). Людина унікальної обдарованості, він був актором, режисером, композитором і диригентом,пристрасним любителем хорового співу і самовідданим організатором народних хорів. «Де тільки він не був, скрізь створював хори», – так писав журнал «Музика» 1925 року про Прокопа Миновича Сапсая.