24 вересня свій 70-ти річний ювілей святкує Володимир Євгенович Шевченко - письменник, журналіст, краєзнавець, історик, науковець, фольклорист і казкар, член Спілки журналістів України.

Не можливо не оцінити його вагомий внесок у розвиток журналістської освіти, видавничої справи, високу професійну майстерність та активну життєву позицію. Ще навчаючись на факультеті журналістики Київського Державного Університету ім. Тараса Шевченко спільно зі Світланою Божко 1 вересня 1979 року заснували Кременчуцьке журналістське земляцтво у Києві. 

        28 серпня виповнюється 115 років від дня народження Валентина Гавриловича Литвиненка, видатного українського графіка, живописця, письменника. Заслуженого діяча мистецтв, народного художника УРСР.

       18 серпня свій 90-й день народження відзначає кременчужанка Лідія Дмитрівна Шаткова - авторка шеститомного «Літопису Великої Вітчизняної війни. «Живи, Пам’ять!». Значну частину свого життя вона присвятила увічненню пам’яті солдатів Другої світової війни.

     Час не дозволяє повністю реконструювати її біографію. Цінні листи втрачені, важливі записи - стерті, спогади грішать випадковими враженнями та хибними інтерпретаціями. До наших днів дійшли численні  фотографії, які розпалюють, але не втамовують уяву.

      Ім’я П’єра де Кубертена, який відродив Олімпійські ігри, відоме кожному, а його близького соратника Олексія Бутовського на довгі десятиліття  «забули» навіть на малій Батьківщині. Саме Олексій Бутовський, пліч-о-пліч працював з П’єром де Кубертеном і вніс значний вклад у відродження Олімпійських ігор.

Олексій Дмитрович Бутовський народився 9 червня 1838 р. на Полтавщині, про що свідчить наступний документ: « Июня 9 дня 1838 года Кременчугского уезда деревни Пелеховщина у отставного штабс-капитанаДмитрия Петровича Бутовского  и законной жены его Надежды Стефановой… родился сын Алексей…». Дитинство Олексія минуло на придніпровських просторах у селі Пелехівщина, в родовому маєтку батька.

      6 травня 2023 року виповнюється 105 років з часу створення Кременчуцької хорової капели імені М.В.Лисенка. Біля її витоків стояв наш талановитий земляк – Прокіп Минович Сапсай (1886-1929). Людина унікальної обдарованості, він був актором, режисером, композитором і диригентом,пристрасним любителем хорового співу і самовідданим організатором народних хорів. «Де тільки він не був, скрізь створював хори», – так писав журнал «Музика» 1925 року про Прокопа Миновича Сапсая.

         14 квітня відзначає свій ювілей Ніна Леонтіївна Данько - літератор і педагог, член Полтавської спілки літераторів, Кременчуцької міської спілки літераторів «Славутич». Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. Л.Бразова у номінації «Публіцистика».

        На початку ХХ століття у центральній частині Кременчука була велика кількість булочних, кав’ярень та кондитерських. Однією з найпопулярніших була  кав'ярня і кондитерська  С.А. Силаєва, де завжди подавали найсмачніші каву, шоколад, какао, чай, морозиво. По сучасній вулиці Ігоря Сердюка розміщувався ще один дуже «смачний» магазин, в асортименті якого також були кава, цукерки, шоколад. Власницею була, як свідчить вивіска, «донька грека». Поряд з найпопулярнішим кінотеатром Кременчука «Колізей» по вул. Соборній було відкрито кав’ярню-кондитерську С.А. Адамова, де пропонувався чималий асортимент кондитерських виробів. Багато було невеличких, так званих сімейних кав’ярень, де за помірну ціну подавали каву, какао, шоколад. Одним з постачальників солодкої продукції до цих закладів був місцевий «шоколадний король» Петро Миколайович Поддєрєгін.

       3 квітня відзначає свій ювілей Людмила Юріївна Снітко - талановита кременчуцька поетеса і прозаїк, член Спілки літераторів «Славутич».

     Зелений острів на півдні Лісостепу. Так називають один із найцінніших зразків садово-паркової архітектури, якому  у 2023 році минає 130-років – Устимівський дендропарк.
      Верхівки його вікових дерев можна побачити з траси Кременчук-Хорол, яка пролягає повз с. Устимівка, за 35 км від індустріального Кременчука. В будь-яку пору року його унікальна колекція екзотичних дерев і кущів із різних куточків світу вражає конфігураціями крон, формами листів, барвами під час цвітіння; вабить співом птахів і навіть повітрям. Тут зібрано рослини з Північної Америки, Європи, Криму та Кавказу, Сибіру, Середньої Азії, Далекого Сходу, Китаю і навіть Гімалаїв.