На початку ХХ століття у центральній частині Кременчука була велика кількість булочних, кав’ярень та кондитерських. Однією з найпопулярніших була  кав'ярня і кондитерська  С.А. Силаєва, де завжди подавали найсмачніші каву, шоколад, какао, чай, морозиво. По сучасній вулиці Ігоря Сердюка розміщувався ще один дуже «смачний» магазин, в асортименті якого також були кава, цукерки, шоколад. Власницею була, як свідчить вивіска, «донька грека». Поряд з найпопулярнішим кінотеатром Кременчука «Колізей» по вул. Соборній було відкрито кав’ярню-кондитерську С.А. Адамова, де пропонувався чималий асортимент кондитерських виробів. Багато було невеличких, так званих сімейних кав’ярень, де за помірну ціну подавали каву, какао, шоколад. Одним з постачальників солодкої продукції до цих закладів був місцевий «шоколадний король» Петро Миколайович Поддєрєгін.

       3 квітня відзначає свій ювілей Людмила Юріївна Снітко - талановита кременчуцька поетеса і прозаїк, член Спілки літераторів «Славутич».

     Зелений острів на півдні Лісостепу. Так називають один із найцінніших зразків садово-паркової архітектури, якому  у 2023 році минає 130-років – Устимівський дендропарк.
      Верхівки його вікових дерев можна побачити з траси Кременчук-Хорол, яка пролягає повз с. Устимівка, за 35 км від індустріального Кременчука. В будь-яку пору року його унікальна колекція екзотичних дерев і кущів із різних куточків світу вражає конфігураціями крон, формами листів, барвами під час цвітіння; вабить співом птахів і навіть повітрям. Тут зібрано рослини з Північної Америки, Європи, Криму та Кавказу, Сибіру, Середньої Азії, Далекого Сходу, Китаю і навіть Гімалаїв. 

    Літературний простір Кременчука – яскравий та розмаїтий, і помітне  місце у ньому посідає творчість Любові Димченко – поетеси, члена Спілки літераторів «Славутич». 27 лютого вона святкує свій 70-літній ювілей. 
    Любов Анатоліївна відома шанувальникам слова як поетеса та авторка таких поетичних збірок: «Персефона», «Пусть говорять…», «На волне ночных раздумий», «Навперейми вітрам», «На ковзанці життя». Вона не зупиняється на досягнутому, а перебуває в постійному творчому пошуку, працює над новими поетичними формами. Тематична палітра її поезій  розмаїта і глибоко лірична. Любов Димченко може писати  про погоду або квіти, щось патріотичне, про кохання. Не оминаючи гострих тем сучасності вона ділиться думками про проблеми українського суспільства, соціальне розшарування, надії, сподівання й розчарування наших днів. Її рядки хвилюючі, зворушливі, щирі. Вони як  вказівна зірка для тих, хто ще не втратив віри в те, що "краса врятує світ".

       Кременчук завжди славився талановитими людьми. Серед них і молода поетеса Олеся Міфтахова – член Конгресу літераторів України, лауреат  міжнародних конкурсів і  фестивалів.
       З 2010 року вона  співорганізатор літературних заходів, які відбувалися в нашому місті: фестивалі, авторські вечори, зустрічі з відомими авторами, слеми, благодійні та вуличні читання. Разом з Павлом Жидковим очолювала арт-групу «Творчий Кременчук», яка об’єднала творчу молодь міста.

     Микола Пилипович Чередій народився 20 листопада 1927 року в селі Павлиш на Кіровоградщині у багатодітній селянській родині. До початку Другої світової війни встиг закінчити шість класів Павлишської школи. Після звільнення юнак вступає  до школи фабрично-заводського навчання №4, яка розташовувалася поряд з Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ). 

       6 листопада (за старим стилем) 1902 року в с. Велика Кохнівка (нині у складі м. Кременчук) народився Яків Павлович   Затенацький - український мистецтвознавець, художній критик, дослідник історії українського мистецтва ХІХ ст., Заслужений   діяч мистецтв УРСР.

14 жовтня виповнюється 80 років Володимиру Івановичу Приходьку, генеральному директору і президенту концерна «Крюківський вагонобудівний завод».

     22 вересня 1947 року в мальовничому містечку Решетилівка, що поблизу Полтави, народився  Валерій Григорович Голуб – кременчуцький літератор, член літературних об’єднань «Славутич» та «Цвіт калини», лауреат кременчуцьких літературних конкурсів «Золота осінь» та «Легенди про козака Івана Кременчука». 
     Здібності до віршування виявилися ще в шкільні роки. Але  захоплення поезією довгий час не вважав  серйозним заняттям. Писав гумористичні опуси для друзів, знайомих. 
     Серйозні його публікації побачили світ лише на початку 90-х років. В цей час твори Валерія Григоровича неодноразово публікуються у місцевих періодичних виданнях і в «Літературній Україні». Автор друкувався також у альманахах «Кременчук літературний», «Калинове гроно». Його вірші увійшли до таких поетичних збірок як «Проникновенность», «Дванадцять Відтінків Осені», «Україна починається з тебе», «Антологія сучасної української літератури. Армія. Мова. Віра». 

        В кінці ХІХ ст. спостерігався стрімкий розвиток Кременчука. Швидко зростала територія міста, його забудова, одне за одним відкривалися підприємства. Внаслідок цього стрімко зростала і кількість населення. За переписом 1887 року вона складала 63007 осіб.