
Народився Валентин Кузьмич Нагнибіда 1929 року в с. Солониця Козельщинського району Полтавської області. Зростав у великій бідній сім'ї. Був мовчазним, задумливим та допитливим хлопчиком, любив музику. Навчався у школі с. Солониці. Багато читав, захоплювався малюванням, мріяв про освіту художника. Закінчивши у 1949 році кременчуцьке художнє ремісниче училище, він перебував у пошуках творчого натхнення. Вивчаючи мотиви народної полтавської різьби, захопився творами Василя Гарбуза (1882−1972) – визнаного майстра старшого покоління, який працював в техніці традиційного площинного різьблення по дереву. З ним Валентин Нагнибіда особисто був знайомий та називав його своїм вчителем. Тому в декоруванні власних виробів надавав перевагу тригранно-виїмчастій різьбі, використовуючи деревину світлих відтінків – липи, тополі, верби, в’яза.
В асортименті його творів переважають класичні народні форми – ковші, кухлі, баклаги, скриньки, сільниці, тарілки й блюда, посудини для меду, ополоники, ложки, традиційні меблі, жіночі прикраси, музичні інструменти, сувеніри тощо.
З 1961 р. митець брав участь в обласних, республіканських та всесоюзних виставках.
Персональні виставки – у Полтаві (1972, 1988), Кременчуці (1980). «Головним іспитом» для себе вважав десятилітній період роботи з 1969 року коли працював керівником цеху сувенірних виробів при державному підприємстві «Лісгоспзаг» (лісові господарчі заготівлі). У той час Нагнибіда став одним з організаторів різьбярського осередку в місті Кременчуці.

Помер Валентин Кузьмич – 30 травня 1985 року. Похований у селі Мала Кохнівка Кременчуцького р-ну.