5 лютого мало б виповнитися 85 років від дня народження Юрія Григоровича Логвина – українського художника-графіка та письменника.Юрій Логвин народився у 1939 році у Кременчуці в родині відомого мистецтвознавця та архітектора, дослідника української культурної спадщини Григорія Никаноровича Логвина.
З дитинства малий Юрко любив малювати. В 1951 році батьки віддали сина навчатися до Київської художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка. Влітку він вирушав разом з батьком в незабутні, сповнені вражень, експедиції по країні. Допитливий підліток уважно слухав захоплюючі розповіді батька про минуле. В цих подорожах він знайомився з історією будівництва кам'яних і дерев'яних споруд в Україні й, спостерігаючи за дослідженнями та обмірами десятків архітектурних пам'яток, Юрко і сам почав малювати, ретельно виконуючи етюди та замальовки.
У 1958 році він вступив до Київського державного художнього інституту, обравши відділення графіки живописного факультету. Там його викладачами були Олександр Данченко, Василь Касіян, Георгій Якутович. Під їх керівництвом Юрій опановував таємниці малюнка пером, мистецтво офорта, ліногравюри, ксилографії й плакату. На лекціях він пізнавав характерні відзнаки художньої школи української графіки, відкривав для себе привабливу манеру вітчизняних корифеїв графічного жанру.
Під час навчання в інституті Юрій Логвин несподівано захопився літературною творчістю. Студентом другого курсу інституту він видає свою першу дитячу книжку з власними ілюстраціями - «Північне сяйво». Книжка вийшла великим на той час тиражем — 65 тисяч. За словами автора він "був дуже радий успіхові", коли уперше побачив це видання на прилавках книжкових магазинів і міських вуличних розкладках.
Отримавши диплом про закінчення інституту, Логвин влаштувався на роботу в мультиплікаційний цех Київської науково-популярної студії, де працював два роки. Пізніше він перейшов на викладацьку роботу в Київський палац піонерів і школярів, де в художньому гуртку навчав обдарованих дітей мистецтву графіки. Разом з тим він продовжував займатися літературною діяльністю. У 1968-1970 рр. вийшли друком його книги: збірка оповідань "Мирон Швачка і кінь Сивко", повісті для дітей "Далеким шляхом" і "Далека веселка". 1970 році Юрія Григоровича приймають до Спілки письменників.
У 1971 р. він вступив на Вищі літературні курси при Літературному інституті імені О. М. Горького в Москві. 1973 р. Юрій Логвин повернуся до Києва вже дипломованим письменником. З того часу у нього починається період активної та успішної творчості, в якій органічно поєднався талант письменника і художника-ілюстратора.
З 1977 року — член Спілки художників СРСР. Юрій Григорович знаний як автор численних гравюр та офортів.
В 1990-ті та 2000-ні роки Юрій Логвин працював над розробкою українських марок. Він є автором одних з перших серій загальновживаних українських марок. Першою була серія «Етнографічні сюжети «Давня Україна»», що перебувала в обігу з грудня 1993 по січень 2001 років. Також автор серії «Гетьмани України». З 2002 року вийшла серія «Історія війська в Україні», у 2003-му — «Скіфи» та «Давні слов’яни».
Юрій Григорович Логвин — автор багатьох творів для дітей та дорослих, які він сам ілюструє. Серед них є історичні романи, повісті, казки, оповідання, комікси. У 2011 за книжку «Таємна перлина» Юрієві Григоровичу Логвину було присвоєно звання лауреата премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.
2012 року вручена відзнака «Золоті письменники України». У 2013 році новий автобіографічно-гротесковий роман Юрія Логвина «Мої дікамерони» отримав міжнародну літературну премію «Коронація слова».
В останні роки життя митець хворів, його серце перестало битися 22 травня 2019 року.
Джерела:
1. Логвин Ю. Г. Заклятий вершник : історичнi повiстi, оповiдання / Юрій Логвин. - Київ : Днiпро, 1990. – 445 с.
2. Логвин Юр. Г Закляття вiдьмака : Авантюр. роман. - Київ: Укр. письменник, 1995. - 271с.
3. Логвин Ю. Золотi копита// Киiв . - 2002.- N 3.- С.23.
4. Логвин Ю. Г. Колір для неба : повість, оповідання / Юрій Логвин. - Київ : Рад. письменник, 1978. - 183 с.
5. Логвин Ю. Г. Летить галка через балку : повість, оповідання / Юрій Логвин. - Київ : Рад. письменник, 1981. - 230 с.
6. Логвин Ю. Мчали коні. Заклятий вершник. Сапа. Бенкет баби Марти. Райські коні. Золоті остроги. Посмішка сфінкса. Про діяння Гільгамеша. : Повісті. Оповідання / Юрій Логвін. - Київ : Рад. письменник, 1984. – 325 с.
7. Логвин Ю. Г. Сніжний місяць березень : оповідання та повісті / Юрій Логвин. - Київ : Рад. письменник, 1986. - 293 с.
8. Логвин Ю. Г. Таємниця одного дiаманта : Роман. - Київ: Рад.письменник, 1989. – 420 с.
9. Балакир А. Нас, городських дітей, тримали окремо від сільських. Ніколи не водили разом у їдальню: [П'ять місць у житті Юрія Логвина, графік, письменник який народився у 1939 р. в Кременчуці]// Країна. - 2018. - № 35. - С. 38
10. Бельдій А. Я. Логвин Юрій Григорович // Енциклопедія сучасної України: Т. 17: Лег-Лощ / редкол. І.М. Дзюба та ін. – Київ, 2016. – С. 587
11. Герої землі Полтавської : довідник : у 12 вип. Вип.2 : Герої Соціалістичної Праці / упор.О.А.Білоусько, Т.П.Пустовіт. - Полтава : АСМІ, 2011. - 116 с.
12. Логвин Н. Г. Логвин Юрій Григорович // Енциклопедія історії України: Т.6: Ла-Мі / редкол.: В.А. Смолій. – Київ: Наукова думка, 2009. – С. 256.
13. Полтавіка. Полтавська енциклопедія : [у 12 т.] Т.9 : Образотворче і декоративне мистецтво, кн.1 : А-Л. - Полтава : АСМІ, 2015. - 759 с.
14. Ханко В. Логвин Юрiй Григорович //Ханко В. Словник митцiв Полтавщини. - Полтава: ВАТ "Видавництво "Полтава". - 2002. - С.114
15. Юшко В. Гранi таланту // Вiсник Кременчука. - 1999. -18 лютого. - С.6
