Історія будь-якої бібліотеки примітна тим, що в ній тісно переплітаються історія країни та долі тих, хто в ній працював. Не виключенням стала й Центральна міська бібліотека. Розвиваючись разом з поколіннями своїх читачів, вона пройшла шлях від скромної читальні до ідеологічної установи, а потім — до сучасного інформаційного центру, який успішно реалізовує власні творчі проєкти. Позаду більш ніж 125 років роботи. З чого ж усе починалося?
Центральна міська бібліотека веде свій родовід з 1893 року. Ідея її створення виникла ще у 1859 році. В цей час в місті не було навіть книжкової лавки, а от кількість охочих вчитися, інтерес до книги зростав щорічно. Передова інтелігенція добре розуміла, що шлях до просвіти невідривно пов’язаний зі створенням публічних бібліотек та читалень. Оскільки коштів на цю благородну справу ні держава, ні міська влада не виділили, троє кременчужан — Поляков, Стронін та Ємельянов пожертвували свої книги, газети та журнали для громадської бібліотеки. Згодом до них приєдналися ще 13 чоловік.
В 1862 році невеликий фонд розмістився в приміщенні кременчуцького громадського зібрання. Де саме й знаходить своїх читачів.
О 12-й годині 31 січня 1893 року в залі засідання Міської Думи відбулося урочисте відкриття Кременчуцької міської публічної бібліотеки. Вона швидко завоювала авторитет серед жителів міста.
Історія зберегла ім’я першого бібліотекаря міської бібліотеки — М.Т.Пащенко. В Кременчуці добре знали цю високу строгу жінку, котра з перших днів народження бібліотеки та впродовж багатьох років працювала бібліотекарем. Привітна, енергійна, вона завжди була в курсі літературних подій. Головою бібліотеки довго був А.І.Богомолов. Завдяки йому в 1900 році два зали було електризовано, закуповувалась нова література.
Створена в малограмотній країні, міська публічна бібліотека взяла на себе просвітницькі функції і зайняла значне місце серед культурних осередків міста.
У 20-х роках минулого століття книжкову справу в країні націоналізували, і приватні книгозбірні надходили до міської бібліотеки, якій було надано окремий двоповерховий будинок у центрі Кременчука (нині вул. Соборна, 3).
Зі спогадів кременчужан ми дізналися, що у 1934-37 роках бібліотекою керував Іван Кузьмич Солодкий, дуже розумний чоловік. Одним із відділів бібліотеки завідував Абрам Маркович Слуцкий. Бібліотека того часу мала дуже гарний фонд.
У роки Другої світової війни, зі спогадів кременчужан та газет того часу ми знаємо, що бібліотека працювала. Приміщення було просторе з багатьма вікнами. Наприкінці літа 1941 року, коли місто було залишено військами, бібліотеки міста Кременчука та Крюкова були частково знищені, а частково розібрані населенням.
У 1941 році почали упорядковувати літературу, що залишилася у деяких бібліотеках міста. Під страшні морози, цілу зиму кипіла робота в приміщенні колишнього магазину «Вукопкнига». І влітку на базі зібраної літератури було відкрито українську читальню. 7 липня 1942 року відчинила двері книгозбірня, що налічувала фонд понад 10 тисяч екземплярів книжок. 12 серпня 1942 року у приміщенні «Української Читальні» міста Кременчука відбувся творчий вечір відомого українського письменника Уласа Самчука.
Мабуть, вже небагато кременчужан пам’ятають маленьке приміщення, де у 1944 році знаходилась бібліотека (вул. Паркова, там була й типографія). За свідченнями газет воєнних років, бібліотека продовжувала працювати. Та коли німецькі окупанти покидали Кременчук, то 94% споруд у місті було знищено, повсюди розруха та злидні — страшна спадщина війни. На щастя, бібліотека вціліла.
Відродження міської публічної бібліотеки сталося разом з відродженням міста. Щоб врятувати книжки, безжально викинуті на вулицю під час відступу ворога, кременчужани розібрали їх по домівках. І для відновлення роботи бібліотеки потрібно було хоч частково зібрати книжковий фонд. На плечі бібліотекарів ліг важкий тягар — потреба відновлення фонду та налагодження обслуговування читачів. В тих умовах це здавалося справді непосильною ношею. Але це не злякало невтомних та відданих своїй справі молодих жінок.
Такою була й перша завідуюча, Донченко Ганна Петрівна, яка разом з бібліотекарями: Галиною Якимівною Крамаренко (Сирота) і Максименко Ніною Миколаївною ходили від будинку до будинку й збирали у громадян міста книги. Тим часом, 1800 примірників надійшло з бібліотек Москви, ще 1200 — з міста Іваново. Коли книжковий фонд став налічувати майже 5000 екземплярів, бібліотека знову відчинила свої двері для відвідувачів.
За післявоєнний час декілька разів змінювалась адреса бібліотеки, але в 1957 році книгозбірня відсвяткувала новосілля і постійно знаходиться на вул. Соборній (колишня вул. Леніна), де працювали абонемент і читальний зал, а зараз там розміщується філія №2 КЗК КМПБ
Бібліотека перетворилась в один із взірцевих центрів популяризації класичної та сучасної літератури. Її здобутки були відзначені численними грамотами та нагородами, а в 1960 році Кременчуцька міська бібліотека отримала звання культурно-освітньої установи відмінної роботи. На жаль, диплом було вручено лише у 1967 році — саме тоді пішла з життя завідуюча Ївженко Марія Петрівна, яка 20 років свого життя віддала бібліотеці. Естафету прийняла тоді ще молодий спеціаліст Буличева Лідія Іванівна, яка була завідуючою з 1968 по 1975 роки. Ця енергійна і кмітлива жінка зуміла значно пожвавити роботу бібліотеки.
У 1966 році Кременчуцькій міський дитячій бібліотеці №1 було присвоєно ім'я Івана Федоровича Торубари, командира батальйону Кременчуцької дивізії.
З 1967 року міська дитяча бібліотека ім. І.Ф. Торубари набула статусу центральної.
В 1969 році міська бібліотека для дорослих офіційно набула статусу центральної, стала методичним центром для 125 бібліотек міста.
В 70-ті роки бібліотека однією з перших в Україні перейшла на роботу в умовах централізації. Рішенням сесії міськвиконкому було ухвалено реорганізувати міські бібліотеки для дорослих № 2,3,4,5,6,7 в філіали центральної міської бібліотеки для дорослих.
У 1972 році вийшла постанова Міністерства культури УРСР "О расширении Эксперимента по централизации сети государственных массовых библиотек", і з 1973 року почалася підготовка до централізації бібліотек нашого міста. Так день 1 січня 1974 року став знаковим у Кременчуці, оскільки почали свою роботу дві централізовані бібліотечні системи: для дорослих та дітей.
ЦБС для дорослих очолила Буличева Лідія Іванівна, а ЦБС для дітей - Сирота Галина Якимівна. Інтенсивно збільшувався книжковий фонд, зростала кількість читачів, розвивались нові форми роботи.
З 1975 по 1990 роки колектив ЦБС для дорослих очолювала Шпигоцька Марія Матвіївна. В 1977-1978 роках на цьому посту її змінила Ляміна Раїса Іванівна. За роки їх праці бібліотека пройшла своє становлення як помітний культосвітній заклад в Кременчуці й в Україні. Впевнено розвивалася й зміцнювалася матеріально-технічна база, сформувався колектив спеціалістів-однодумців. В 1981 році ЦМБ розширилась, отримавши нове приміщення по вул. Щорса, 66/13 (нині — вул. Європейська). Тут розмістились функціональні та спеціалізовані відділи обслуговування. В структуру ЦБС влилися нові бібліотеки-філії — № 8 та № 9. Переломні 90-ті роки були складними й в житті держави, і в житті ЦБС.
З 1983 по 2016 роки колектив ЦБС для дітей очолювала Русакова Валентина Іванівна. За цей час ЦМДБ ім. І.Ф.Торубари стає обласною школою передового досвіду з інформаційно-бібліографічної роботи. За роки її праці розширився спектр послуг, бібліотеки-філії отримують нові приміщення. При бібліотеках працюють клуби, гуртки, літературні об'єднання, які забезпечують творчий розвиток нахилів і здібностей дітей та підлітків. Одним із пріоритетних напрямків роботи було підвищення ролі бібліотек. З метою сприяння освіті та самоосвіті учнів дитячі бібліотеки розширили коло своїх послуг від організації тематичних картотек до допомоги у написанні рефератів.
У квітні 1990 року директором ЦБС для дорослих стала Нужна Світлана Олександрівна. У 90-х роках бібліотеки активно реорганізовували свою діяльність, впроваджуючи форми роботи, які одержали схвальне ставлення читачів. Зміни, що відбулися в соціально-економічному житті нашої країни в 90-ті роки, стали серйозним випробуванням для всіх бібліотек, і Кременчуцька міська ЦБС для дорослих — не виключення. З відмовою від ідеологічних функцій вона втратила точку опори, але зберегла головне своє надбання — читачів.
Бібліотекам ЦБС для дорослих та ЦБС для дітей довелось працювати в важких умовах перехідного періоду, але саме ці роки позначились новими починаннями: документацію бібліотеки почали вести українською мовою, на абонементі ЦМБ для дорослих відкрився зал української книги, а профспілкова бібліотека заводу коліс стала філією № 10, створено сектор бібліотечного маркетингу і зв’язків з громадськістю, в структурі інформаційно-бібліографічного відділу з’явився сектор краєзнавства.
До середини 90-х років стало очевидним, що бібліотеки необхідні населенню як установи, що надають інформацію будь-якого типу. Суспільство стає більш поінформованим, формується нове ставлення до освіти. Найбільш затребуваною й значущою функцією бібліотек стає інформаційна. А здійснення цієї функції неможливе без автоматизації. У 1993 році розпочала впроваджуватися довгострокова програма «Автоматизація», в бібліотеці з’явився перший комп’ютер. В 90-ті роки ЦБС для дорослих тісно співпрацювала з фондом «Відродження» і отримувала багато книг. ЦБС для дітей почала співпрацю з благодійним фондом "Джерело Дніпра".
Зустрічаючи зі своїми читачами нове, 21 століття, бібліотеки стали «територією творчості». Однак, основним напрямком діяльності бібліотеки, як і раніше, залишається інформаційне обслуговування читачів.
У 2017 році на посаду в.о. директора ЦБС для дітей була призначена Вологодська Ірина Валеріївна. Як молодий та креативний керівник вона змогла вивести дитячу бібліотеку на новий рівень. Піднявся творчий потенціал бібліотекарів, ЦБС для дітей почала приймати участь у Міжрегіональному ярмарку бібліотечних інновацій "БібліоКре@тив" як самостійна організація, а ідеї працівників посідали призові місця. Почалася активна співпраця з "Джерелом Дніпра" який допомагає бібліотеці заохочувати своїх користувачів до участі у конкурсах. Діти отримували цінні подарунки та екскурсії по Україні. На професійні свята бібліотеки-філії отримували у подарунок нове мультимедійне обладнання. ЦБС для дітей почала активно приймати участь у міських фестах "Солодкий Кременчук" та "Baby-fest", у благодійних акціях, забігах та марафонах. Дитяча бібліотека була у всіх на слуху та без неї не обходилося жодне міське свято. У 2021 році в обласному конкурсі на кращу сторінку Instagram ЦМДБ здобула перше місце.
У 2018 році до виконання обов’язків директора ЦБС для дорослих приступила Тетяна Олексіївна Майдак, яка знайома бібліотечній спільноті та жителям Кременчука як впевнений лідер і справжній професіонал. Вона направляє свою діяльність і діяльність бібліотек на руйнування стереотипів щодо професії бібліотекаря та ролі бібліотек в сучасному суспільстві, своїм прикладом закликає бібліотечний колектив до активної участі у житті нашого міста, створює атмосферу, в якій завдяки творчому підходу співробітників втілюються у життя сміливі проєкти та досягаються високі результати. А результати дійсно вражають — адже саме вона надихнула бібліотекарів ЦБС для дорослих стати одними з перших в Україні, хто вийшов на вулиці міста з такими інноваційними заходами, як «Літературний бульвар», «Парк літературних атракціонів. У 2014 році бібліотекарі проїхалися вулицями міста «Читаючим тролейбусом», пропонуючи містянам ознайомитися з новим для Кременчука явищем — буккросінгом (обміном книжками). Успіх акції викликав позитивний резонанс серед мешканців нашого міста, тож бібліотекарі в партнерстві з Кременчуцьким тролейбусним управлінням вирішили продовжити співпрацю. Її результатом стали «Патріотичний тролейбус» із закликом читати українське, маршрути «На хвилі пам’яті» до 70-річчя Перемоги в Другій Світовій війні та «Ювілейний» до 60-річчя з дня виходу в рейс першого кременчуцького тролейбусу. Не можна оминути й такі значні досягнення, як перемога ЦМБ у конкурсі «Бібліотека року Полтавщини» у 2015 році та перше місце в конкурсі «Кращий бібліотечний сайт Полтавщини-2016»
За всім цим стоїть колектив спеціалістів високої кваліфікації. Бібліотекарі — люди креативні, ініціативні, з ясним розумом і невпинним прагненням до пізнання і невичерпним творчим потенціалом. Так, одним із його проявів став фотопроєкт 2017 року «Живі картини», де моделями стали працівники книгозбірень. Бібліотекарі відтворили відомі картини художників, персонажі яких читають. В 2018 році до Дня міста та Всеукраїнського дня бібліотек творчий доробок ЦБС для дорослих поповнився ще одним фотопроєктом — «Історичні силуети міста». Приємно, що досягнення працівників ЦБС для дорослих високо цінуються і в області: два роки поспіль вони визнавалися кращими серед своїх колег. Так, у 2016 році в обласному конкурсі професійної майстерності «Бібліотекар року Полтавщини» перемогла провідний бібліотекар відділу абонементу ЦМБ Наталя Манжеліївська, а в 2017 — завідувачка відділом обслуговування бібліотеки-філії № 4 Марина Баланчук.
Завдяки міській владі, яка активно підтримує роботу бібліотек та допомагає вирішувати всі проблеми, останнім часом значно покращився вигляд і матеріально-технічний стан бібліотек. Протягом 2017-2018 років у ЦБС для дорослих, було зроблено капітальний ремонт бібліотеки-філії № 3 відділів абонементу та читального залу ЦМБ по вул. Соборній, частково відремонтовано приміщення ЦМБ по вул. Європейській. У ЦБС для дітей – бібліотека-філія №2,5 та 8.
В зв’язку реорганізацією Кременчуцької міської територіальної громади Полтавської області сесія Кременчуцької міської ради VIII скликання від 30.06.2021 р. прийняла рішення про перейменування, нову структуру та новий статут установи. Відтепер Кременчуцька централізована бібліотечна система для дорослих носить назву комунальний заклад культури «Кременчуцька міська публічна бібліотека».
А головне що все повертається. Проєктом рішення від 30 червня 2021 року «Про внесення змін до найменування та реорганізацію комунальних закладів культури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області». Реорганізувати Комунальний заклад культури «Кременчуцька міська централізована бібліотечна система для дітей» з бібліотеками-філіями шляхом приєднання до Комунального закладу культури «Кременчуцька міська публічна бібліотека» з відокремленими структурними підрозділами – філіями. З 1 січня 2022 року під чутким керівництвом Майдак Тетяни Олексіївни дві бібліотечні системи стали одним Комунальним закладом культури: Кременчуцькою міською публічною бібліотекою.
В бібліотеках давно не панує тиша — тут панує творчість! Для задоволення різноманітних потреб містян бібліотекарі опановують інноваційні форми соціокультурної діяльності, самі навчаються новому і тим самим намагаються урізноманітнити дозвілля та покращити життя своїх дорослих і маленьких користувачів. В бібліотеках проводяться майстер-класи, творчі вечори, зустрічі з цікавими людьми, родинні свята, вуличні імпрези; впроваджуються в життя проекти, які сприяють розвитку бібліотек та творчих здібностей жителів Кременчука (в тому числі і літературних!). Тепер в бібліотеку можна прийти не тільки за книгою, а й просто поспілкуватися з друзями, зробити селфі в яскравій фотозоні, вивчити чи покращити свої знання іноземних мов, що перетворює бібліотеку в таке місце, де можна провести час не тільки корисно, а й цікаво та приємно! Тож знайте — все, що робиться в бібліотеках — то для наших користувачів, то — із думкою про них. Найбільше досягнення, яким пишається бібліотека — її задоволені користувачі. Тому що бібліотека працює для вас!