15 лютого виповнилося 135 років Раїсі Мусіївні Кагановій, яка понад 50 років присвятила здоров’ю кременчужан. З 1921 по 1960 роки вона завідувала інфекційним відділенням 1-ї лікарні у Кременчуці. Раїса Мусіївна – перша жінка-лікар у нашому місті, яка отримала звання заслуженого лікаря УРСР, у 1951-му її нагородили орденом Леніна.
Раїса Мусіївна прожила довге і складне життя. Народилася вона у 1889 році в м. Переяславі. Коли Раї було всього 4 роки, померла її мама. Тож її замінила 13-річна сестра Марія. Невдовзі родина переїхала до Прилук, де дівчина закінчила місцеву гімназію зі срібною медаллю. У 1907 році вступила на медичний факультет Київського університету. В той час там було багато революційно налаштованої молоді, серед них була й вона. Щоб уникнути переслідувань, змушена була переїхати й продовжити навчання в Харківському медичному інституті.
Свою трудову біографію Раїса розпочала в 1914 році на фабриці Смирнових під Москвою.
Перед молодою лікаркою відкрилася страшна картина. На фабриці працювали жінки, чоловіки яких були на фронті. Зарплату вони отримували вдвічі меншу порівняно з чоловіками. Особливо жахливим було становище дітей: худі, брудні, голодні, хворі лежали прямо на підлозі бараків. Переймаючись їх долею, лікар, прагнула хоч чимось допомогти знедоленим людям: добивалася виплати їм страхових коштів приховувала випадки хвороб, через які звільняли з роботи. Через деякий час Раїса Мусіївна змушена була залишити підприємство, вона була мобілізована і направлена на Західний фронт.
У 1918 році Раїса Каганова переїжджає до Кременчука, де мешкала її сестра Тетяна, теж лікар, дитячий стоматолог. Тут Раїса Мусіївна працює лікарем міської амбулаторії.
Під час Громадянської війни молодій лікарці довелося знову відбути на фронт. Працювала в евакоприймальнику. Це були тяжкі часи, коли вирували численні епідемії інфекційних хвороб. Доводилося працювати по 14-16 годин на добу, надаючи допомогу хворим на тиф, холеру, віспу; виїжджали й в села Кременчуцького району, де не було інфекціоністів. Під час епідемії помер помічник Р. Каганової, теж лікар-інфекціоніст, і вся робота лягла на її плечі. Звичайно, все це не обійшлося без наслідків: після перенесених хвороб Раїсу демобілізували.
Та ось настали мирні роки і вона повернулася до Кременчука. У 1921 році Раїса Мусіївна стала завідуючою інфекційним відділенням 1-ї міської лікарні. Крім того, була консультантом у міській поліклініці, у військовому шпиталі, викладала у медичному технікумі та вечірньому виробничому інституті – філіалі Харківського медінституту, виїжджала в села Галещину, Козельщину, Семенівку та ін., де також не було спеціалістів.
Під час Другої світової війни довгих чотири роки Каганова працювала в лікарні м. Фергана Узбецької РСР, куди була евакуйована, — старшим ординатором, дитячим лікарем. Висока кваліфікація, невтомна праця, чуйність були визнані і населенням і урядом республіки – Р.М. Каганова була нагороджена знаком «Відмінник охорони здоров’я», а згодом їй присвоїли звання «Заслуженого лікаря Узбецької РСР».
Повернувшись наприкінці 1945 року з евакуації, лікар Каганова знову очолила інфекційне відділення 1-ї міської лікарні, викладала в медичному училищі.
Раїса Мусіївна мала особливий хист – гуртувати коло себе персонал відділення, для якого вона була прикладом. За відданість професії, чуйність, материнське ставлення до пацієнтів вона стала в Кременчуці майже легендарною особистістю. За свою професійну і громадську діяльність - депутат міської ради кількох скликань - Раїса Мусіївна Каганова була нагороджена орденом Леніна і багатьма медалями. Також їй було присвоєне звання «Заслужений лікар УРСР».
Померла Раїса Мусіївна 16 травня 1979 року. Вона пішла за обрій з почуттям виконаного обов’язку – адже все життя віддавала пацієнтам, особливо дітям. Вічна пам’ять, Вам, заслужений лікар.
Джерела:
1. Сербін А. Заради здоров’я людей: Книга пам’яті лікарів Кременчука в документальних нарисах. Т.1 [Текст] / А.О. Сербін. – Кременчук: Піраміда, 2016. – 300 с.
2. Сербін А. О., Сербін Р.А. Когорта заслужених. З добром до людей. Кн. 2 [Текст] / А.О. Сербін, Р.А. Сербін. – [Кременчук]: [Бітарт], 2018. – 163 с.
3. Федько В.Т. Історичні сторінки медичної служби Кременчука [Текст] / Упор. А.О.Сербін. – Кременчук: [Піраміда], 2002. – 168 с.
4. Юшко Н. М. Раїса Мойсеївна Каганова [Електронний ресурс] // OKRAIN.NET.UA [сайт]. – Режим доступу: https://okrain.net.ua/ru/znamenit/rayisa-mojseyivna-kaganova/. – Дата звернення: 14.02.2024
