13 серпня 2024 року виповнюється 65 років від дня народження Тараса Павловича Пустовіта – знаного архівіста, історика, краєзнавця, уродженця Кременчука.

   24 липня відзначає свій ювілей кременчуцька поетеса Алла Лебедєва.  

    30 червня мало б виповнитися 110 років видатному вченому, конструктору та творцю ракетної і космічної техніки, академіку АН СРСР Володимиру Миколайовичу Челомею. Ім’я вченого нерозривно пов’язане з Україною: тут він прожив дитячі та юнацькі роки, здобув освіту, здійснив перші кроки в науковій і трудовій діяльності, а також співпрацював з українськими розробниками при створенні ракетних систем у 1970-х роках.

Еммануїл (Мане) Лейзерович Кац - видатний художник-експрессіоніст, скульптор - народився 5 (17 червня) 1894 року в  Кременчуці. Його батько  виконував обов’язки служника  в місцевій синагозі та мріяв про те, щоб син став рабином. Тож майбутній художник отримав традиційну початкову єврейську релігійну освіту. Проте обрав хлопчик не майбутнє рабина, а професію художника.

Він часто малював краєвиди Дніпра, алеї міського парку, будинки та вулиці міста. У 16 років Емануїл покинув рідне місто і з двома карбованцями в кишені добрався до Вільно, де відвідував художню школу, а в 1911 році Мане-Кац став учнем Київського художнього училища, де його викладачами були Г. Кричевський, Г.К. Дядченко, А.А. Мурашко. Його неабиякі здібності були помічені покровителем і меценатом  паном Гуревичем, який і порадив молодому художнику переїхати до Парижу. Він допоміг йому матеріально і дав із собою рекомендаційні листи до барона Гінзберга та скульптора Нахума Арансона. 

18 квітня у світі відзначають Міжнародний день пам’ятних та визначних місць, а в Україні – День пам’яток історії та культури. Свято встановлено згідно з Указом Президента України «Про день пам’яток історії та культури» від 23 серпня 1999 р. № 1062/99.

Кременчук - мальовниче місто на березі Дніпра, відоме своєю багатою історичною та культурною спадщиною. Пам'ятники, які розташовані на його території, є не лише символами минулого, але й важливою частиною сучасного життя Кременчука. 

На перетині вулиць Перемоги та Ігоря Сердюка знаходиться одна з найстаріших будівель у Кременчуці, яка має дуже цікаву історію… 

З 1900 року тут розміщувалося Кременчуцьке відділення Державного банку. Та фінансове життя в нашому місті зародилося задовго до будівництва приміщення банку. 

Сріблясті клени, немов вітаючись, простягають один до одного розлоге гілля; величаві ялини стоять у задумі, наче милуючись білосніжними берізками; до самого долу розпустили своє мереживне гілля верби. Мелодійно щебече різноголосе птаство, неповторний аромат чистого повітря наповнює груди. Це – парки нашого міста.

До цих рукотворних див мав безпосередню причетність Георгій Якович Єпішов, який упродовж сорока років, працюючи в зеленому господарстві Кременчука, створював їх разом із очолюваним колективом.  Справі зеленого будівництва він присвятив усе своє життя.

Народився Григорій Якович 1 квітня 1914 року у Воронежській області. Свою трудову діяльність розпочав помічником кіномеханіка. Потім було навчання у Воронезькому фабрично-заводському училищі. У 1936 році вступив до лісотехнічного інституту, який закінчив у 1941 році, отримавши фах інженера лісового господарства. Під час війни служив у евакогоспіталі №2729. Після закінчення війни повернувся до своєї професії. Працював лісоінженером у Харківській області, лісничим Котелевського лісництва Полтавської області.