Еммануїл (Мане) Лейзерович Кац - видатний художник-експрессіоніст, скульптор - народився 5 (17 червня) 1894 року в Кременчуці. Його батько виконував обов’язки служника в місцевій синагозі та мріяв про те, щоб син став рабином. Тож майбутній художник отримав традиційну початкову єврейську релігійну освіту. Проте обрав хлопчик не майбутнє рабина, а професію художника.
Він часто малював краєвиди Дніпра, алеї міського парку, будинки та вулиці міста. У 16 років Емануїл покинув рідне місто і з двома карбованцями в кишені добрався до Вільно, де відвідував художню школу, а в 1911 році Мане-Кац став учнем Київського художнього училища, де його викладачами були Г. Кричевський, Г.К. Дядченко, А.А. Мурашко. Його неабиякі здібності були помічені покровителем і меценатом паном Гуревичем, який і порадив молодому художнику переїхати до Парижу. Він допоміг йому матеріально і дав із собою рекомендаційні листи до барона Гінзберга та скульптора Нахума Арансона.
У 1913 році юнак переїжджає в столицю світового мистецтва, де навчався у Національній школі витончених мистецтв у професора Фернана Кормона, відомого головним чином тим, що в нього навчалися Ван Гог та Тулуз Лотрек. В Парижі Емануїл відвідує Лувр, копіює картини старих майстрів. В приватних галереях знайомиться із сучасним мистецтвом, вечорами малює, ліпить. Тут у Франції відбувся розквіт художника, і він став відомим як Мане-Кац.
Перша світова війна, яка почалася у 1914 році поклала кінець мирному життю. Захоплений загальним ентузіазмом Мане-Кац також намагався потрапити до Іноземного легіону, однак не пройшов відбір через малий зріст.
У 1916 році Мане-Кац переїхав жити до Санкт-Петербурга, там теж активно займався творчістю, брав участь у художніх виставках. Так з’явилися на виставці Єврейського товариства заохочення мистецтв його роботи «Автопортрет» і «Портрет Скульптора», які отримали оцінку, як твори вже сформованого художника, знайомого з досягненнями сучасного живопису.
Революційні події 1917 року повернули Мане в Україну, у рідний Кременчук, де він викладав малювання в художній студії. Через рік він переїжджає до Харкова, де викладає в художньому училищі. В Харкові він знайомиться з художниками Олександром Гладковим та Василем Єрміловим, разом з ними створює авангардистську «Групу трьох». У 1918 році разом з кубофутуристичною групою «Союз семи» видають альбом «Сім плюс три». В цей же період Мане бере активну участь в художніх виставках, які проходять у Петрограді; персональні виставки у Харкові, Тифлісі, Ростові-на-Дону.
Події громадянської війни змусили Мане-Каца знову рушити до Європи: спочатку в Берлін, а потім у Париж, де повністю віддається мистецтву. В 1923 році була організована перша виставка його робіт в парижській галереї Персьє. То був перший успіх. Виставку відвідав Пабло Пікассо, визнаний майстер уважно розглядав кожну картину. Через два роки у тій самій галереї Персьє відбулася друга виставка робіт Мане-Каца. Пікассо придбав із експозиції чотири полотна. Через сім років Пікассо зробив олівцевий портрет Мане Каца. Цей портрет з підписом «Мане-Кацу від Пікассо (1932)» знаходиться тепер в музеї сучасного мистецтва в Хайфі.
В 1928 році Мане-Кац отримує французьке громадянство. В 20-х – 30-х роках він багато мандрує: Ближній Схід, Південна Європа, США, Африка, Австралія.
Роботи Мане-Каца цього періоду наповнені життєвим оптимізмом, гумором. В своїй творчості художник відобразив духовне життя єврейського народу, багатство його внутрішньої культури. Персональні виставки робіт художника відбувались у багатьох містах Європи та Америки. Картину «Біля Західної стіни», присвячену відвіданню Єрусалима, нагородили золотою медаллю на Всесвітній виставці в Парижі (1937).
З початком Другої світової війни Мане-Кац, був мобілізований рядовим і відправлений до військової школи в Парижі. Був активним учасником європейського Руху Опору. За хоробрість був нагороджений орденом Почесного Легіону. Опинившись зі своєю частиною в Руані, він потрапив у полон до німців, але зумів втекти. Ціною неймовірних зусиль дістався Америки. З 1940 року і до закінчення війни Мане-Кац жив у Нью-Йорку. У 1945 році повернувся до Парижу.
У роки війни Мане Каца займає тема Голокосту. Він створює твір «Біженці» і всі воєнні роки працює над полотном «Катастрофа». Повернувшись до Франції, на одній із стін молитовного будинку в Нансі він створює епічне творіння «Опір. Повстання у Варшавському гетто».
Влітку 1946 року художник знову їде в Палестину. А через два роки під час війни за незалежність він привозить в Тель-Авівський музей шістдесят своїх робіт. Мане-Кац підкорив публіку своїм мистецтвом, своєю самовідданістю. З того часу він приїжджав в Ізраїль кожен рік.
Останні роки свого життя Мане-Кац провів у Хайфі. По рішенню муніципалітету для нього були побудовані дім і майстерня. В цьому домі він провів останній рік свого життя. 9 вересня 1962 року Мане-Каца не стало.
Свої художні твори та зібрану унікальну колекцію по іудаїці він заповів місту Хайфа, а 18 мільйонів доларів державі Ізраїль.
В 1977 році відбулося відкриття меморіального музею, який став пам’ятником художнику.
У Кременчуці ж на честь відомого художника Мане-Каца було названо вулицю.
Джерела:
1. Евселевский Л. Отец мечтал о сыне раввине, а сын стал художником. [Художник Мане Кац родился в Кременчуге]// Кременчуцька панорама. - 2010. - 25-31 січня. - С.16
2. Евселевский Л.И. Художник Мане-Кац – наш земляк // Кременчуку 440 років: Збірник матеріалів ІІІ регіональної науково-практичної конференції, присвіченої 440-й річниці заснування міста Кременчука / Редкол. Маслак В.І. та інш.-- - Кременчук: ПП Щербатих, 2011. – С. 85
3. Історичні, культурні та соціально-економічні аспекти регіонального розвитку : матеріали II Всеукраїнської наук.-практ. конф. 14 листопада 2017 р. / [гол. ред. В.І.Маслак]. - Кременчук : ПП Щербатих О.В., 2017. - 268 с.
4. Мане-Кац // Ханко В. М. Енциклопедія мистецтва Полтавщини: у 2-х т. Т.2: М-Я. / В.М. Ханко. – Полтава: ТОВ «АСМІ»; Видавець О. Ханко, 2015. – С.20
5. Полтавіка. Полтавська енциклопедія : [у 12 т.] Т.9 : Образотворче і декоративне мистецтво, кн.2 : М-Я. - Полтава : АСМІ, 2015. - 863 с.
6. Серьогова І. Кременчужанин Мане-Кац// Кременчуцькі новини. - 2021. - 6-13 жовтня (№ 36). - С. 11
7. Шевченко-Василенко В.Є. Полтавська губернія : [у 3 т.] Т.1, кн.1 : Коротка історія у контексті історії Руси-України : видатні особистості. - Харків : Майдан, 2014. - 620 с.
