Решетилівські
статті 1709 — законодавчий акт
стосовно управління Лівобережною Україною (Гетьманщиною), в основі якого були
14 пунктів «Просительных статей» гетьмана І. Скоропадського, поданих
російському царю Петру І 28 липня 1709р.
у Решетилівці, та «рішительні» резолюції на них царя, зроблені 11 серпня
1709 р. В Києві. Спільний документ, оформлений як указ, підписав державний
канцлер граф Г. Головкін. Головним прагненням з боку гетьманського правління
було отримання від царського уряду юридичного підтвердження та гарантій «прав
вольностей і порядків військових», наданих за попередніх гетьманів. Зокрема,
передбачалося обмеження влади російських вельмож на території Лівобережжя,
безпосереднє підпорядкування гетьмана лише цареві. Разом із тим, Решетилівські
статті повністю зберігали встановлений раніше контроль царату над місцевим
фінансуванням, функціонуванням адміністративного апарату, козацьким військом,
зовнішньою політикою тощо. Реально вони посприяли подальшому процесові
поступової ліквідації автономії Гетьманщини та поширенню на її території
імперських порядків, а також русифікації.
Слідкуйте за нами 
|
Тетяна Пахомова народилася 16 липня 1964 у місті Радехів Львівської області. Навчалася на заочному
відділенні географічного факультету Львівського
державного університету імені Івана Франка.
Галина Вдовиченко - одна з найуспішніших українських сучасних письменниць, автор відомих українських романів і дитячих книг, яка
займається письменством протягом 10 років. Вона - впевнена в собі, сильна
жінка, але при цьому світла і м'яка, як і її історії.
Полтавська битва 1709 - велика битва між шведською армією і московськими військами 27.6.(8.7).1709 біля м. Полтави під час Північної війни 1700-21. Після успішного завершення воєнних дій на території Речі Посполитої та Саксонії, король Швеції Карл XII вирішив завдати остаточної поразки Московській державі. З цією метою навесні 1708 його армія розпочала похід через білоруські землі на Смоленськ і далі на Москву. Однак протидія московських військ та хід таємних переговорів Карла XII та його союзника польського короля С. Лещинського з гетьманом І. Мазепою змусила шведське командування змінити початковий план воєнних дій. Український гетьман зважився на ведення переговорів з метою створення українського шведського воєнно-політичного союзу після того, як дізнався про намір московського царя Петра І ліквідувати політичну автономію України. Цьому сприяло різке зростання податкових, військових та ін. тягарів, яких зазнавала Гетьманщина під час Північної війни з боку московської адміністрації, а також вимога царського уряду повернути Правобережну Україну до складу Речі Посполитої. Крім того, І. Мазепа прагнув забезпечити незалежність України у випадку перемоги у війні шведів.
Мартос Борис Миколайович –
відомий український громадсько-політичний і державний діяч, учений-економіст,
педагог, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Голова Ради
міністрів Української народної республіки (УНР).
Цікавою та неординарною є постать Панаса Мирного. Його не безпідставно ставлять у ряд із корифеями української прози. Літературна спадщина Панаса Мирного характеризує його як майстра слова, який найвищою цінністю художньої творчості вважав правду життя.
Кожен, хто під’їздить до стародавніх Лубен, не може не помітити цю старовинну, овіяну легендами обитель. Вже багато віків височіє над мальовничою річкою Сула Мгарський Спасо-Преображенський чоловічий монастир. За свою 400-літню історію монастирські стіни бачили чимало: від жорстоких кровопролить до чудес животворящих.
12 квітня – День українських скаутів. 12 квітня традиційно вважається датою
офіційного заснування Пласту – української скаутської організації. В цей день
1912 року у Львові вихованці одного із
засновників Пласту, Олександра Тисовського, вперше склали Пластову Присягу. Пластуни
відзначилися тим, що брали активну участь у розбудові та захисті своєї держави,
були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежністьУкраїни.
Максим Кідрук – є одним із найпопулярніших українських письменників у жанрі гостросюжетної прози. А ще він – досвідчений мандрівник, докладає багато зусиль для популяризації науки; а ще він – поціновувач американського футболу і надзвичайно цікавий співрозмовник.
Макс Кідрук народився 1 квітня 1984 року у селищі Володимирець Рівненської області. |
