Решетилівські
статті 1709 — законодавчий акт
стосовно управління Лівобережною Україною (Гетьманщиною), в основі якого були
14 пунктів «Просительных статей» гетьмана І. Скоропадського, поданих
російському царю Петру І 28 липня 1709р.
у Решетилівці, та «рішительні» резолюції на них царя, зроблені 11 серпня
1709 р. В Києві. Спільний документ, оформлений як указ, підписав державний
канцлер граф Г. Головкін. Головним прагненням з боку гетьманського правління
було отримання від царського уряду юридичного підтвердження та гарантій «прав
вольностей і порядків військових», наданих за попередніх гетьманів. Зокрема,
передбачалося обмеження влади російських вельмож на території Лівобережжя,
безпосереднє підпорядкування гетьмана лише цареві. Разом із тим, Решетилівські
статті повністю зберігали встановлений раніше контроль царату над місцевим
фінансуванням, функціонуванням адміністративного апарату, козацьким військом,
зовнішньою політикою тощо. Реально вони посприяли подальшому процесові
поступової ліквідації автономії Гетьманщини та поширенню на її території
імперських порядків, а також русифікації.




