3 грудня виповнилося 295 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722-1794) - просвітителя-гуманіста, філософа, поета, перекладача.
Григорій Савич Сковорода народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством, гостинністю, чесністю. Зростаючи у середовищі мудрої праведності, їхній син з ранніх літ відзначався схильністю до зосередженості на своєму внутрішньому світі, твердістю духу, великим бажанням до науки і знань. Після здобуття початкової освіти в сільській школі, з 1734 року навчався у Києво-Могилянській академії. Досить швидко він став виділятися успіхами серед своїх однолітків.
У 1742 році його запрошують до придворної співацької капели в Петербург. Після двох років перебування у північній столиці він повертається продовжувати перерване навчання. Людина виняткових здібностей і гострого розуму, Г. Сковорода здобув в академії глибокі знання з філософії, вітчизняної, античної, західноєвропейської літератур, досконало опанував кілька іноземних мов, серед яких були латинська, грецька, німецька. До того, ж він прекрасно грав на флейті та органі.
У 1750 році трапляється нагода вирушити у тривалу поїздку за кордон, з якої Григорій Савич скористався. Він відвідує Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, де знайомиться з життям тамтешніх народів, вивчає їхні звичаї і ближче знайомиться з культурою; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн. Безсумнівно, ця подорож справила надзвичайно важливе значення на формування поглядів майбутнього філософа. Три роки тривала ця експедиція. Після мандрівки він повернувся в Україну, працював професором у Переяславі, в Харкові, перекладав Плутарха, писав свої твори.
Під кінець 70-х років XVIII ст., після різних конфліктів з владою, Григорій Сковорода обрав зовсім новий і незнаний до того стиль життя, а саме — мандрівку. І ця мандрівка тривала до самої смерті, майже тридцять років. Була вона повна пригод, оповита переказами й легендами. У ній ніколи не розлучався філософ із Біблією, сопілкою або флейтою і своїми писаннями. Слава про нього йшла всюди, і кожний, чи то пан, чи селянин хотів його побачити й почути. Тож аудиторія його була дуже численна і різнорідна, і всі розуміли його — речника великої правди.
Помер він 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівці (нині — Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповідав поховати себе на підвищенні біля гаю, а на могилі зробити напис: "Світ ловив мене, та не спіймав".
Література:
1.Античні та середньовічні джерела філософії Сковороди// Філософська думка. - 2014. - № 5. - С.5
2.Барабаш, Ю.Я. Вибрані студії : Сковорода : Гоголь : Шевченко. - К.:Києво-Могилянська академія, 2007. - 744с.
3.Бурлетова І Григорій Сковорода - музикант// Мистецтво в школі. - 2016. - № 11. - С.32
4.Глива,, Є.Л. Онтологічний образ людини в творчості Григорія Сковороди. - К.:КММ, 2006. - 254 с.
5.Григорій Сковорода,Тарас Шевченко,Іван Франко,Леся Українка. - Луцьк : Волинська обл. друкарня, 2012. - 472 с.
6.Драч, І.Ф. Григорій Сковорода : біографічна повість / І.Ф.Драч, С.Б.Кримський, М.В.Попович. - Київ : Молодь, 1984. - 213 с.
7.Єшкілєв,, В.Л. Усі кути Трикутника.Апокриф мандрів Григорія Сковороди : [роман] / Володимир Єшкілєв. - К. : Академія, 2012. - 244 с.
8.Маценко, Ж. Духовність: антична спадщина. Гуманістичні ідеї доби українського просвітництва: [Г. Сковорода ]// Психолог. - 2017. - № 9/10. - С.23
9.Романовська А. І. «Філософія серця» Григорія Савича Сковороди // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2017. - № 1/2. - С.42
10.Сковорода Г.Творча спадщина : Коротка бiографiя письменника.Тексти за програмою.Аналiз текстiв.Зразки учнiвських творiв:Посiбник для 9 класу. - Х.:Ранок, 2001. - 32с
11.Стадниченко, В.Я. Iду за Сковородою : Сповiдь у любовi до вчителя. - К.:Криниця, 2002. - 172с
12.Топська, Н. Любов-наснага,любов-журба... : Історії кохання класиків української літератури. - Донецьк:Проспект-Прес, 2007. - 320с.
13.Учитель життя.Сковорода як гасло часу : нариси, дослідження, інтерв'ю, світлини / Авт.-упоряд. Володимир Стадниченко. - Київ : Успіх і кар'єра, 2016. - 489 с.
14.Ушкалов, Л.В. Нариси з фiлософii Григорiя Сковороди. - Х.:Основа, 1993. - 151с.
15.Ушкалов, Л.В. Григорій Сковорода. - Харків : Фоліо, 2013. - 123 с.
16.Ушкалов Л. Від Сковороди – до Маркса, від Маркса – до Сковороди // Слово і час. - 2016. - № 12. - С.57
17.Ушкалов, Л. Людина межі: Григорій Сковорода в рецепції Михайла Драгоманова// Дивослово. - 2014. - № 10. - С.52
18.Штельмах, М.Л. P.S. Григорія Сковороди... : [роман] / Марія Штельмах. - Харків : Гімназія, 2013. - 315 с.
19.Щаслива вільна людина: Г.С. Сковорода// Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2017. - № 4. - С. 82
20.Яворницький, Д.І. Iз украiнськоi старовини : Науково-художня книжка. - К.:Веселка, 2001. - 176с
