Народилася 20 березня 1974 р. в Києві. Батько був інженером-конструктором на заводі ”Більшовик”, винахідником, після перебудови працював над створенням штучних фільтрів для внутрішніх органів. Мати працювала юристом на швейній фабриці ”Каштан”, у Києво-Могилянській академії, Українському кіноцентрі та в Конституційному суді. 

      Народився в робітничій сім'ї на Сумщині 13 березня 1888 року в м. Білопілля. В 1901 р. батько, маляр за професією, переїхав з родиною до рідного матері Крюкова — робітничого селища в Кременчуці. Тут А.С. Макаренко закінчив Кременчуцьке 4-класне училище (1904 р.) і педагогічні курси при ньому (1905 р.). В 1905-1911, 1917-1919 рр. вчителював у Крюківському 2-класному залізничному училищі; в 1911—1914 рр. працював у такому ж училищі на станції Долинській Херсонської губернії. Після відкриття в Полтаві у 1914 р. вчительського інституту став одним із перших його 44 студентів. У 1917 р., закінчивши інститут із золотою медаллю, повернувся до Кременчука на попереднє місце роботи. Згодом працював інспектором Крюківського вищого початкового залізничного училища, був членом колегії Крюківського відділу народної освіти. Восени 1919 р. переведений до Полтави. Завідував 2-м міським початковим училищем, у серпні 1920 р. призначений директором 10-ї трудової школи. 

      Василь Васильович Капніст народився 12 (23) лютого 1758 в Обухівці на Полтавщині. Походить зі славного українського шляхетського роду Капністів. У 16 років поступив на службу капралом в Ізмайловський полк. З 1775 року — офіцер Преображенського полку. 

     15 лютого поточного року демократична громадськість Україні  відзначає   29 річницю виведення «Обмеженого контингенту радянських військ» з Афганістану. В Україні,   ця війна «незнаменита»  на сьогодні ще несповна  осмислена  - ні  політиками, ні соціологами,  ні більшістю пересічних громадян.

     28 січня виповнюється 130 років від дня народження Катерини Абрамівни Флейшиц,  неординарної жінки-юриста, через яку серед відомих юристів того часу розгорілася гаряча суперечка. Вона стала двічі першою: перша жінка-адвокат і перша жінка-юрист, яка захистила докторську дисертацію. 

     Життя видатного українського літературознавця, публіциста, редактора, перекладача, мемуариста й громадського діяча, який на еміграції став почесним доктором філософії Українського Вільного Університету в Мюнхені, дійсним членом Української Вільної Академії наук і Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, Івана Максимовича Кошелівця певною мірою пов’язане з Кременчуком.  

    25 листопада 2017 року виповнилося 130 років від дня народження М. І. Вавілова – вченого зі світовим ім'ям, яскравої, непересічної особистості в історії вітчизняної і світової науки, творець найбільшої в світі колекції насіння культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу.

    14 жовтня виповнюється 60 років Юрію Роговому - поету, прозаїку, літературознавцю. Жанр, який  обрав для творчості – хоку чи тривірш. Саме у цій формі він найповніше виповів себе, випустивши друком  книги: «Березовий сніг», «Медова повінь», «Самотній Ангел», «Зоряні криниці», «Мірило часу», «Яблучний Спас». 

     Цікавою постаттю на літературному обрії Полтавщини була письменниця кінця ХІХ – початку ХХ століть Надія Матвіївна Кибальчич (Симонова), яка свої художні твори підписувала Наталка Полтавка. Сьогодні в Україні мало хто знає про цю непересічну  письменницю. Хоч її проза та драматургія – невеликі за обсягом, усе ж були помітним явищем у літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ ст. На театральній сцені була досить відома з кінця ХІХ століття іі мелодрама «Катерина Чайківна», що 1893 року одержала першу премію на конкурсі Руського театру у Львові.