"Юрій Роговий – ловець думки, і його найвища мета чи завдання – спіймати думку і, як метелика на шпильці, пришпилити до паперу. Він має переконання: якщо думка вислизне, то це буде непоправна втрата. Звичайно, вона може повернутися,але це вже буде зовсім інша думка, бо кожного разу вона навіює відмінний настрій й особливі неповторні відчуття…”
Петро Сорока
Роговий Юрій Феодосійович народився 14 жовтня 1957 року в селі Устимівка Глобинського р-ну Полтавської області. Його батьком був відомий український майстер художнього слова Феодосій Роговий. Про цю творчу династію влучно висловився літературний критик Євген Баран: "Не кожен зважиться писати, коли його батько є класиком української літератури ХХ століття. Не гіпсовим класиком радянської доби, а справжнім, глибинним... Аж дивно, що такі автори у нас ще з’являються. Якийсь екзистеційний смуток переймає їхні твори. Бо вони, самі можливо того не усвідомлюючи, уподібнюються до старих довженківських сивих дідів, які чи не єдині ще залишаються носіями генетичної пам’яті. Не спаплюженої і не зганьбленої індивідуальними й колективними зрадами”.
Навчався в Устимівській 8-річній та Пирогівській середній школі Глобинського р ну, куди батьки переїхали після затоплення рідних країв штучним Кременчуцьким "морем”. Закінчив природничий факультет Полтавського педагогічного інституту ім. В.Г.Короленка (нині національний педагогічний університет) (1980). До 2005 працював учителем хімії та біології Пирогівської СШ.
Перші вірші надрукував у глобинській районній газеті "Зоря комунізму” 1973, а перші оповідання – в обласній газеті "Комсомолець Полтавщини” наприкінці 70-их. Оповідання та літературознавчі матеріали публікували газети "Літературна Україна”, "Українська літературна газета”, "Літературна газета” (Луганськ), "Зоря Полтавщини”, часописи "Київ”, "Дзвін”, "Золота Пектораль”, "Перевал”, "Кур’єр Кривбасу”, "Холодний Яр”. Автор книг "Моє життя – то творення любові” (автор та упорядник, 1999), "Довга дорога до "Свята” (Слово для Батька)” (2000), "Серед білих снігів” (оповідання, 2001), "Іскра небесна” (вірші, 2001), "Стиглі вишні” (вірші, 2004), "Покора-Покара-Покута” (колаж, 2004), "Роса в червону ніч” (автор та упорядник, 2006), "Святвечір” (оповідання, 2007), "Маятник часу” (вірші, 2007), "«Удосвіта, коли не спалось». Листи Феодосія Рогового” (упорядник, 2009), "«Я світові потрібен як приклад, як можливість». Записники Феодосія Рогового” (упорядник, 2009), "Посульська Тризна” (колаж, 2009), "Березневий сніг” (тривірші, 2010), "Медова повінь” (тривірші, 2011), "Самотній Ангел” (тривірші, 2012).
Лауреат премії імені Дмитра Нитченка (2008).
Лауреат Полтавської обласної премії ім. І.П. Котляревського (2017)
Член Національної спілки письменників України (з 2012).
Література:
1.Роговий, Ю. А в серце тисне... ( Із книги "Самотній Ангел"] // Зоря Полтавщини. - 2013. - 15 січ. - . 5.
2.Роговий, Ю. Балада про загнаного вовка (Батькові Феодосію присвячую) : [оповідання] // Зоря Полтавщини. - 2013. - 18 черв. - С . 5
3.Роговий, Ю. Василь Симоненко : літературний сценарій кольорового документального фільму // Українська літературна газета. - 2016. - 30 верес. – С. 18-19
4.Роговий, Ю. Довга дорога до «Свята…»: Художньо-документальна повість // Дзвiн . - 1995.-N5. - С.136
5.Роговий, Ю. Іграшка. Прочерк : [оповідання] // Зоря Полтавщини. - 2012. - 27 листоп. - С. 3.
6.Роговий, Ю. Медова повінь // Зоря Полтавщини. - 2012. - 28 берез. – С. 3.
7.Роговий, Ю. "Що бути має..." : [три вірші. Коротко про автора] // Зоря Полтавщини. - 2014. - 20 трав. - С. 5.
8.Нові члени Національної спілки письменників України. [ Наталія Трикаш, Юрій Роговий ] // Зоря Полтавщини. - 2012. - 28 березня (№ 47). - С. 3
9.Премія імені подвижника слова : Премія ім. Дмитра Нитченка, присвоєна у 2008р. Ю.Роговому // Урядовий кур'єр. - 2008. - 16 Лютий. - С.16
10.Сорока П. «Пишеться - наче востаннє…» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zolotapektoral.te.ua/petro-soroka-pyshetsya-nache-vostannje/
11.Степаненко, М.І. Сучасні письменники Полтавщини : довідник / Микола Степаненко. - Полтава : Гаража М.Ф., 2016. - 110 с.
