На перетині вулиць Перемоги та Ігоря Сердюка знаходиться одна з найстаріших будівель у Кременчуці, яка має дуже цікаву історію…
З 1900 року тут розміщувалося Кременчуцьке відділення Державного банку. Та фінансове життя в нашому місті зародилося задовго до будівництва приміщення банку.
Сріблясті клени, немов вітаючись, простягають один до одного розлоге гілля; величаві ялини стоять у задумі, наче милуючись білосніжними берізками; до самого долу розпустили своє мереживне гілля верби. Мелодійно щебече різноголосе птаство, неповторний аромат чистого повітря наповнює груди. Це – парки нашого міста.
До цих рукотворних див мав безпосередню причетність Георгій Якович Єпішов, який упродовж сорока років, працюючи в зеленому господарстві Кременчука, створював їх разом із очолюваним колективом. Справі зеленого будівництва він присвятив усе своє життя.
Народився Григорій Якович 1 квітня 1914 року у Воронежській області. Свою трудову діяльність розпочав помічником кіномеханіка. Потім було навчання у Воронезькому фабрично-заводському училищі. У 1936 році вступив до лісотехнічного інституту, який закінчив у 1941 році, отримавши фах інженера лісового господарства. Під час війни служив у евакогоспіталі №2729. Після закінчення війни повернувся до своєї професії. Працював лісоінженером у Харківській області, лісничим Котелевського лісництва Полтавської області.
22 березня виповнюється 110 років з дня народження однієї з найяскравіших актрис театру і кіно, заслуженої артистки УРСР, красуні й «чудовиська», графині, каторжанки й великомучениці водночас – Марії Ростиславівні Капніст.
Вона з тих знаменитостей, за якими тягнеться довгий і таємничий шлейф долі. Здається, того, що з нею сталося – забагато для одного життя, але все саме так і було.
Щоб детальніше ознайомитись з нелегким життєвим і творчим шляхом видатної актриси пропонуємо переглянути відео презентацію «Життєва драма української акторки», яку підготувала читальна зала філії №2 КЗК КМПБ.
18 березня виповнилося 80 років талановитій поетесі і прозаїку Лілії Йосипівні Верлан-Решетняк.
Народилася Лілія Йосипівна у м. Олександрія Кіровоградської області. Після закінчення Київського політехнічного інституту працювала інженером-конструктором на Олександрійському електромеханічному заводі, викладала в місцевому індустріальному технікумі. Після виходу на пенсію в 2005 році, разом з сім’єю, переїхала мешкати до Кременчука.
5 березня виповнилося б 160 років з дня народження нашого земляка Василя Васильовича Устимовича - відомого широкому загалу засновника і власника Устимівського дендропарку.
27 лютого мало би виповнитися 95 років з дня народження Валентина Кузьмича Нагнибіди − талановитого різьбяра, заслуженого майстра народної творчості України, з ім`ям якого пов`язане відродження художньої різьби на Полтавщині в другій половині XX ст.
15 лютого виповнилося 135 років Раїсі Мусіївні Кагановій, яка понад 50 років присвятила здоров’ю кременчужан. З 1921 по 1960 роки вона завідувала інфекційним відділенням 1-ї лікарні у Кременчуці. Раїса Мусіївна – перша жінка-лікар у нашому місті, яка отримала звання заслуженого лікаря УРСР, у 1951-му її нагородили орденом Леніна.
Раїса Мусіївна прожила довге і складне життя. Народилася вона у 1889 році в м. Переяславі. Коли Раї було всього 4 роки, померла її мама. Тож її замінила 13-річна сестра Марія. Невдовзі родина переїхала до Прилук, де дівчина закінчила місцеву гімназію зі срібною медаллю. У 1907 році вступила на медичний факультет Київського університету. В той час там було багато революційно налаштованої молоді, серед них була й вона. Щоб уникнути переслідувань, змушена була переїхати й продовжити навчання в Харківському медичному інституті.
5 лютого мало б виповнитися 85 років від дня народження Юрія Григоровича Логвина – українського художника-графіка та письменника.
Юрій Логвин народився у 1939 році у Кременчуці в родині відомого мистецтвознавця та архітектора, дослідника української культурної спадщини Григорія Никаноровича Логвина.
3 лютого відзначає свій 35-й день народження – українська поетеса, письменниця, перекладачка, редакторка, засновниця відомого інтернет-журналу «Стос», організаторка літературних конкурсів, упорядниця гуртових збірок оповідань.