Людей неінтересних не бува.
Їх долі – мов далеких зір дива.
Відмінна кожна, світиться сама,
І іншої подібної нема.
(Гужва В. З Євг.Євтушенка)
Отже, Петрашів Павло Васильович народився 1738р. у селі Рибці Полтавського полку у козацькій родині. У першій половині XVIII ст. Рибці були селом козацьким – козацький курінь села входив до складу Другої полкової сотні Полтавського полку.
Доля судила Павлу пов’язати життя з живописом. З нього сформувався обдарований іконописець, портретист і пейзажист. Художні здібності він розвинув у Запорозькій Січі і у подальшому працював у різних населених пунктах Полтавщини.
Прибув він і до Кременчука 1767 р. на запрошення місцевих властей і духовенства.
Особливою популярністю місцевих прихожан користувалася соборна Успенська церква, що знаходилась майже біля самого Дніпра у західній частині міста. Після чергового ремонту виникла необхідність поновити іконостас церкви. Для цього запросили «козацького маляра» Павла Петрашіва. Він розписав чотириярусний дерев’яний іконостас церкви. Під час перебування у Кременчуці живописець створив також декілька картин для будинку генерал-майора Олександра Ісакова, в гостях у якого інколи бував.
Ще один пункт, де працював П.Петрашів – Диканька. На замовлення Генерального судді Війська запорозького Василя Кочубея він написав його портрет та ще декілька портретів представників роду Кочубеїв.
Працював художник і у Лохвиці, куди його запросив кошовий отаман Запорозької січі Петро Калнишевський. На той час у місті збудували церкву Різдва Пресвятої Богородиці (стара будівля церкви згоріла). У 1768 – 1771 рр. майстер розписав іконостас новозбудованої церкви. В контракті маляра вказано: «1768 року нижеподписавшійся малоросійского полтавского полку сотне второй полковой села Рыбцов житель козак Павел Васильев сын Петрашев дал сей контракт … Калнишевскому в Лохвице в церков Рождества Богородицы иконостас малярскою і золотарскою роботами ізделать…». Іконостас лохвицької церкви, як і іконостас кременчуцького Успенського собору, втрачений.
1772 р. П.Петрашів написав картину «Покрова Божої Матері» із зображенням священиків і козаків.
До нашого часу з творчого спадку живописця дійшли крихти. Портрети Кочубеїв зберігаються у Сумському художньому та краєзнавчому музеях. Ікону «Покрова» можна побачити у Дніпропетровському художньому музеї. Декілька творів знаходяться у краєзнавчих музеях Полтави та Черкас. На жаль, жодний з творів живописця не репродукований, і побачити їх можна тільки у музеях. Село Рибці, де він народився, зараз входить у склад Полтави.
От і всі відомості, що дійшли до нашого часу про живописця Павла Васильовича Петрашіва, якому життя відпустило небагато років – лише 34. Помер він 30 березня 1772 р. І все ж, незважаючи на ці крихти інформації, можна зробити впевнений висновок, що живописцем він був безумовно обдарованим, людиною відомою і шановною.
Прізвище В.Петрашіва не відшукати навіть у грунтовних мистецтвознавчих дослідженнях. Його ім’я зустрічається тільки в деяких полтавських енциклопедичних виданнях. Дослідити творчість художника свого часу спробував знаний кременчуцький краєзнавець В.М.Юшко; результати його пошуків друкувались у кременчуцьких джерелах.
Пропонуємо вам список матеріалів, у яких містяться дані про митця:
1) Юшко В.М. Майстри різця і пензля Кременчуцького краю. Вип.1 [Текст]: нариси та замальовки про художників, скульпторів, архітекторів та мистецтвознавців. – Кременчук, 2008. – С.10
2) Юшко В. Художник із Запорізької Січі у Кременчуці // AVтограф. – 2003. - № 30, 24 липня. – С.34
4) Полтавіка. Полтавська енциклопедія: [у 12 т.]. Т.9: Образотворче і декоративне мистецтво. Кн.2: М – Я [Текст] / гол.ред.О.А.Білоусько; Центр дослідження історії Полтавщини; Полтавська обласна рада. – Полтава: АСМІ, 2015. – С. 277
5) Ханко В.М. Словник мистців Полтавщини [Текст] . –Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава», 2002. – С.150
