Ім’я П’єра де Кубертена, який відродив Олімпійські ігри, відоме кожному, а його близького соратника Олексія Бутовського на довгі десятиліття «забули» навіть на малій Батьківщині. Саме Олексій Бутовський, пліч-о-пліч працював з П’єром де Кубертеном і зробив значний вклад у відродження Олімпійських ігор.
Олексій Дмитрович Бутовський народився 9 червня 1838 р. на Полтавщині, про що свідчить наступний документ: « Июня 9 дня 1838 года Кременчугского уезда деревни Пелеховщина у отставного штабс-капитанаДмитрия Петровича Бутовского и законной жены его Надежды Стефановой… родился сын Алексей…». Дитинство Олексія минуло на придніпровських просторах у селі Пелехівщина, в родовому маєтку батька.
У липні 1849-го Олексій вступив до Петровського Полтавського кадетського корпусу, згодом продовжив своє навчання у Костянтинівському артилерійському училищі, отримавши звання прапорщика вступає до Миколаївської інженерної академії.
Однак його не вабить військова служба. Він залишає навчання в академії та повертається в Полтаву. В 1856-1861 рр. служить «репетитором військових наук» у Полтавському кадетському корпусі.
З 1880-х років Олексій Дмитрович присвячує своє життя проблемам фізичного виховання та спорту. У 1888 р. Його призначають членом комісії з розробки питань викладання військової гімнастики в цивільних навчальних закладах Міністерства освіти. Бутовський друкує свої педагогічні роздуми на сторінках «Педагогічного збірника», «Військового збірника». Його теорія виховання актуальна й тепер.
У 1890 р. Бутовський організовує літні курси для підготовки офіцерів-вихователів кадетських корпусів та керівників різних галузей фізичного виховання, які очолює протягом 16 років. На них він читає авторський курс теорії і методики гімнастики та тілесних вправ.
Бутовський неодноразово перебував за кордоном, де вивчав передовий досвід фізичного виховання. Одного разу, перебуваючи в Парижі навесні 1892 року Олексій Дмитрович знайомиться з П'єром де Кубертеном. Попри різницю у віці (25 років) вони потоваришували. Адже у них були однакові погляди на спорт, його місце у вихованні та освіті молоді, на долю олімпізму. Бутовський так оцінював ідею Олімпійського руху: «Ідея міжнародних ігор була щасливою ідеєю, вона відповідала потребі сучасного людства, потребі фізичного і морального відродження молодого покоління».
Отож, обрання Бутовського першим членом МОК від Російської імперії не було випадковим. Під історичним протоколом Першого конгресу, який ухвалив рішення про відродження Олімпійських ігор, стоїть і підпис славного сина землі Полтавської.
Бутовський був присутнім в Афінах на першій Олімпіаді. Його книжка «Афіни навесні 1896 року» - стала першим і єдиним виданням, присвяченим цій події, що вийшло російською мовою. Повернувшись з Афін він доклав чимало зусиль, аби перенести ідеї Кубертена на вітчизняний ґрунт.
На початку ХХ ст. Олексій Дмитрович значну частину свого часу проводив у родовому маєтку на Полтавщині. Тут він побудував початкову школу, відкрив теслярсько-токарну навчальну майстерню.
Помер Олексій Дмитрович Бутовський у буремний період нашої історії – 25 лютого 1917 року.
До рідної Полтавщини слава про видатного полтавця Олексія Дмитровича Бутовського дійшла лише після розвалу Радянського Союзу.
14 жовтня 2006 року в Полтаві на майдані Незалежності було урочисто відкрито пам'ятник одному із засновників Олімпійського руху сучасності О.Д. Бутовському. І саме відтоді стадіон «Ворскла» носить ім'я нашого славного земляка. А в Кременчуці в рамках декомунізації провулок Сєдова перейменували у провулок Олексія Бутовського.
1. Бутовский А.Д. Собрание сочинений: в 4 т.[Текст] / А.Д. Бутовский. – Киев: Олимпийская литература, [2009]
2. Бутовський О.Д. Вибрані твори[Текст]: [присвячено 110-літтю проведення Ігор І Олімпіади 1896 року в Афінах] / Олексій Дмитрович Бутовський. – Київ: Нічлава, 2006. – 240 с.
3. Григор’єв В.М. На вітрах історії: монографія [Текст] / Віталій Григор’єв. – Полтава: АСМІ, 2012. – 292 с.
4. Григор’єв В.М. Олексій Дмитрович Бутовський (родовід генерала-олімпійця) [Текст]: історико-біографічний нарис. – Полтава: ПП «Динамік», 2012. – 46 с.
5. Григор’єв В. Родина Бутовських – представники інтелектуальної еліти Полтавщини // Край. – 2017. - №3. – С.9.
6. Про історію розвитку спорту на Полтавщині [один із засновників олімпійського руху, вчений-практик Олексій бутовський] // Край. – 2017. - №8. – С.4
7. Провісник сучасного олімпійського руху: О. Бутовський – спортивний діяч // Дати і події. – 2018. - №1. – С.119
8. Шаповал Ю.І. Держава: ілюстрована енциклопедія України [Текст] / Ю.І. Шаповал. – Київ: Балтія-Друк, 2008. – 326 с.
9. Яловегіна Г. Фундатор олімпійського руху [180-річчя Олексія Бутовського] // Зоря Полтавщини. – 2018. – 26 червня/2 липня (№90/91). – С.4
