16 серпня минає 140
років з дня народження українського художника, живописця і графіка, нашого
земляка Івана Кириловича Дряпаченка.
Ще до недавнього часу
його ім’я було маловідомим навіть мешканцям
села, де народився художник. Та
завдяки небайдужим землякам, мистецтвознавцям ім’я Івана
Дряпаченка у другій половини ХХ ст. було повернуто з небуття та вписано в
історію українського мистецтва, адже його вклад в історію української художньої культури неоціненний.
Філія № 5 Кременчуцької міської публічної
бібліотеки запрошує на краєзнавчий променад, який познайомить з життям та
творчістю нашого славетного земляка.
Майбутній художник Іван Кирилович Дряпаченко народився в селі Василівка Кременчуцького повіту Полтавської губернії, у селянській родині, що вела своє походження від кріпаків графів Капністів. З дитинства працював підпасичем у графському Олександрівському маєтку. Жага хлопця до прекрасного проявилася змалку: вуглиною малював на дверях, віконцях, огорожах. Талант Івана до малювання помітив власник маєтку граф Петро Іванович Капніст і вирішив відправити його після закінчення початкової земської школи навчатися образотворчого мистецтва в Київ.
Оборона Крюкова (правий берег Дніпра), а потім і самого Кременчука в 1941 році - одна з трагічних і героїчних сторінок історії нашого міста. До моменту наближення німецьких військ до Дніпра в районі Крюкова (початок серпня 1941 р.) в місті, практично не залишилося регулярних частин - оборона покладалася на Кременчуцьку дивізію народного ополчення.
В червні 1954 року Рада
Міністрів СРСР прийняла рішення про будівництво на території України потужного
нафтопереробного заводу. Вибір зупинили на місті Кременчук – залізничному вузлі, розташованому в зоні великого промислового та сільськогосподарського виробництва, багатому джерелами водопостачання і будівельними матеріалами.
В цьому році 12 липня виповнюється 20 років від дня заснування ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні». Парк знаходиться в південно-західній частині Середнього Придніпров’я – географічному, історико-культурному й етнографічному центрі України. Ця унікальна ділянка заплави є останнім природним комплексом, що залишився після створення шести великих водоймищ, де дивним чином збереглися всі риси стародавнього русла Дніпра.
Іван Порфирович Білоусько народився 28 червня 1936 року в с. Панасівка Козельщинського району. Батько – учасник Першої світової війни, а потім Громадянської, помер, коли Івану було сім років. Сім’я пережила страшні роки окупації. Старший брат Костянтин загинув під час Другої світової війни, сестер Марію і Віру фашисти забрали у Німеччину на роботу – додому повернулися після війни хворі й вимучені працею.
До 100-річчя Сергія Семеновича Конюхова - командира ланки 995-го штурмового авіаційного полку 306-го штурмової авіаційної дивізії 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту.