В червні 1954 року Рада Міністрів СРСР прийняла рішення про будівництво на території   України потужного нафтопереробного заводу. Вибір зупинили на місті Кременчук –   залізничному вузлі, розташованому в зоні великого промислового та сільськогосподарського   виробництва, багатому джерелами водопостачання і будівельними матеріалами.
      У січні 1957 року один з інститутів почав роботу над проєктом. Наступного року до   Кременчука прибули  геодезисти, які  підібрали конкретне місце для майбутнього  заводу. В   1961 році до  роботи приступили  будівельники.
      Центральний комітет комсомолу України оголосив будівництво заводу ударною   комсомольською будовою. Приїхало три тисячі молодих людей.
      Жили комсомольці спочатку в селі Терешківці. А потім звели перші двоповерхові     будиночки, які й досі стоять на краю Молодіжного. Вже згодом  з’явився магазин,  будинок   побуту, гуртожиток…
      Роботи розпочалися просто серед поля. Хоча завод варто було будувати не на   чорноземі, а трохи далі. Але зводити на піску було більш небезпечно, бо пісок всотує   нафтопродукти. А так – чорнозем та глина забезпечували природну ізоляцію. Небезпека   пожежі знижувалася.
      Проєктна потужність першої черги заводу була встановлена в 8 млн. тонн переробки сирої нафти в рік, але передбачалося збільшення виробництва до 18 млн. тонн. В комплекс споруд включалося також будівництво ТЕС, заводу технічного вуглецю та інших об’єктів.
      Перший будівельний об’єкт заводу – база обладнання. Наприкінці 1962 року тут було п’ять критих складів і три навіси. Наступний об’єкт – ремонтно-механічна база, де мали виготовляти нестандартне обладнання.
      У квітні 1963 року розпочалося будівництво головного об’єкта – установки АВТ, на якій передбачалася переробка української нафти.
      Перший заводський об’єкт запускали в 1965 році. Потім сажовий завод, ТЕЦ…
      Нелегко було, та дата пуску заводу наближалась. Робітники запропонували свою допомогу будівельникам та монтажникам і кожен член заводського колективу в  неурочний час відпрацював на пускових об’єктах п’ять робочих днів, або 35 годин.
      24 червня 1966 року прибув перший ешелон нафти. Перший  бензин кременчуцькі нафтопереробники отримали 18 липня. Офіційною датою введення Кременчуцького нафтопереробного заводу до ладу діючих, вважається 25 липня 1966 року.
 
     Література:

1.  Билина Ю. Він узяв карту міста й сказав: тут буде НПЗ [Історія міста ] // Вісник Кременчука. - 2009. – 21  вересня (№ 39). - С.18
2.  Дерев'янко О. Щоб потрапити в Європу потрібні великі гроші [Модернізація КНПЗ] // Програма Плюс. - 2010. - 18 січня (№ 4). - С.7
3.  Донченко Т. "Укртатнафта" работает на минимальных загрузках // Телеграф. –  2018. - 26 липня  (№ 30). - С. 10.
4.  КНПЗ построит установку изомеризации и гидроочистки // Кремінь. – 2010. – 22 листопада (№ 47). - С.2.
5.  Кондратьев А. Кременчугский НПЗ начал поставки нефтепродуктов для "Трейд  Коммодити" // Кремінь. - 2019. - 22 серпня (№ 24). - С. 14.
6.  Кременчугский нефтеперерабатывающий завод: очерк / [А.И.Осташко, Л.И.Евселевский, Т.Н.Плаксина и др.] . - Харьков: Прапор, 1991. – 76 с., ил.
7.  На Кременчуцькому нафтопереробному заводі запущено першу в Україні установку ізомеризації // Кременчуцькі новини. - 2020. – 12  жовтня (№ 37). 
      - С. 4.
8.  Нафтопереробний завод модернізується та підвищує зарплати для працівників  // АВТОГРАФ. - 2017. - 30 листопада  (№ 48). - С. 2.
9.  Нафтопереробний завод не зупинятимуть // АВТОГРАФ. - 2015. – 6  серпня (№ 32). –  С. 3.
10. ПАС "Укртатнафта": Идет атака на единственный работающий в  Украине  нефтеперерабатывающий завод. На кону - будущее отрасли 
     // Кременчуцький телеграф. - 2015. - 13 Серпень (№ 33). - С. 11.