9 вересня 1941 року гітлерівські війська захопили  Кременчук. Майже три роки окуповане місто чекало на своїх визволителів. 27 вересня війська 5-ї гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта А.С.Жадова та 53-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта І.Манагарова разом з льотчиками генерал-лейтенанта С.Горюнова дісталися Кременчука. А вже за два дні – 29 вересня 1943 р., війська Степового фронту під командуванням І.Конєва звільнили Кременчук від фашистів. Над містом замайорів Червоний прапор. Підняли його над звільненим Кременчуком українець М.Бабусенко, росіянин Ф.Новиков та уродженець Грузії Ш.Гогоришвілі.
      Через шість років 29 вересня 1951 року у сквері «Жовтневий»,  нині сквер ім. О.Бабаєва, саме там, де було піднято прапор Перемоги,  встановили пам’ятник Воїну-визволителю. За задумом скульпторів, це повинен був бути воїн у касці, плащ-наметі, з автоматом і прапором у руках. Скульптура повинна справляти враження, ніби солдат зійшов на постамент після багатьох походів і залишився тут навіки. На замовлення Кременчуцького міськвиконкому залізобетонний пам'ятник заввишки у 6 метрів було виготовлено на Харківському скульптурному комбінаті. На постаменті під пам’ятником викарбували напис: «Слава героям советской армии, отстоявшим свободу и счастье нашего народа», обрамлений вінком з дубового та лаврового листя і зіркою у центрі.
      У 1983 році, до 40-річчя визволення міста, на п'єдесталі пам'ятника встановили меморіальну дошку з написом «На цьому місці над колишньою будівлею Будинку друку 29 вересня 1943 воїни 2-го батальйону 19-ї мотострілецької бригади під командуванням капітана Ш. Н. Гогорішвілі першими поставили Червоний прапор над звільненим Кременчуком».
      У 1989 році на зібрані кошти оновили пам’ятник і він набув сучасного вигляду. Після реставрації бронзовий визволитель став кремезнішим і тепер на ньому не плащ-намет, а тепла шинель, прапор і автомат він тримає над головою. Біля пам'ятника з'явилися меморіальні плити з вмонтованими в них гільзами гарматних снарядів. На плитах - списки воїнів, полеглих під час оборони та визволення міста, а також прізвища кременчужан, які загинули на фронтах Другої світової війни.

          Література:

1.  Ломикамінь: статті, спогади, документи, інтерв'ю / [упоряд. М.Кульчинський]. – Полтава: ТОВ "РІК", 2020. - 206 с.
2.  Евселевский Л.Й. Кременчуг. Путеводитель. – Изд. 2-е, дораб. и дополненное / Л.Й. Евселевский, П.Н. Пустовит. – Харьков: Прапор, 1985. – С. 82. 
3.  Перерва Д.И. Памятники на священних рубежах. Путеводитель. – Харьков: Прапор, 1984. – С. 34.
4.  Ускова О. Слава Воїну - визволителю. Пам'ятник // Кременчуцька панорама. - 2008. – 5  травня (№ 19). - С.7