17 cічня о 12-00  читальна зала філії №2 Кременчуцької міської публічної бібліотеки запрошує на вечір патріотичної поезії Ірини Чередник  «Велична, сильна і свята земля, земля добра і світової слави» (до Дня Соборності України).

   Літературно-мистецький вечір «Марія Примаченко – народна художниця в жанрі «наївного мистецтва»,  присвячений 115-річчю від дня народження самобутньої та неповторної художниці Марії Оксентіївни Примаченко відбувся в філії №4 ім.І.Приходька КЗК КМПБ.

Щорічно, 16 січня  українці вшановують пам’ять героїв-кіборгів, які в найзапекліших боях пройшли 242-денне пекло, захищаючи Донецький аеропорт – стратегічно важливий об’єкт.

«Кіборги вистояли, не вистояв бетон», - фраза, яка назавжди вписана у сучасну історію України. Бої за Донецький аеропорт - одні з найзапекліших у війні на Сході України - тривали з травня 2014-го до 22 січня 2015 року. 

    До 100-річчя з дня народження видатного, відомого у всьому світі режисера-авангардиста Сергія Параджанова у читальній залі філії №2 КЗК  КМПБ для учасників читацького об'єднання «Друга сім’я»  відбувся кінопоказ художнього фільму «Тіні забутих предків» за однойменною новелою Михайла Коцюбинського.

       Пізнавати Україну із книгою в руках – справа надзвичайно цікава і корисна. Тому бібліограф Кременчуцької міської публічної бібліотеки продовжує щотижневу рубрику #Пізнаємо_Україну_разом, в якій буде знайомити Вас з книгами про Україну: її історію,  видатних людей, про українську мову та сучасну українську літературу.

        1930 рік був вирішальним в історії «радянської» України і став своєрідним прологом до Голодомору, адже  тоді особливо жорстко проводили політику колективізації та розкуркулення. В цей час відбувалась і потужна атака на церкви, вилучення сакральних цінностей. Такий поворот не припав до душі українському селу, що встигло за часи НЕПу добряче розслабитися. І селяни взялися за обрізи.  Україною прокотилася масштабна хвиля селянських мирних виступів та збройних повстань проти сталінської політики розкуркулення і насильницької колективізації. «Волинки», «бабські бунти», повстання... Селяни до останнього противились перетворенню на колгоспників. Озброєні дрючками та вилами, вони змогли налякати владу та на півроку призупинити каток колективізації. Лише Голодомором Йосип Сталін упокорив українське село.

8 січня у філії №1 КЗК КМПБ бібліотекарі організували традиційну ювілейну виставку під назвою: "Ювілейний небосхил літературної країни". 

Літературний ювілей - це завжди яскраве й урочисте свято слова, що розкриває перед читачами безмежний світ творчості та мистецьких досягнень. Кожна полиця виставки запрошує у захопливу подорож шедеврами класичних та сучасних творів, відкриваючи багатство літературного спадку.

Україна взимку – це час, коли кожен відчуває себе частиною казки, де зимова природа та традиції створюють надзвичайно прекрасну та вражаючу атмосферу, яка залишає свої відчуття  в серці кожного, хто має щастя відвідати цей неповторний куточок світу. Зимові втіхи – це також моменти радісного спілкування, коли усі збираються навколо затишного вогнища, грають в сніжні бої, чи діляться теплом своїх сердець.

Пізнавати Україну із книгою в руках – справа надзвичайно цікава і корисна. Тому бібліограф Кременчуцької міської публічної бібліотеки продовжує щотижневу рубрику #Пізнаємо_Україну_разом, в якій буде знайомити Вас з книгами про Україну: її історію,  видатних людей, про українську мову та сучасну українську літературу.

Холодним Яром називається місцина в Черкаській області, що відома ще з часів Київської Русі. Саме в той час в непрохідних лісах було засновано Мотронинський монастир. Знавали ці місця й монголо-татарську навалу й литовсько-польське панування.  Протягом тисячоліть тут точилася запекла боротьба за свободу і долю… Однією з найславетніших та водночас найтрагічніших сторінок Холодного Яру є повстанський рух під прапором Української Народної Республіки   в 1917-1921 років.

       Пізнавати Україну із книгою в руках – справа надзвичайно цікава і корисна. Тому бібліограф Кременчуцької міської публічної бібліотеки продовжує щотижневу рубрику #Пізнаємо_Україну_разом, в якій буде знайомити Вас з книгами про Україну: її історію,  видатних людей, про українську мову та сучасну українську літературу.

       Протягом століть українську мову придушували, забороняли, піддавали анафемам і гонінням. І в роки російського царизму, і в радянські часи намагалися викорінити, розтоптати й відібрати нашу мову. Кожне століття додавало нових штрихів до лінгвістичної руйнації рідного слова.  Назва цьому – лінгвоцид української мови.