10-го січня виповнюється 90 років Американському фізику і радіоастроному, лауреату Нобелівської премії з фізики 1978 року «за відкриття мікрохвильового реліктового випромінювання» (спільно з Арно Алланом Пензіасом).

     Народився Роберт Вудро Вільсон в Х'юстоні. В 1962 році отримав ступінь доктора філософії в Каліфорнійському технологічному інституті. Із 1963 року працює в Лабораторії Белл- Телефон (із 1976 року – керівник відділу). Студентом Вільсон вчився в університеті Райса. Аспірантуру Вільсон пройшов у Каліфорнійському технологічному інституті. Вільсон і Пензіас отримали медаль імені Генрі Дрейпера в 1977 році.

Роботи присвячені радіоастрономії та космічній фізиці, а саме – дослідженням Галактики та міжзоряних молекул за допомогою міліметрових радіохвиль.

     Працюючи над новим типом антен в лабораторії Белла в Нью-Джерсі, Вільсон і Пензіас виявили джерело шумового сигналу в атмосфері, який вони не могли пояснити. Після усунення всіх потенційних джерел шуму, включаючи посліди голубів на антені, шум довелося визнати мікрохвильовим реліктовим випромінюванням (Нобелівська премія, 1978). Це відкриття підтвердило модель «гарячого Всесвіту» вперше теоретично розроблену Джорджом Гамовим в 1956 році. Відкрив в 1973 році космічний дейтерій, визначив його розповсюдженість у Всесвіті.

     26 січня виповнюється 105 років від дня народження японського інженера та підприємеця, співзасновника корпорації Sony (Sony Corporation).

     Народився Акіо Моріта в сім'ї винокурів – сім'я займалася виробництвом саке.

     Закінчив Осакський університет.

     Будучи фізиком за фахом, в часи Другої світової війни служив офіцером в японському флоті, де у військовому дослідницькому комітеті познайомився з Масару Ібука, який на той час шукав молодих і талановитих інженерів для власної компанії. Після закінчення війни деякий час читав лекції в Токійському технологічному інституті.

     7 травня 1946 року разом з Масару Ібука заснував «Токійську телекомунікаційну інженерну корпорацію», попередницю Sony, з приблизно 20-ма співробітниками і первісним капіталом у 190 000 єн. В 1949 році компанія розробила магнітну записувану плівку, а в 1950 році продала перший магнітофон. У 1957 році компанія випустила кишенькове радіо, а роком пізніше перейменувалася в Sony. В 1960 Sony випустила перший у світі транзисторний телевізор. У 1961 році Sony Corporation of America стала першою японською компанією, що значилася в списках Нью-Йоркській біржі. В 1989 році Sony купила Columbia Pictures.На початку 1990-х у співавторстві з політиком Сінтаро Ісіхара написав есе «Японія, яка може сказати ні», в якому виступив з критикою ведення бізнесу в США та закликав Японію прийняти більш незалежну позицію у бізнесі та іноземних справах.

      25 листопада 1994 заявив про відхід з поста глави Sony після того, як отримав крововилив у мозок в ході гри в теніс.

У 1982 році був нагороджений Британським Королівським Товариством Мистецтв Медаллю Альберта та став першим японцем, що отримали це звання. Двома роками пізніше отримав престижний Національний Орден Почесного легіону, а в 1991 від імператора Японії – Орден Святого Скарба Першого Ступеня.

      Помер від пневмонії. Залишив після себе книгу спогадів «Зроблено в Японії».

     28 січня виповнюється 75 років від дня народження Українського льотчика-випробувача 1-го класу, політичного діяча, першого і єдиного астронавта незалежної України

     Народився Каденюк Леонід Констянтинович 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім'ї сільських учителів разом з братом Сергієм. Мрія про космос зародилась у Каденюка у віці 10 років, після польоту Юрія Гагаріна.

1967-1971 роки – курсант Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені Ленінського комсомолу. Спеціальність: «Пілотування та експлуатація літальних апаратів», кваліфікація – льотчик-інженер.

     1976-1978 роки – Центр підготовки космонавтів імені Ю. А. Гагаріна. Кваліфікація: льотчик-космонавт.

1977 – школа льотчиків-випробувачів при 929-го державного науково-випробувальному інституті імені В. П. Чкалова ВПС СРСР.

1985-1989 роки – Московський авіаційний інститут імені Серго Орджонікідзе. Кваліфікація: інженер-механік.

З 2006 року – кандидат технічних наук.

     Після закінчення в 1971 році ЧВВАУЛ та отримання диплома льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування та експлуатація літальних апаратів» працював льотчиком-інструктором ЧВВАУЛ.

     У серпні 1976 року відібраний до загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи «Буран». Після тривалих фізичних і психологічних тренувань із 9000 претендентів було відібрано дев'ятьох. Леонід Каденюк – у їхньому числі.

      У 1977 році закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Здобув диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач» та космонавт-випробувач.

      У 1977–1979 роках пройшов загальнокосмічну підготовку і здобув кваліфікацію космонавта-випробувача. Крім того, він здобув унікальні інженерні та льотні навики під час підготовки до космічних польотів.

      З 1977 до 1983 року – космонавт-випробувач групи багаторазової космічної системи «Буран».

1984–1988 роки – льотчик-випробувач Державного науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил СРСР.

1988–1996 роки – космонавт-випробувач, льотчик-випробувач багаторазової космічної системи «Буран».

1989 року здобув другу вищу освіту закінчивши Московський авіаційний інститут – літакобудівний факультет за спеціальністю «інженер-механік».

У 1988–1990 роках пройшов інженерну та льотну підготовку за програмою «Буран» як його командир.

      Брав участь у відпрацьовуванні глісади зниження за заходження на посадку космічного корабля «Буран» на літаках МіГ-31 та МіГ-25.

У період 1990 – 1992 років за повною програмою пройшов підготовку як командир транспортного корабля «Союз-ТМ».

      Під час підготовки до космічних польотів і в процесі випробувальної роботи пройшов унікальні інженерну та льотну підготовку. Вивчив космічні кораблі «Союз», БТКК «Буран», Орбітальну станцію «Салют», частково орбітальний комплекс «Мир» та американський багаторазовий транспортний космічний корабель (БТКК) «Space Shuttle». Брав участь у розробці та випробуванні авіаційно-космічних систем, у їх ескізному та макетному проєктуванні, а також у льотних випробуваннях систем. Літав на більше ніж 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному – на винищувачах, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38. Загалом провів у небі більше 2 400 годин.

      За час підготовки до космічних польотів пройшов підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у найрізноманітніших напрямах: біологія, медицина, метрологія, екологія, дослідження природних ресурсів Землі з космосу, геологія, астрономія, геоботаніка.

       1990 року за ініціативою майбутнього Президента України Леоніда Кравчука було порушено питання про запуск космічного корабля з українським екіпажем. Пропозицію було підтримано урядом і екіпаж, до складу якого увійшов й Леонід Каденюк, розпочав інтенсивну підготовку. Однак з розпадом СРСР цьому польоту не судилося збутися.

       Після розпаду Радянського Союзу, вирішив залишитися в Україні. У червні 1995 року відібраний до групи космонавтів Державного космічного агентства України. 

       У період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року разом з членами екіпажу(чотири американці та один японець) здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87.

       Від жовтня 1997 по червень 2000 року та в грудні 2010 року – Леонід Каденюк був старшим науковим співробітником Інституту космічних досліджень НАН та ДКА України.

       Після повернення до України працював у військової авіації, з 1998 року – генерал-майор Збройних Сил України, обіймав посаду начальника авіації військ ППО України, помічника Президента України Кучми з питань авіації і космонавтики, заступник Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України з питань авіації та космонавтики. У січні 2011 року став радником Прем'єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.

       У 2002 році став депутатом та приєднався до провладної фракції «За єдину Україну». Протягом 2002–2006 років Леонід Каденюк був народним депутатом Верховної Ради України IV скликання (від «Народної партії»). За час депутатства кілька разів змінював фракції та депутатські групи. Займався питаннями покращення соціального забезпечення військовослужбовців та авіаторів. Входив до складу парламентської слідчої комісії «з розслідування причин кризового стану в авіації в Україні». У висновку комісії йшлося про численні порушення та зловживання в українській авіаційній галузі.

       Автор п'яти наукових праць. Книга «Місія – Космос», що вийшла 2009 року у видавництві «Пульсари», отримала перше місце на конкурсі «Книжка року 2009» в номінації «Обрії» Книжку перевидано 2017 року видавництвом «Новий друк». В ній він пише: «Неймовірні космічні враження неминуче вплинули на моє сприйняття життя на Землі й примусили по-особливому, крізь призму побаченого, відчутого і передуманого в космосі, сприйняти проблеми людського суспільства, з почуттям відповідальності й турботи ставитись до навколишнього світу.

       Раптово помер 31 січня 2018 року під час традиційної ранкової пробіжки в районі Царського Села в Києві, ще до приїзду карети швидкої допомоги. За попередньою інформацією Леонід Костянтинович помер від серцевого нападу.