Нільс Хенрік Давид Бор народився 7 жовтня 1885 року в Копенгагені, в сім'ї професора фізіології. У 1903 році закінчив Гаммельхольмскую граматичну школу.

     У двадцять три роки за свою дипломну роботу про визначення поверхневого натягу води по вібрації водяного струменя отримав золоту медаль Данської королівської академії наук.

     Через 3 роки переїжджає жити і працювати в Кембридж (Англія). Через рік переходить працювати до Резерфорду в Манчестер, займається дослідженнями атома, в результаті яких виявив речовини з однаковими хімічними властивостями, але з різним атомною вагою — названі ізотопами.

     У Резерфорда Нільс Бор відкрив «закон радіоактивних зсувів». За свої відкриття і дослідження в 1922 році Бор одержав Нобелівську премію.

Бор є творцем квантової теорії атома водню, в якій доводить, що електрон обертається по певним квантовим орбітах.

     В 1916 Нільс Бор повертається до Данії, і вже на наступний рік його обирають членом Датського королівського товариства.

     У 1939 році Бор стає президентом Датського королівського товариства. До останніх днів Нільс не припиняв дослідження, вносячи внесок у розвиток науки.

     У 1947 році, у свій 62-й день народження він отримав від короля Данії Фредеріка IX вищу національну нагороду — орден Слона.

Помер Нільс Бор 18 листопада 1962 року в Копенгагені.

     Нільс Бор. Цікаві факти

     Ще будучи учнем, Нільс Бор під керівництвом свого батька проводив невеликі фізичні досліди. Був членом більш ніж 20 академій наук світу Нільс Бор був відмінним спортсменом – він грав в футбол за збірну Данії в амплуа воротаря. У Копенгагені Бора знали більше як футболіста, ніж як знаменитого фізика. Нільс Бор в 1922 році отримав Нобелівську премію «за заслуги у вивченні будови атома». У Нільса Бора багато наукових робіт, але лише кілька статей написані його рукою. Наукові думки фізика записували його помічники. Такий метод роботи був пов’язаний з тим, що краще за все вчений думав, коли він не писав, а диктував. У 1950-х роках авторитет фізика Нільса Бора в рідній країні виріс настільки, що його самого і його дружину Маргарет стали називати «другою королівською сім’єю Данії».

     Починаючи з 1932 року і до кінця життя фізик Нільс Бор з сім’єю жив у «Будинку честі» – резиденції, збудованій відомою данською пивоварною компанією Carlsberg для самого шановного громадянина Данії. Пивовари подарували Бору будинок на невеликій ділянці неподалік від свого заводика. Особливістю цього будинку був трубопровід, з’єднаний з пивоварнею, – по ньому в будинок поставлялося пиво, безкоштовно, необмежено і до кінця життя вченого. 1 серпня 1912 року в Копенгагені відбулося весілля Бора і Маргарет Норлунд. Всього у Нільса і Маргарет було шестеро синів. Один з них, Оге Бор, також став видатним фізиком, лауреатом Нобелівської премії (1975).

     Народився 25 жовтня 1940 року в с. Данильче Рогатинського району Івано-Франківської області. 1960 року закінчив Львівський політехнічний інститут, а в 1960 – 1962 рр. працював астрономом-спостерігачем у Полтавській гравіметричній обсерваторії АН УРСР.

     Після закінчення у 1965 році аспірантури Головної астрономічної обсерваторії НАН України (ГАО) Ярослав Яцків працював у цій обсерваторії (з 1975 – на посаді директора).

     1976 року – доктор фізико-математичних наук, 1985 року – академік НАН України. 1991 року Я. С. Яцків ініціював створення Української астрономічної асоціації (УАА) і є її незмінним Президентом. Голова Державної комісії єдиного часу і еталонних частот, член Ради з питань науково-технічної політики при Президентові України (1996). Член Президії НАН України (1998). Голова науково-видавничої ради НАН України (2002). Перший заступник міністра Міністерства освіти і науки України (2000-2001). Директор-організатор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України (2005). Голова Експертної ради НАН України з питань науково-технічної експертизи інноваційних проектів технологічних парків, представник України в Адміністративній раді УНТЦ (з 2006). Голова Піклувальної ради Стипендійної програми Фонду Віктора Пінчука «Завтра. UA» (з 2006 року).

     Основні наукові праці Ярослава Яцківа присвячені вивченню особливостей обертання Землі, космічній геодинаміці та фундаментальній астрометрії. Автор понад 200 науково-популярних праць та низки монографій. Під керівництвом ученого Головна астрономічна обсерваторія НАН України набула широкого міжнародного визнання, стала однією з найбільших в Європі.

     Я. С. Яцків — засновник і головний редактор журналу «Кинематика и физика небесных тел» (виходить з 1985 р.), заступник головного редактора журналу «Космічна наука і технологія» (з 1995 р.), заступник головного редактора журналу «Наука та інновації» (з 2005 р.), головний редактор науково-популярного журналу «Світогляд» (з 2006 року).

     Я.С. Яцків — Голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України (з 1990 р.), яка сприяє зміцненню міжнародних зв’язків учених України з колегами інших країн. Популярними стали засідання дискусійного клубу «Елітарна Світлиця» під головуванням ученого, які з 1996 року щомісячно проводить Комітет у Будинку вчителя (м.Київ).

     Як член Президії НАН України Я. С. Яцків відповідає за вирішення низки питань: видавничої діяльності, розвитку поліграфічної бази НАН України; координації діяльності наукових установ НАН України та їх участі у виконанні міжнародних програм та проектів у галузі космічних досліджень; здійснює загальне керівництво видавництвом «Наукова думка» НАН України та Видавничим домом «Академперіодика» НАН України; відповідає за зв’язки НАН України з Державним космічним агентством України.

     Громадський діяч, член Конгресу Української інтелігенції, Української Всесвітньої координаційної ради, член Ради конкурентоспроможності України. З 2005 року – президент Міжнародної асоціації україністів (МАУ), під керівництвом якого виконуються основні завдання асоціації: сприяння відновленню та розвитковіукраїнознавстваа, збереження пам’яток історії та культури, поширення знань про культурні надбання і наукові здобутки українського народу, проведення українознавчих наукових форумів, координація діяльності національних асоціацій в різних країнах світу.

     Нагороди: державна премія України в галузі науки і техніки (1983); Державна премія СРСР (1986); лауреат багатьох наукових премій, серед яких Фундація доктора Дем’яніва, премія імені Олекси Гірника (2005), «За мир і свободу України», премія НАН України імені Є. П. Федорова. Також нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів, лауреат республіканської премії імені М. Островського. За дослідження зміни орієнтації земної осі у тілі Землі та просторі у 2003 році був відзначений міжнародною премією Євросоюзу імені Рене Декарта (єдиний в Україні лауреат цієї премії).

     Гейтс народився 28 жовтня 1955 року в Сіетлі. Його батьками були Вільям Генрі Гейтс Старший (1925 року народження) та Мері Максвелл Гейтс (1929—1994). В його роду є англійські, німецькі, ірландські та шотландські корені. Його батько був видатним юристом, а мама працювала в раді директорів First Interstate BancSystem та United Way of America. Дідом Гейтса по матері був Джеймс Віллард Максвелл, президент національного банку. Білл мав одну старшу сестру Крісті (Крістіанну), та одну молодшу сестру, Ліббі. В своїй сім'ї він четвертий хто носить таке ім'я, але знаний як Вільям Гейтс III, а його бабуся назвала його «Трійкою» тому що його батько мав в імені суфікс «II». На початку його життя, батьки хотіли для нього кар'єру юриста. Коли Гейтс був дитиною, його сім'я регулярно відвідувала конгрегаціоналістську церкву (протестантська кальвіністська церква). В сім'ї заохочувалося змагання; один з гостей розповідав що «не мало значення чи це були чирви чи піклбол чи плавання до пірсу завжди була винагорода за виграш і завжди було пенальті за програш». 

     В дитинстві Білл Гейтс сам хитався в колисці, а його улюбленою іграшкою був кінь-гойдалка. Ця звичка збереглася і в дорослому віці Білл Гейтс похитується коли напружений. 

     У віці 11 років він підписав свій перший контракт з сестрою про оренду бейсбольної рукавички за 5 доларів. Також, в дитинстві він багато займався спортом, особливо тенісом і водними лижами, а також був, як і його батько, був бойскаутом. Щоправда, його батько мав ранг «орлиного бойскаута», а Гейтс лише «пожиттєвого». Попри заняття спортом, його образ у школі визначали інтелект, окуляри та худорлявість. Один з викладачів казав що Білл Гейтс був «нердом» ще до появи цього терміна. Коли у четвертому класі їм задали написати роботу з природознавства на 5 сторінок, він написав на 30. 

     У віці 13 років, він пішов вчитися до Лейксайдської школи, приватної підготовчої школи. Коли він був у восьмому класі, Клуб Матерів використав кошти від шкільного розпродажу для купівлі терміналу ASR Teletype Model 33 та відрізок комп'ютерного часу за 4,8 $/хв. на комп'ютері компанії General Electric. Гейтс дуже зацікавився програмуванням цього комп'ютера мовою BASIC, і його навіть відпускали з уроків математики, щоб він міг займатись своїм хобі. Він написав свою першу програму для цієї машини — хрестики-нулики в якій можна було грати проти комп'ютера. Машина зачарувала Гейтса тим, що вона завжди абсолютно точно виконувала код. Згадуючи цей момент він сказав: «В машині було щось дуже елегантне.» На відміну від комп'ютерних піонерів до нього Білл не цікавився апаратною частиною комп'ютера. Коли йому дали завдання зібрати пристрій з набору RadioShack, Гейтс здав неробочий пристрій з якого мало не витікав припій. 

     Після того як подарунок від клубу матерів вичерпався, він та інші учні шукали час на інших системах, зокрема мінікомп'ютерах DEC PDP. Одним з таких комп'ютерів був PDP-10 що належав Computer Center Corporation (CCC), яка заблокувала чотирьох учнів Лейксайдської школи: Гейтса, Пола Аллена, Ріка Вейланда, та Кента Еванса на все літо, після того як було виявлено що вони використовують помилки в операційній системі, щоб отримати безкоштовний час. 

     Після закінчення блокування, їм чотирьом запропонували шукати помилки в програмному забезпеченні CCC в обмін на комп'ютерний час. Гейтс ходив в офіси CCC і вивчав джерельний код різноманітних програм що працювали в системі, серед яких були програми на Fortran, Lisp, та машинний код. Угода з CCC продовжувалась аж до 1970, коли компанія збанкрутувала. Наступного року, Information Sciences, Inc. найняла чотирьох Лейксайдських учнів для написання зарплатних програм на COBOL, надаючи їм комп'ютерний час і відсотки від продажів. Коли адміністрація школи дізналась про програмістські здібності Гейтса, він написав програму для складання розкладів у школі. Він змінив код так, що він попадав у класи з «непропорційною кількістю цікавих дівчат.» Пізніше він стверджував «було важко відірвати себе від машини, за якою я міг так однозначно демонструвати успіх.» У віці 17 років, Гейтс з Алленом сформували підприємство, яке назвали Traf-O-Data, яке мало виробляти лічильники трафіку на основі процесора Intel 8008. На початку 1973 Білл Гейтс працював пажем в Палаті представників США. 

     Гейтс отримав стипендію національної заслуги коли випустився зі школи Лейксайд у 1973. Він набрав 1590 балів з 1600 на тестах SAT і подав документи до Гарвардського коледжу восени 1973. Основним курсом він вибрав підготовку до юридичного факультету, але вивчав математику і магістерські курси інформатики. В Гарварді він зустрів товариша — Стіва Балмера. Гейтс покинув Гарвард через два роки, а Балмер залишився і випустився magna cum laude. Багато років по тому Балмер став наступником Гейтса на посаді генерального директора Microsoft і залишався на цій посаді з 2000 до звільнення в 2014. 

     Протягом другого року навчання, Гейтс придумав алгоритм сортування млинців, як розв'язок до однієї зі списку нерозв'язаних задач заданих на занятті з комбінаторики Гаррі Р. Льюїсом, одним з його викладачів. Алгоритм Гейтса тримав рекорд найшвидшої версії протягом більше ніж 30 років; а наступний алгоритм був швидшим лише на один відсоток. Пізніше його розв'язок було формалізовано в статті яку він опублікував разом з дослідником Христосом Пападімітріу. 

     Будучи студентом Гарварду Гейтс не мав визначеного плану навчання, і проводив багато часу використовуючи доступні там комп'ютери. Він підтримував контакт з Полом Алленом, і приєднався до нього в Honeywell влітку 1974. Наступного року випустили MITS Altair 8800, комп'ютер на основі процесора Intel 8080, і Гейтс з Алленом побачили в цьому шанс розпочати власну компанію з розробки програмного забезпечення. В цей час Гейтс покинув Гарвард. Він поговорив про це рішення зі своїми батьками, які підтримали його після того, як побачили як сильно їхній син хоче почати власний бізнес. Гейтс пояснив своє рішення покинути Гарвард, словами «…якби все не склалося [з Майкрософт], я завжди зміг би повернутись назад до навчання. Офіційно я був в академічній відпустці.» 

     Тільки через понад 30 років, 2007-го, Гейтс нарешті отримав диплом Гарварду — йому присвоїли почесне звання доктора наук.

Виступаючи з цієї нагоди 7 червня 2007 перед випускниками Гарвардського університету, Гейтс жартував, що подає поганий приклад та закликав рятувати життя людей, які мільйонами гинуть від хвороб у бідних країнах:

     Один з моїх найяскравіших спогадів про Гарвард стосується січня 1975 року, коли я зателефонував з гуртожитку Кур'єр-Гауз в компанію в місті Альбукерке, яка почала робити перші в світі комп'ютери. Я запропонував їм купити наше програмне забезпечення. І переживав, що вони зрозуміють, що я усього лише студент з гуртожитку та кинуть слухавку. Натомість вони сказали: «Ми не зовсім готові. Заїдь до нас через місяць!». Це було гарним знаком, бо насправді ми ще не зовсім написали програму. З того моменту я працював удень і вночі над цим додатковим проєктом, який ознаменував кінець навчання в коледжі та початок видатного шляху разом з «Майкрософт».

     Протягом кар'єри в Microsoft, Гейтс займав позиції голови ради директорів, CEO та головного архітектора, одночасно до травня 2014 також будучи найбільшим акціонером.

     Microsoft був створений Гейтсом і Полом Алленом в 1975 і став найбільшою компанією з розробки програмного забезпечення для ПК. Гейтс керував компанією як головний виконавчий директор, поки не залишив цю посаду в січні 2000 року, зостаючись головою ради директорів і створивши для себе посаду головного архітектора. 

     У червні 2006 Гейтс оголосив, що він переходитиме з повної на часткову зайнятість у Microsoft і працюватиме повний робочий день у Фонді Білла і Мелінди Гейтсів, заснованому у 2000. Поступово він передав свої обов'язки Рею Оззі та Крейгу Манді. Він покинув посаду голови Microsoft у лютому 2014 і прийняв позицію технологічного радника, аби підтримати новообраного виконавчого директора Сатья Наделла. 

     Гейтс є найвідомішим підприємцем революції персонального комп'ютера. Його критикували за його бізнес-практики, які вважаються антиконкурентними. Ця думка була підтримана численними судовими рішеннями. Пізніше у своїй кар'єрі Гейтс зайнявся філантропією. Через Фонд Білла і Мелінди Гейтс він пожертвував багато коштів на різноманітні благодійні організації та наукові дослідницькі програми.

     З 1987 року Гейтса включають у список найбагатших людей світу за версією журналу Forbes, список людей, багатство яких задокументовано і точно визначено. 

     Усі роки, окрім чотирьох, з 1995 до 2017, він був найбагатшою людиною у світі за версією Forbes і займав найвище місце постійно від березня 2014 до липня 2017, з багатством, оціненим у 89,9 мільярдів доларів США станом на жовтень 2017. Щоправда, 27 липня 2017 і з 27 жовтня 2017 його обійшов засновник і генеральний директор компанії Amazon Джеф Безос, чиї статки на той час оцінювались у $90,6 мільярдів доларів. 

У 2009 році, Гейтс і Воррен Баффетт створили кампанію «Клятва дарування», в якій вони та інші мільярдери обіцяють витратити щонайменше половину свого багатства на філантропію. Кампанія працює задля збереження життів і покращення глобального рівня здоров'я, а також співпрацює з Rotary International з метою знищення поліомієліту. Станом на 10 березня 2018, Гейтсове багатство оцінюється в 92,2 мільярда доларів, що робить його другою за багатством людиною на світі, після Безоса.