Стів вважається одним із батьків революції персональних комп'ютерів, якій значно сприяли його винаходи в 1970-х роках. Він заснував Apple Computer (нині Apple inc.) разом зі Стівом Джобсом у 1976 році. У середині 1970-х він створив комп'ютери Apple I та Apple II. Apple II здобув неймовірно велику популярність і згодом став найрозповсюдженішим персональним комп'ютером 1970-х і початку 1980-х років.

     У Стівена було кілька псевдонімів, а саме: «The Woz», «Wizard of Woz» і «iWoz» (каламбур; гра слів з iBook'ом та іншими продуктами фірми Apple). «WoZ» (скорочення від «Wheels of Zeus») — це ще й ім'я компанії, яку заснував Стівен. Він також створив початковий прототип класичної гри Breakout для Atari за 4 дні (відома як «Арканоїд»).

     Відомий своїм характером інтроверта і його дратує власна популярність. В Apple Computer його називали також «Інший Стів» (відоміший Стів — це Стів Джобс (Steven Jobs). Ще Стіва звали «Воз» для того, щоб відрізняти Джобса і Возняка, тому що у них були подібні імена (Джобса звали Steven, а Возняка — Stephen), які англійською звучать однаково.

     Стів народився 11 серпня 1950 року в місті Сан-Хосе (Каліфорнія) в сім'ї Маргарет Луїзи та Френсіса Якоба (якого всі кликали Джеррі) Возняків. Джеррі походив з Мічигану, Маргарет зі штату Вашингтон. 

     Батько виховувався в суворій католицькій родині (батьків брат навіть став священиком), але до народження Стіва Джеррі відкинув релігію, тому його син не виріс релігійним. Під час навчання в Калтеху Джеррі Возняк був досить відомим гравцем у футбол. Стів в своїй автобіографії пише, що батько працював інженером в ракетній програмі Lockheed, і почав знайомити сина з електронікою ще коли тому не виповнилося й чотирьох років.

     Коли Стіву було 7 років родина переїхала в Саннівейл на Едмонтон авеню, яке зі всіх боків було оточене садами, в самому серці долини Санта-Клара. Вона зараз знаніша як Кремнієва долина, але на той час основним заняттям мешканців було сільське господарство. В школі Возняк був непоганим атлетом, найкращим бігуном і гравцем в бейсбол, але найбільше захоплювався електронікою. 

     В старшій школі йому в руки потрапила книга «Самотність бігуна на довгу дистанцію», про молодого злочинця який перебуває у внутрішньому конфлікті і має вирішити чи спростити собі життя і піддатись владі, чи зробити по своєму. Ця книга суттєво вплинула на світогляд Стіва і його скептичне ставлення до влади і авторитетів. 

     Після закінчення школи Стів вступив до Каліфорнійського університету у Берклі, однак вже на другому курсі взяв академічну відпустку. 1986 року він закінчив університет зі ступенем бакалавра комп'ютерних технологій і електротехніки. 1975 року почав працювати в компанії Hewlett-Packard, де проєктував калькулятори. У той час у розпорядженні компанії перебував один-єдиний комп'ютер власного виробництва, який використовували 80 інженерів. Разом з друзями — Стівом Джобсом і Джоном Дрейпером — займалися конструюванням пристроїв для фрікінгу.

На початку 1975 року на ринку з'явився перший персональний комп'ютер Altair 8800. Тоді Стівен не міг дозволити собі витратити 400 доларів на цей комп'ютер, тому він вирішив зібрати свій власний, використовуючи готовий мікропроцесор від компанії Motorola і декілька модулів пам'яті.

У тому ж 1975 шкільний приятель Возняка Стів Джобс запропонував йому створити модель комп'ютера, орієнтованого на запити любителів та ентузіастів комп'ютерної справи. У гаражі, який належав батькам Джобса, вони створили комп'ютерну плату, прототип комп'ютера Apple I. Місцевий торговець електронним обладнанням замовив їм 25 таких пристроїв, після чого Возняк покинув колишню роботу і став віце-президентом нового підприємства.

     1 квітня 1976 Джобс і Возняк заснували компанію Apple Computer, Inc. (нині — Apple Inc.), яка була зареєстрована в 1977 році. Ім'я Apple Джобс запропонував через те, що в цьому випадку номер телефону фірми йшов у телефонному довіднику прямо перед «Atari». Макінтош — сорт яблук, що продається в США, — улюблений сорт яблук Джефа Раскіна, який був керівником і розробником проєкту Macintosh перед тим, як цю посаду зайняв Стів Джобс.

     Першою продукцією новоутвореної компанії став комп'ютер Apple I ціною 666,66 доларів. Він відзначався простотою і компактністю. Всього було продано 600 таких машин. Apple II, що з'явився незабаром, став ще компактнішим і зручнішим у використанні. Успіх компанії виявився феноменальним, і 1980 року вона стала акціонерним товариством.

     Наступними кроками фірми стало виробництво принтерів і програмного забезпечення. Стів Возняк написав більшу частину програмного забезпечення, яке працювало на Apple. Його авторству належить просунута мова програмування Calvin, набір віртуальних інструкцій 16-бітного процесора, відомих як SWEET16, і комп'ютерна гра Breakout , яка спонукала додати звук.

     У 1980 році Apple II поступив у публічний продаж і зробив Джобса і Возняка мільйонерами. До 1992 року щорічний прибуток фірми досяг 7 млрд доларів.

     На початку 1981 року Стів Возняк потрапив в авіакатастрофу, через що йому довелося на якийсь час покинути фірму. Однак уже 1983 року він повернувся туди і пропрацював у компанії до 1985.

     У 1985 році Стів Возняк покинув посаду віце-президента Apple і зараз займає в ній посаду консультанта з символічною зарплатою, володіючи пакетом акцій компанії. Після припинення активної роботи в Apple заснував низку високотехнологічних компаній. Зокрема, створив компанію з розробки систем віддаленого доступу для використання в побутових комп'ютерах (фірма CL-9 проіснувала до кінця 1989 року).

     У 1985 році президент Рональд Рейган вручив Стіву Возняку національну медаль технологій. 1997 року його призначили членом Музею комп'ютерної історії в Сан-Хосе. У вересні 2000 року Стів Возняк увійшов до Національного залу слави винахідників. Сам Стів Возняк так оцінив свій внесок у розвиток комп'ютерних технологій: «Це була революція, мирна революція. І я щасливий, що був її частиною».

     У вересні 2007 року він опублікував автобіографічну книгу «iWoz».

     9 березня 2009 на телеканалі ABC відбулася прем'єра чергового шоу «Танці з зірками», в якому взяв участь Стів Возняк. Його партнеркою стала Карина Смирнова, професійна танцівниця родом з Харкова.

     Стів Возняк також озвучив персонажа — пародію на нього ж самого — у першій і дванадцятій серіях мультиплікаційного серіалу «Code Monkeys» про ігрових девелоперів.

     Є членом команди з поло Кремнієвої Долини. Улюблена гра — тетріс.

Стів Возняк активно займається доброчинністю. Зокрема, підтримує молоді таланти та допомагає знедоленим. У 1983 р. за видатні досягнення в галузі технологій Президент США Рональд Рейган удостоїв С. Возняка найвищою Національною нагородою США за прогресивні наукові досягнення.

     Стів Возняк проживає в місті Лос-Гатос (Каліфорнія, США) разом зі своєю дружиною Дженет Гіл (Janet Hill).

     Народився 14 серпня 1840 року в родині цивільного службовця. Мати його походила з родини юристів і визнаних інтелектуалів. Його дід по материнській лінії був відомим в Німеччині юристом, який отримав прізвисько «захисник проклятих» через свої виступи на захист прав обвинувачених в аморальних злочинах, зокрема, пов'язаних із статевими збоченнями.

     Поступивши на медичний факультет Гейдельберзького університету, Ріхард слухав лекції найстарішого німецького психіатра І. Б. Фридрейха, який тоді завідував університетською клінікою. Його спеціалізація остаточно визначилася, коли його направили в Цюрих на поправку після тифу. Він прослухав в Цюріхському університеті лекції основоположника психіатрії В. Грізінгера. Тут він познайомився зі всесвітньо відомим Вільгельмом Ербом, автором книги «Підручник електротерапії».

     У 1863 році Крафт-Ебінґ отримує вчений ступінь. Темою своєї докторської дисертації він обрав марення. Після захисту він відправився в турне з метою продовжити отримання медичної освіти. Спочатку Віденський університет, де його вчителями були Шкода, І. Опольцер і К. Рокитанський, потім була Прага, а за нею і Берлін.

     У 1864 році Крафт-Ебінґ займає місце асистента в будинку для психічно хворих в Ілленау. Це великий психіатричний заклад, відкритий в 1842 році недалеко від Ахерна, яким керував страсбурзький нейрогістолог, професор Х. Роллер. Ілленау був головним постачальником німецьких психіатрів протягом 30 років. Тут у різний час працювали Фішер, Гассе, Б. Гудден, Л. Кірн і Г. Шюле.

     Французько-прусська війна зажадала знань Крафт-Ебінга на полі брані. Після укладення миру він займався приватною практикою і лікував поранених в Баден-Бадені. З травня 1872 року Крафт-Ебінг читає лекції в Страсбурзькому університеті.

     У 1873 році Крафт-Ебінг приймає запрошення з університету Граца. Тут у його розпорядження була передана велика університетська клініка, відкрита в 1870 році. Кафедра психіатрії Граца, яку займав вчений, вважалася найкращою в Австрії після Віденського університету. Одночасно з цим високим призначенням він стає директором обласного закладу для божевільних «Фельдхофен». Крафт-Ебінг виявляв нескінченне терпіння у поводженні з мешканцями «Фельдхофен». Його незмінна доброта допомогла багатьом хворим, особливо з порівняно невеликими відхиленнями.

За роки роботи в цьому закладі Крафт-Ебінг видає тритомний «Підручник психіатрії», у якому були узагальнені спостереження над 20 тисячами хворих. Підручник був перекладений багатьма мовами і витримав 6 видань. З однойменною назвою з'являється спільна з Е. Крепеліним робота, яка свого часу розглядалася як вичерпна з проблем клінічної психіатрії, типології поведінки людини і мотивацій, що відрізняло цю роботу від психіатрії Т. Мейнерта, повністю заснованої на анатомії мозку.

     У 1886 році Крафт-Ебінґ стає ординарним професором психіатрії та неврології. Він швидко завоював довіру, і до нього потягнулося безліч хворих. З часом, отримавши велику практику, Крафт-Ебінґ відкриває приватну лікарню для нервових і душевнохворих поблизу Граца, Штейермаркский притулок для божевільних.

     У 1889 році Крафт-Ебінґ йде з посади завідувача кафедрою психіатрії медичного факультету університету Граца.

У 1892 році Ріхард фон Крафт-Ебінґ був запрошений до Віденського університету, де отримав кафедру психіатрії, що звільнилася після смерті Т. Мейнерта. Крафт-Ебінґ вважався найбільш досвідченим і відомим психіатром після Мейнерта в німецькомовному світі.

     22 грудня 1902 року Крафт-Ебінґ помер в Граці.

     19 серпня – 195 років від дня народження, німецького хіміка, поряд з Д. І. Менделєєвим вважається автором Періодичної системи елементів

     Юліус Лотар Мейєр народився 19 серпня 1830 в маленькому містечку Фарелі в провінції Ольденбург, в сім'ї лікаря. Володіючи слабким здоров'ям, середню школу він зміг закінчити тільки до двадцяти одного року. Після школи за прикладом свого батька Мейер став вивчати медицину, і в 1854 році отримав ступінь доктора в Вюрцбургському університеті.

     Вивчав природничі науки в університетах Гейдельберга (де працював у лабораторії Р. Бунзена), Кенігсберга і Бреслау (доктор філософії, 1958). З 1859 року викладав в університеті Бреслау, в 1866-1868 роках до Лісового академії в Нейштадт-Ебервальде. У 1868-1876 роках професор в університеті Карлсруе, з 1876 року в Тюбінгенському університеті. У 1860 році взяв участь у Міжнародному конгресі хіміків у Карлсруе, на якому обговорювалися визначення основних понять хімії. Основні наукові праці присвячені теоретичної та фізичної хімії. Вніс значний внесок в систематизацію хімічних елементів. У 1864 році опублікував таблицю, яка містила 28 елементів, розміщені в шість стовпців відповідно до їх валентності. Мейер навмисно обмежив число елементів в таблиці, щоб підкреслити закономірне (аналогічне тріадах Деберейнера) зміна атомної маси в рядах подібних елементів. У 1870 році опублікував ще одну роботу, містила нову таблицю і графік залежності атомного обсягу елемента від атомної ваги, що має характерний пилоподібний вигляд. Запропонована Мейєром в роботі «Природа елементів як функція їх атомної ваги» таблиця складалася з дев'яти вертикальних стовпців, подібні елементи розташовувалися в горизонтальних рядах; деякі елементи таблиці Мейер залишив незаповненими. Таблиця Мейєра 1870 року в деяких відносинах була більш досконалою першого варіанту таблиці Менделєєва.

     У 1882 році Лондонське королівське товариство присудило золоті медалі Деві спільно Менделєєву і Мейеру з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень атомних ваг». У зарубіжній літературі Л. Мейєр зазвичай розглядається як один з авторів періодичної системи хімічних елементів.