Рональд Росс(1857 - 1932)
13 травня виповнюється 165 років з дня народження Рональда Росса - видатного британського лікаря і паразитолога шотландського походження, лауреата Нобелівської премії з фізіології.
Рональд Росс народився в родині сера Кемпбелла Клей Гранта та Матильди Шарлотти Елдертон 13 травня 1857 року в Алморі (Індія).
У 8 років батьки відправили його на виховання до лондонського «Медичного коледжу св. Варфоломія».
Через п'ять років Рональд закінчив коледж і влаштувався хірургом на судно, що здійснює рейси між Лондоном та Нью-Йорком. Потім, склавши необхідні іспити, перейшов на військову медичну службу і вирушив до Індії, де з 1881 почав працювати медиком в британській організації «Медична служба Індії».
Протягом 1888-89-х років Росс їздив до Лондона, щоб навчатись у «Королівському коледжі лікарів» та «Королівському коледжі хірургів», а також пройти курс бактеріології.
У 1895 році Росс знову прибув до Індії, де працював із хворими на малярію та глибоко вивчав це захворювання. Росс зробив перший важливий крок у вивченні малярії у 1895 році, відкривши початкові стадії розвитку збудника малярії — плазмодія у шлунку малярійного комара. Його відкриття було настільки значним, що було оприлюднено «Британським медичним журналом» у 1897 р. У 1901 році його прийняли до Лондонського королівського товариства, яке пізніше нагородило його Королівською медаллю.
У 1902 році Россу було присвоєно Нобелівську премію з медицини за його надзвичайні дослідження причин та наслідків малярії.
Після свого тривалого перебування в Індії Рональд Росс повернувся до Англії, де почав читати лекції у «Ліверпульській школі тропічної медицини». Науковець багато подорожував, продовжуючи боротьбу з малярією у різних частинах світу. Росс спробував пов'язати вивчення причин, симптомів та наслідків малярії з математикою, що було представлено у статті, опублікованій у 1908 р. Він також опублікував книгу під назвою «Запобігання малярії», в якій детально описав свої дослідження.
У 1911 році Рональда Росса було нагороджено Орденом Лазні, ступеня Лицаря-Командора.
У 1912 році геніального лікаря прийняли на роботу в лондонському «Кінгз-коледжському госпіталі», як лікаря з тропічних хвороб. У той же час він також очолював відділ «Тропічна санітарія» у «Ліверпульській школі».
Упродовж 1917-1926 років Росс виконував обов'язки консультанта з Маларіології для «Британського військового відомства» та «Міністерства пенсій та національного страхування».
У 1926 році він почав працювати в «Інституті Росса та лікарні тропічних хвороб» на посаді головного директора.
У 1927 році «Меморіал Рональда Росса» був відкритий самим знаменитим лікарем в «лікарні ССКМ», Колката.
Цей досвідчений лікар вдихнув останнє 16 вересня 1932 року, перенісши астму та інші недуги. Він був інтернований на «кладовищі Путні Вале» в Лондоні, поруч із могилою своєї дружини Рози.
20 серпня, день, коли цей знаменитий лікар виявив причину малярії, був оголошений «Лондонською школою гігієни та тропічної медицини» «Всесвітнім днем комарів».
Кілька медичних коледжів та лікарень були названі на честь цього видатного лікаря, в тому числі «Інститут тропічних та інфекційних хвороб сера Рональда Росса» в Хайдерабаді.
Кілька доріг у Калькутті, Секундерабаді та Великобританії були названі даниною цьому лікарю.
Цей винятковий лікар також був геніальним письменником, написав кілька книг та окремих віршів, серед яких «У вигнанні», «Дитина океану» та «Дух шторму».
Альфред Кастлер
(1902 - 1984)
3 травня виповнюється 120 років з дня народження Альфреда Кастлера - французького фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики.
(1902 - 1984)
3 травня виповнюється 120 років з дня народження Альфреда Кастлера - французького фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики.
Кастлер народився в 1902 році, в Гебвіллері, відвідував ліцей Бартольді в м. Кольмар в Ельзасі. У 1921 році вступив до École Normale Supérieure в Парижі. Після закінчення в 1926 році викладав фізику у ліцеї Меллуза, потім в університеті Бордо, де до 1941 року перебував на посаді професора. На прохання Жоржа Брука повернувся в École Normale Supérieure, де в 1952 році отримав кафедру.
Спільно в Жаном Бросселем, Кастлер проводив дослідження в галузі квантової механіки, взаємодії випромінювання та атомів, спектроскопії. Працюючи над комбінацією оптичного резонансу і магнітного резонансу, застосував метод «оптичного накачування». Своїми роботами завершив теорію лазерів і мазерів.
В 1966 році отримав Нобелівську премію з фізики за "відкриття та розробку оптичних методів дослідження резонансів Герца в атомах”.
Був головою правління Інституту теоретичної та практичної фізики (Institut d'optique théorique et appliquée).
Майже всю свою дослідницьку кар'єру Кастлер провів у École Normale Supérieure в Парижі, де він, разом зі студентом Жаном Бросселем, заснував після війни невелику дослідницьку групу, що вивчала спектроскопією.
За сорок років ця група підготувала багато молодих фізиків і мала значний вплив на розвиток атомної фізики Франції. В 1994 році лабораторія Laboratoire de Spectroscopie hertzienne була перейменована в Лабораторію Кастлера-Бросселя.
Помер Альфред Кастлер 7 січня 1984 року.
Одд Гассель
(1897 - 1981)
17 травня виповнюється 125 років з дня народження Одда Гасселя - норвезького фізико-хіміка, члена Норвезької АН в Осло (1933), лауреата Нобелівської премії.
(1897 - 1981)
17 травня виповнюється 125 років з дня народження Одда Гасселя - норвезького фізико-хіміка, члена Норвезької АН в Осло (1933), лауреата Нобелівської премії.
Одд Гассель народився у Крістіанії (нині Осло), Норвегія в 1897 році. У 1915 році він вступив до Університету Осло, де вивчав математику, фізику та хімію, і закінчив його в 1920 році. Освіту продовжував в університетах Франції, Італії, Німеччини з 1921 по 1925 рік. У 1924 році він отримав докторський ступінь у Берлінському університеті Гумбольдта, а потім переїхав до своєї альма-матер, Університет Осло, де працював з 1925 по 1964 рік. В 1934 році він став професором.
Одд Гассель займався дослідженнями в області рентгенівської кристалографії. Його робота була перервана в жовтні 1943 року, коли він та інші співробітники університету були заарештовані та передані окупаційній владі. Він провів час у кількох таборах, доки не був звільнений у листопаді 1944 року.
Гассель отримав почесні ступені Копенгагенського університету (1950) та Стокгольмського університету (1960).
У 1960 році він став кавалером ордена Святого Олафа.
Використовуючи кількість зв'язків між атомами вуглецю та водню, Хассель продемонстрував неможливість існування молекул лише в одній площині. Це відкриття призвело до того, що йому було присуджено Нобелівську премію з хімії за 1969 рік.
Помер Одд Гассель 11 травня 1981 року.
Він був почесним членом Норвезького хімічного товариства, Лондонського хімічного товариства, Норвезької академії наук та літератури, Данської королівської академії наук та літератури та Шведської королівської академії наук. В Університеті Осло читається щорічна лекція, названа на його честь.
