Марина Гримич – одна з найвідоміших українських письменниць, науковець та видавець. Тричі ставала лауреатом літературного конкурсу «Коронація слова». Її книги вражають своєю історичною правдивістю, витонченою українською мовою і стають бестселерами.
Народилася 4 квітня 1961 року у м. Києві в родині перекладача і видавця Віля Гримича та професорки Київського університету імені Тараса Шевченка Галини Гримич. Дід Марини – Гримич Григорій Михайлович – журналіст і письменник, працював в газеті «Гудок» (Москва) разом з Ільфом, Петровим і Зощенком.
У 1983 р. Марина закінчила слов’янське відділення філологічного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.
Cвою літературну кар’єру Марина Гримич почала ще в студентські роки як перекладачка з сербської, словенської, хорватської та македонської на українську. Тоді ж у журналах «Дніпро» та «Жовтень» публікує свої перші поетичні твори.
Довгий час письменниця займалася виключно наукою, як фольклорист і етнограф. Об’їздила з експедиціями всю Україну та ряд зарубіжних країн. З 2001 р. очолює кафедру етнології в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Працюючи в Міжнародній школі україністики, розробила методику викладання української мови як іноземної. У 2004 році заснувала та очолила видавництво «Дуліби», що спеціалізується на виданні сучасної української літератури та наукової продукції етнологічного спрямування.
Доктор історичних наук, кандидат філологічних наук. З 2010 по 2016 роки працювала провідним науковим співробітником Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.
Письменницьку кар’єру прозаїка почала у 2000 році. Відтоді написала понад двадцять різножанрових книг. Деякі з них публікувала під псевдонімом Люба Клименко. З 2004 року Марина – член Спілки письменників України.
За її романом «Фріда» був поставлений спектакль у Бердичівському музично-драматичному театрі (2019). За романом «Порядна львівська пані» знято однойменний короткометражний фільм (2018). Роман письменниці «Клавка» про життя українських письменників у 1940 рр. став бестселером і зібрав чимало відзнак: увійшов до коротких списків «Книги року ВВС», переліку найкращих українських книжок 2019 за версією ПЕН-клубу, і отримав нагороду Book Forum Best Book Award у номінації «Сучасна українська проза».
Твори Марини Гримич перекладено французькою, англійською, польською, чеською, арабською мовами.
Її перу належить кілька авторських монографій, підручників. Як менеджер культурних проєктів є координатором українських програм на Міжнародних книжкових ярмарках у Бейруті (2017–2018), Абу-Дабі (2018); куратор стенду «Бейрутський дворик» на «Книжковому Арсеналі» (2017–2019).
Література:
1. Гримич М. Варфоломiева нiч : Роман. - Львiв:Кальварiя, 2002. - 159с
2. Гримич М. Егоiст : Роман. - Львiв:Кальварiя, 2003. - 228с
3. Гримич М. Естетика украiнськоi апокрифiчноi культури // Кiно-коло . - 2006.-N 30. Лiто . - С.148
4. Гримич М.В. Клавка : роман / Марина Гримич. - Київ : Нора-Друк, 2019. - 334 с.
5. Гримич М.В. Мак червоний в росі... : роман / Марина Гримич. - Київ : [Дуліби], 2016. - 191 с.
6. Гримич М.В. Магдалинки : роман / Марина Гримич. - Київ : [Дуліби], 2016. - 238 с.
7. Гримич М.В. Острів Білої Сови : роман / Марина Гримич. - Київ : Дуліби, 2010. - 159 с.
8. Гримич М.В. Second life (Друге життя) : роман / Марина Гримич. - Київ : Дуліби, 2010. - 160 с.
9. Гримич М.В. Фріда : роман / Марина Гримич. - Київ : [Дуліби], 2012. - 184 с.
10. Гримич М.В. Юра : роман / Марина Гримич. - Київ : Нора-Друк, 2020. - 351 с.
11. Коцарев О. Марина Гримич: "1940-і - це далеко не модний період з історії української літератури" : [М. Гримич "Клавка"] // Літературна Україна. - 2019. - № 29/30. - С.23
12. Овчаренко Н. Терміни в художньому тексті : на матеріалі роману Гримич "Егоїст"// Дивослово. - 2014. - № 12. - С.28
13. Родик К. Письменниця Марина Гримич: польові дослідження ініціацій// Україна молода. - 2019. - 3 грудня (№ 135). - С. 11