Є місця, де природа ніби зупинила час. Де світанки народжуються над тихими затоками, очерети шепочуть давні історії, а дзеркальна гладь води відображає не лише небо, а й пам'ять про той величний Дніпро, яким його знали наші предки. Саме таким дивовижним куточком є регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні», який 12 липня відзначає свій 25-річний ювілей.

     Дніпро справедливо називають серцем України. Його долина простягнулася майже через усю країну - від поліських лісів до чорноморських берегів. Протягом століть річка творила неповторний світ широких заплав, озер, боліт, луків і лісів. Та в другій половині ХХ століття після спорудження каскаду водосховищ більшість цих природних багатств назавжди опинилася під водою. Лише на нечисленних ділянках зберігся своєрідний світ дніпровської заплави. Одна з таких ділянок - плавні біля Кременчука.

     Тут, у верхів'ї Кам'янського водосховища, Дніпро не втратив свого живого, норовистого характеру. Заплава завширшки близько семи кілометрів і сьогодні нагадує, якою була велика ріка сотні років тому. Саме тому цей край часто називають останнім великим острівцем справжнього Дніпра.

     Історія офіційного статусу цієї території розпочалася наприкінці 90-х років завдяки наполегливій праці науковців, а вже 12 липня 2001 року рішенням Полтавської обласної ради було створено Регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні». На площі понад 5080 гектарів під охорону держави взяли унікальний природний комплекс широкої дніпровської заплави з десятками островів - Шеламаєм, Зеленим, Стрілечим, Динькою, Грядою та багатьма іншими. Сьогодні парк є безцінною перлиною природно-заповідного фонду України.

     Плавні вражають різноманіттям ландшафтів. Тут водні простори плавно переходять у зарості очерету й рогозу, заплавні ліси змінюються сухими піщаними луками, а численні протоки та озера створюють справжній лабіринт живої природи.

     Особливе місце серед островів посідає Шеламай - одна з наймальовничіших перлин парку. Його гранітне озеро, тихі затоки, старі верби й могутні тополі створюють краєвид, що зачаровує будь-якої пори року. Влітку водну гладь прикрашають білі лілії та жовті глечики. Нерідко на вологих ділянках трапляється одна з найчарівніших рослин нашої флори – північний вид півників сибірських, які привертають погляд своїми глибокими синіми квітами на тонких стеблах. Проте головний скарб острова ховається на самих скелях. Це очиток Борисової — реліктова рослина з м'ясистим листям, яка дивом виживає на гострому камінні. Цей ботанічний ексклюзив занесений до Світового Червоного списку і не зустрічається більше ніде на планеті, окрім кількох ділянок у долині Дніпра. Поруч із ним на сухих піщаних дюнах ростуть дике жито, гвоздика Борбаша та колхідська осока, створюючи неповторний аромат степового прикордоння.

     У тутешніх мілководдях і прогрітих сонцем теплих затоках знаходять ідеальні та безпечні умови для нересту десятки видів риб — від швидкої щуки й ляща до поважного глибоководного сома. А в густих очеретах та прибережних лісах вирує дивовижне життя, яке важко побачити в інших місцях промислового Придніпров'я. 

     Повітря над протоками розтинають смарагдові спалахи рибалочок, у заростях очерету виводять свої трелі очеретянки та кобилочки. На затоплених колодах гріються граційні чаплі, яких тут живе одразу кілька видів: сіра, руда, велика біла, мала біла та нічна чапля (квак). Влітку сюди, ховаючись від людей, залітає рідкісний чорний лелека. У небі ж величаво кружляє господар парку — орлан-білохвіст, один із найбільших хижих птахів Європи. Цей велетень, а також качки гоголі та кулики-сороки є гордістю Червоної книги України. 

     Поміж заплутаних проток безшумно ковзає граційна річкова видра та хазяйновита ондатра. На лісистих островах мешкають дикі кабани та кмітливі єнотоподібні собаки, а в гущавині ховається горностай — маленький, але неймовірно відважний хижак у своїй знаменитій коштовній шубці. На сонячних галявинах можна зустріти болотяну черепаху, звичайного вужа, гадюку або рідкісну неотруйну змію — мідянку.   

Справжньою прикрасою тутешніх лісів є рідкісний жук вусач мускусний, який отримав свою назву за дивовижний і сильний парфумерний аромат, що його він виділяє для захисту.

     Кременчуцькі плавні - це місце, де можна відчути справжню силу природи, почути тишу, яку порушує лише шелест очерету та спів птахів. Недарма дослідники називають цей край природною лабораторією, адже тут і сьогодні збереглися риси прадавньої дніпровської заплави, майже втраченої в інших куточках України.

     Вітаємо парк із ювілеєм та закликаємо кожного: мандруючи цими заповідними стежками чи пропливаючи повз острови на човні, пам’ятайте про крихкість цього дива. Бережімо «Кременчуцькі плавні» — живий пам'ятник нашого могутнього Дніпра!

      Література для допитливих: 

     1.  Андріенко Т. Кременчуцькi плавнi - краса та цiннiсть // Вiсник Кременчука. -  1998. - 2 вересня. - С.4

     2.  Андріенко Т.Л. "Кременчуцькi плавнi" - проєктований регiональний 

     ландшафтний парк Полтавщини // Захист довкiлля вiд техногенного 

     впливу: Збiрник наукових праць. – Кременчук, 1998.- № 1(2). – С.8

     3.  Артеменко Л. Виноград i приятелi динозаврiв в Кременчуцьких плавнях

      // Телеграфь . – 1999.- 20 травня.- С.4.

     4.  Байрак О.М. Мiсце проектованого регiонального ландшафтного парку 

      "Кременчуцькi  плавнi" в системi природно-заповiдних територiй   

       лiвобережного Приднiпров'я //  Захист довкiлля вiд техногенного 

       впливу: Збiрник наукових праць . – Кременчук, 1998.- № 1(2).- С.21

      5.  Гальченко Н.П. Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні" 

      рослинний світ  : [монографія] / [Н.П.Гальченко]. - Київ: Фітосоціоцентр, 

       2006. - 173 с.

     6.  Гальченко Н.П. Роль регiонального ландшафтного парку "Кременчуцькi 

      плавнi" як природного ядра екологiчної мережi // Регiональнi екологiчнi 

      мережi України та роль громадськостi в їх впровадженнi: Матерiали 

      Всеукр. конф. - К.: Центр екологiчної  освiти та iнформацii, 2004. - С.37.

     7.   Гальченко Н.П. Флора проектованого регiонального ландшафтного парку 

     "Кременчуцькi плавнi" // Захист довкiлля вiд техногенного впливу: Збiрник 

     наукових праць. – Кременчук, 1998.- № 1(2). – С.26

     8.  Гальченко Н. Формування кадастру рослинностi регiонального 

     ландшафтного парку "Кременчуцькi плавнi" // Свiт довкiлля: 

     Кременчуцький мiський екологiчний бюлетень. Випуск 8 . – Кременчук,  

     2007. - С.18.

     9.  Константінов С. Заборонені острови. [ Кременчуцькі плавні] // Телеграф. – 

      2011. – 28 липня (№ 30). - С.12.

    10. Кременчуцькі плавні: Регіональний ландшафтний парк[буклет]. – 

      Кременчук: [б.в.], 2010.

    11. Никифоров В. Регiональний ландшафтний парк "Кременчуцькi плавнi": 

      Погляд iз минулого в майбутнє // Кременчуку - 435 рокiв: Матерiали 

      науково-практичної  конференцiї . – Кременчук, 2006 . - С.85

    12. Павленко С. Один день із людьми, які охороняють екозаповідник // 

      Кременчуцька газета. – 2021. - №26. – С.7

    13. Сторожев П. Кременчуцькi плавнi потребують нашої уваги // Вiсник 

      Кременчука .  - 2002.- № 21.- 23 травня. - С.8

    14. Толстошеева А. Музей природи у плавнях // Телеграф . - 2003.- № 24.- 

      12 червня. - С.3

    15. Ускова О. Заповіднику дихається легше. "Кременчуцькі плавні"// 

      Кременчуцька панорама. - 2008. - 28 Липня (№ 31). - С.6