Полтавщина в житті Тараса Шевченка була місцем улюбленим, затишним і дарувала йому чимало доленосних зустрічей – він мандрував її стежками, змальовував краєвиди, зустрічався з друзями і був бажаним гостем, як для простого люду, так і для власників маєтків. Тут він записував кращі зразки народної творчості, замальовував історичні пам’ятки. Перебуваючи у Полтавській губернії, митець написав близько 20 поезій, серед них «Заповіт», «Єретик», «Тризна», «Маленькій Мар’яні», «Не завидуй багатому» та інші, а також зробив приблизно 20 малюнків.

    Кременчук міг бути однією зі сторінок у полтавському періоді життя Тараса Шевченка. Існують припущення, що під час своїх подорожей Полтавщиною поет міг відвідувати Кременчук. Хоча точних записів про це немає, вважається, що його маршрути могли пролягати через наше місто.

    Дослідник Петро Жур припускав, що під час своєї подорожі на Запоріжжя у 1843 році Шевченко, ймовірно, проїздом був у Кременчуці. За  його словами, було це так. На початку вересня Шевченко подався на місце розташування  останньої Запорізької Січі. Найкоротшим із поштових шляхів, що тоді існували, був тракт через Пирятин-Лубни-Хорол-Кременчук-Верхньодніпровськ-Катеринослав. Саме ним і прямував поет. Тому є велика ймовірність, що поет відвідав місто у вересні 1843 року, хоча й ненадовго.

Згодом, повертаючись із Запоріжжя до Кирилівки, Шевченко знову міг проїжджати через Кременчук. Є припущення, що він міг завітати до місцевих крамниць, щоб придбати подарунок для свого племінника, оскільки далі на його шляху не було великих населених пунктів.

    Саме під час одного з цих візитів, як вважається, Шевченко записав відому народну пісню «Пливе щука з Кременчука». 

У 1845-1846 роках, після навчання в Академії мистецтв, Шевченко знову подорожував Полтавщиною, виконуючи завдання Археографічної комісії. Він відвідав різні міста та села. Є ймовірність, що наприкінці травня 1845 року він також був у Кременчуці, де міг бачити руйнівні наслідки великої повені, яку поет згодом описав у своїй повісті «Капітанша». Під час свого перебування в Кременчуці у 1945 році Шевченко записав легенду про Ромоданівський шлях, яку потім використав у своїй повісті «Наймичка».

    Хоча прямих документальних свідчень про візит Тараса Шевченка до Кременчука ми не маємо, шанування його пам'яті в місті – назва вулиці та величний пам'ятник на березі Дніпра – красномовно говорять про міцний духовний зв'язок поета з Кременчуком та вдячність мешканців Полтавщини його творчості. 

    1.    Апрелєва Т. Шевченко і Кременчук // Кременчуцька панорама. - 2014. - 13-20 Березень (№ 11). - С. 5

    2.    Жур П.В. Труди i днi Кобзаря : Лiтопис життя i творчостi Т.Г.Шевченка. - Київ: Днiпро, 2003. - 520с

    3.    Жур П.В. Дума про огонь. З хроніки життя і творчості Тараса Шевченка. - Київ: Дніпро, 1985. - 434с.

    4.    Загайко П.К. Полтавськi дороги Кобзаря. - Полтава, 1990. - 26с

    5.    Смислова К. Ромоданiвським шляхом до Кременчука // Панорама. - 2007.-  №10.- 7 березня. - С.21

    6.    Ротач П.П. Полтавська Шевченкіана: Спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії: у 2 кн. - Полтава : Дивосвіт, 2005-2009. - 532 с.

    7.    Юшко В. Тарас Шевченко та Кременчук // АVтограф. - 2004. - №10. - 4 березня.- С. 8б

    8.    Юшко В.М. Шляхами полтавськими (три подорожi Т.Г.Шевченка). - Кременчук: Пiрамiда, 2004. - 39с