На початку квітня 1964 року згідно з наказом Міністерства житлово-комунального господарства УРСР була створена виробничо-експлуатаційна контора зрідженого газу. З того часу впродовж 60-ти років працівники підприємства забезпечують кременчужанам комфорт і затишок.

    Історія створення ПрАТ «Кременчукгаз»  нерозривно пов’язана з історією розвитку промисловості в нашому місті. 

    Після звільнення від нацистських загарбників у 1943 році наше місто лежало в суцільних руїнах.  А вже через 10 років Кременчук було не впізнати. На місці колишніх руїн і згарищ виростало сучасне місто. Швидкими темпами споруджувалися нові житлові будинки, які потребували значної кількості палива не лише для обігрівання квартир, але й для щоденних побутових потреб кременчужан.

    На той час основним видом палива для промислових потреб і опалення був брикет, вугілля, дрова. Для побутових потреб широко використовувалися різноманітні керогази та примуси. Паливом для цих приладів слугував керосин, який в приміщеннях залишав сліди кіптяви. Було багато випадків загорання й пожеж. 

    І ось в середині 50-х років у Кременчуці з’явилося нове, багатьом мешканцям ще не відоме паливо для комунальних потреб,  - скраплений газ. 27 квітня 1955 року у Кременчуці було розпочато монтаж перших 50 газобалонних установок (ГБУ). Вони являли собою балон зі зрідженим газом, плита, редуктор і гумовий шланг для сполучення.

    Згаданій події передувала копітка організаційна робота, яка була розпочата у місті на рік раніше – 21 липня 1954 року. Кременчуцький міськом Компартії України і міськвиконком взялися за розробку плану газифікації майбутніх гігантів машинобудівної та нафтохімічної індустрії. Готувалася необхідна законодавча база, кошторис, проєкти, вивчався досвід Харкова, Запоріжжя, Дніпра(на той час Дніпропетровськ). 

    Так як, на той час у Кременчуці не існувало окремої служби, яка могла б зі знанням справи проводити монтаж і обслуговування газобалонного обладнання, міською владою було вирішено, що на першому етапі газифікації, найкраще з цим завданням справиться  міське водопровідно-каналізаційне господарство. Історичний досвід підтвердив, що керівництво міста вірно й вдало обрало підприємство, яке проводило газифікацію Кременчука на початковому етапі, адже воно мало досвід роботи з трубами, кранами, тиском і, головне, з населенням.

На рівні міському партії і міськвиконкому був затверджений перший список із 25 кременчужан, кому необхідно змонтувати ГБУ позачергово. Це, насамперед, інваліди війни, вдови, багатодітні сім’ї.

    Водночас свої будинки переводили на «голубе паливо» Крюківський вагоннобудівний, та автомобільний заводи, Південна залізниця, завод шляхових машин та ін.

    1964 рік увійшов в історію Кременчука, як рік створення контори зрідженого газу. 1 квітня, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 14 січня 1964 року, у місті почала функціонувати Виробничо-експлуатаційна контора зрідженого газу. 6 жовтня 1964 року місквиконком приймає рішення «Про створення у складі виробничо-експлуатаційної контори зрідженого газу цеху з експлуатації міських тепломереж на правах структурногго підрозділу». Кременчуцькі газовики обслуговували міські теплові мережі до 1970 року, поки функції обслуговування тепломереж не передали  ТЕЦ.

    Скільки б не говорили про переваги балонного скрапленого газу перед керосиновими побутовими приладами, все ж існувала одна проблема - необхідність періодичної заміни порожніх балонів на заправлені. А, відтак, для усунення цієї незручності у Кременчуці високими темпами проводився монтаж групових резервуарних установок зрідженого газу(ГРУ), які позбавлені згаданого недоліку і були першим кроком для використання у майбутньому природного газу.

    Першими у 1964 році отримали зріджений газ від групової резервуарної установки жителі  будинків по проспекту Свободи 124, 126. А вже через рік були газифіковані будинки центральної частини міста. Через певний час ГРУ були змонтовані й у правобережній частині міста.

У середині 60-х років до Кременчука наблизився магістральний газопровід «Диканька – Кременчук – Кривий Ріг». Водночас розпочалося й будівництво газопроводів для природного газу від газорозподільної станції (Велика Кохнівка) у місто і до нафтопереробного заводу. 

    Наступне десятиліття було періодом розквіту підприємства. Після надходження у 1967 році природного газу до Кременчука, значно зросла кількість споживачів газу. В тому ж році  у житті контори відбулася історична подія, яка в подальшому мала позитивний влив на газифікацію міста природним газом – підприємство отримало додаткові повноваження:  контора отримувала право укладати договори з підрядниками – виконавцями робіт. Відтоді значно зросла не лише роль цього підприємства в газифікації міста, але й ступінь відповідальності за результати діяльності.   

    1968 рік був одним із найрезультативніших для кременчуцьких газовиків, і, звісно, надзвичайно напруженим й складним. Продовжувалося спорудження  міських газових мереж та газорегулювальних пунктів. Копітку роботу виконували газовики по підключенню до природного газу промислових підприємств. Так, у серпні був підключений м’ясокомбінат, у вересні – кондитерська і тютюнова фабрики, у жовтні природний газ отримала взуттєва фабрика, у листопаді – молокозавод. Ще раніше були газифіковані нафтопереробний завод і ТЕЦ. У другій половині 1968 року поданий газ на автомобільний та колісний заводи.

    4 листопада 1968 року контора отримала нову назву – Контора з експлуатації природного газу «Кременчукгаз».  

    У 1972 році, незважаючи на дніпровську річкову перепону магістральний газопровід був підведений до правобережної частини міста. Цього ж року підприємство підпорядковується Полтавському обласному виробничому тресту з експлуатації газового господарства – «Полтавагаз».

Проголошення України незалежною державою, реформування вітчизняної економіки обумовили проведення багатьох змін у роботі колективу. Саме реформуванням і характеризуються 90-ті роки минулого та початок ХХІ століття. У 1994 році шляхом перетворення державного підприємства з газопостачання та газифікації «Кременчукгаз» було створено відкрите акціонерне товариство «Кременчукгаз». У 2011 році рішенням загальних зборів акціонерів змінено назву компанії на публічне акціонерне товариство «Кременчукгаз», у 2018 році  -  приватне акціонерне товариство «Кременчукгаз». Багато проблем мали працівники газового господарства в цей період, але до їх честі, вони не допустили кризи в газопостачанні регіону.

    Вже 60 років поспіль підприємство працює стабільно і ефективно, забезпечуючи безперебійну подачу природного і скрапленого газу споживачам.

    Більше про історію підприємства в публікаціях: 

1.    Гамза Є.   ПАТ «Кременчукгаз» - 50 років. // Вісник Кременчука. - 2014. - 3-10 квітня (№ 14). - С. 17

2.    Губаренко В.   ВАТ «Кременчукгаз» - 35// Вiсник Кременчука. - 1999. – №28. - 8квiтня. – С.  4

3.    Дубовий В.   Газ: блакитна розкiш у наших будинках // Вiсник Кременчука. - 2003. - №21. - 22 травня. - С.2

4.    З «блакитним вогником» - життя комфортнiше // Вiсник Кременчука. - 2004. - №25.- 24 червня. - С.12

5.    Сербін О.А. Відкрите акціонерне товариство «Кременчукгаз»: рік за роком [історичний нарис]. – Кременчук: Вид-во «Кременчук», 2005. – 292 с.

6.    Шангіна Т.   А у нас в будинку газ. А у вас? // Програма та новини. - 2002. - №11. – (7 лютого). - С.3