У грудні виповнилося 280 років з дня народження Данила Самойловича (Сушковського) - видатного лікаря і вченого, засновника вітчизняної епідеміології. Син простого сільського священника з Чернігівщини, він проміняв приготовану йому долю духовного пастиря на повну небезпек кар'єру лікаря-епідеміолога.
Все своє життя Самойлович присвятив боротьбі з найбільш глобальною загрозою того часу, що висіла справжнім прокляттям над людством протягом багатьох століть. Він намагався знайти ліки проти чуми й досяг чималого успіху на цьому терені.
Данило Самойлович мешкав і працював у багатьох українських містах, а в 1784 році, коли місто Кременчук зіткнулося зі спалахом чуми, доктор став справжнім рятівником його жителів. Територія, де лікували хворих, отримала назву "Карантин": знаходилась вона праворуч від вагонобудівного заводу. Тоді це був пустир на певній відстані від Крюкова, а зараз тут розташована гімназія № 7. Саме тут були збудовані бараки для хворих, щоб ізолювати їх від населення.
Крім заміського карантину, на дніпровських островах була відкрита спеціальна лікарня для лікування хворих чумою. Данило Самойлович регулярно відвідував карантин, цілі дні проводив в лікарні, організував спеціальну команду для окурювання заражених домів і речей.
Вперше у світовій практиці Самойлович застосував низку епідеміологічних експериментів, якими спростував думку про можливість зараження чумою через повітря, одним з перших у Європі широко практикував розтини померлих від чуми, здійснив спробу знайти збудника чуми, існування якого передбачав.
Застосування новітніх протичумних засобів допомогли здолати спалах епідемії в Кременчуці. При цьому кількість людей, які одужали від чуми, досягла небувалого для тих часів рівня – 49%, що викликало широкий інтерес і захоплені відгуки у світовій медичній пресі.
Було б дивно, якби сміливий доктор, постійно спілкуючись з великою кількістю людей, що страждають від чуми, сам не заразився цією хворобою. Самойлович справді двічі (а за деякими даними, навіть тричі) переніс чуму, однак вижив. Вважається, що він щоразу випробовував на собі винайдену вакцину, а також нові методи лікування чуми. 
Заслуги талановитого українця були визнані далеко за межами його батьківщини. Самойлович став першим українським медиком, який отримав загальноєвропейську популярність. Його докторську дисертацію видали за кордоном і перевели на європейські мови. Данила Самойловича обрали своїм членом Паризька, Марсельська, Тулузька, Дижонська, Мангеймська, Падуанська і ще шість інших хірургічних академій.
Пам’ять про славетного лікаря живе й понині. В нашому місті його ім’ям названі дві вулиці – Данила Сущинського на лівому березі та Лікаря Самойловича – на правобережжі.
На будівлі Кременчуцької гімназії №7 встановили меморіальний барельєф. Його автори — кременчуцькі художниця Оксана Бойко та скульптор і меценат Микола Степаненко.
Більше про Данила Самойловича дізнавайтесь з цих публікацій:
1. Апрелєва Т. Він рятував кременчужан від чуми. [ Данила Самойлович ]
// Кременчуцька панорама. - 2012. - 1-8 листопада (№ 44). - С. 16
2. Верхратський С. А. Історія медицини. – К.: Здоров’я, 2011. – С. 186
3. Ганіткевич С. А. Історія української медицини в датах та іменах. – Львів, 2004. – С. 216
4. Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.: Енцикл. вид./ Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. – С. 473 – 474
5. Коваленко О. Лікар, який переміг чуму у Кременчуці [Данило Самойлович боровся з епідемією чуми наприкінці XVIII століття] // Кременчуцькі новини. - 2020. - 30 березня-6 квітня (№ 9). - С. 10
6. Основоположник вітчизняної епідеміології: Д. Самойлович // Дати і події. - 2014. - № 2. - С. 148
7. Під час епідемій, які лютували в Україні у ХVII та ХVIII століттях, кременчуцький лікар став одним з переможців чуми [лікар Данило Самойлович] // Автограф. - 2020. - 30 квітня-7 травня (№ 17). - С. 6
8. Федько В. Видатні лікарі: [сторінки історії міста] // Кремінь. – 1993. – 7 квітня – С. 2
9. Федько В. З минулого: [історія розвитку медичної служби в Кременчуці] // Кремінь. – 1996. – 9 жовт. – С. 2
10. Федько В. У нашому місті працювали видатні лікарі. // Усе про здоров’я. – 2000. - № 10. – 2 лист. – С. 2
11. Юшко В. "Самойлович - герой чумний, справжнiй ескулапiй, або, коли хочете, Гiппократ!"// АVтограф . - 2003.- 36.- 4 вересня. - С.36
