Доля відвела йому занадто мало, лише 34 роки. Однак, навіть за цей незрівнянно короткий вік, він встиг зробити для людей стільки, що вартий поваги і пам’яті.

     Мова про видатного живописця XVIII ст. Петра Васильовича Петрашіва. Народився художник 1738 року в селі Рибці, поблизу Полтави. Нажаль, точна дата його народження невідома. Малярську науку пройшов на Запорізькій Січі, куди потрапив ще юнаком. Там і розкрився його талант й уміння майстерно оздоблювати релігійні споруди. Петрашіва часто запрошували до міст і сіл, де будувалися  церкви, монастирі, собори.

     Певний час жив і працював художник у Кременчуці. Тут у 1765 році він створив барокові іконостаси для Успенської церкви. 

До Кременчука митця запросили місцева влада і духовенство.  У 60-ті роки XVIII ст. в нашому місті було кілька релігійних споруд. Особливою популярністю у прихожан користувалася соборна Успенська церква. Знаходилася вона в західній частині міста, майже біля самого Дніпра. Збудована і освячена ця церква була в 1752 році. В середині 60-х років вирішили зробити черговий ремонт. Для оновлення іконостасу запросили «козацького маляра» Петрашіва. 

     Працював живописець, як завжди із захопленням. За роботою він проводив майже весь день.  Іконостас, який розписував П.В. Петрашів, був дерев’яний, складався з чотирьох ярусів і являв собою справжній витвір народного мистецтва. Серед шанувальників  таланту художника були люди різного стану: священнослужителі, міщани, купці, військові. Особливо близько зійшовся Петрашів з генералом О. Ісаковим. У 1768 році генерал запросив художника  до себе. У цій гостинній родині, де полюбляли мистецтво, живописець прожив близько року. За цей час він створив кілька чудових картин. Збереглися два краєвиди, намальовані на замовлення Олександра Ісакова, які зберігаються у Черкаському краєзнавчому музеї.

     У 1768 році П.В. Петрашів виїздив до Диканьки, де на замовлення Кочубея створив кілька портретів роду Кочубеїв (нині вони зберігаються  у краєзнавчому та художньому музеях Сум).

     З 1768 по 1771 роки П.В. Петрашів здійснив розпис іконостаса собору Різдва Богородиці в Лохвиці, куди запросив його кошовий Запорізької Січі П. Калнишевський. В контракті маляра Петрашіва вказано: «1768 року нижеподписавшійся малоросійского полтавского полку сотне второй полковой села Рыбцов житель козак Павел Васильев сын Петрашев дал сей контракт… Калнишевскому в Лохвице в церков Рождества Богородицы іконостас малюрскою і золотарскою роботами ізделать».

    Працював живописець до останніх днів свого життя. Помер молодим, у розквіті таланту, 19 березня 1772 року.

Незадовго до смерті він завершив роботу над славнозвісною іконою «Покрова Богородиці»(1772), на якій зобразив  козаків і духовенство. Ця праця зберігається в художньому музеї міста Дніпро. 

1.    Полтавіка. Полтавська енциклопедія: у 12-ти т. Т.9: Образотворче та декоративне мистецтво. Кн.2: М-Я. – Полтава: «АСМІ», 2015. – С.277

2.    Ханко В. М. Петрашів Павло (1738 - 1772) // Енциклопедія мистецтва Полтавщини:у 2-х т. Т.2: М-Я. -  Полтава, 2015. – С.135

3.    Юшко В.   Майстри рiзця i пензля Полтавщини // Днiпровськi хвилi . - 1996.-N2. - С.45

4.    Юшко В.   Незаслужено забуте ім'я : З біографії та творчіості художника Петра Васильовича Петрашіва (народився і правцював на Полтавщині) // Юшко В.М. Майстри різця і пензля Кременчуцького краю. Випуск 1. - Кременчук,2008. - С.10

5.    Юшко В.   Художник iз Запорiзькоi Сiчi в Кременчуцi // АVтограф . - 2003.-   30.- 24 липня. - С.34