Слідкуйте за нами

16-08-2022
        В кінці ХІХ ст. спостерігався стрімкий розвиток Кременчука. Швидко зростала територія міста, його забудова, одне за одним відкривалися підприємства. Внаслідок цього стрімко зростала і кількість  населення. За переписом 1887 року вона складала 63007 осіб.
        В порівнянні з позитивними змінами в місті, медичне обслуговування було вкрай відсталим, особливо серед бідних верств населення. На той час в Кременчуці працювала одна лікарня та близько 40 лікарів, більшість з яких мали приватну практику. В таких умовах медична допомога надавалася лише тим, хто міг її оплачувати.
        У 1885 р. група передових медиків вносить пропозицію про створення у Кременчуці Товариства лікарів. Воно сприяло міській та земській адміністраціям в організації санітарного нагляду та лікарської допомоги населенню. Важливою ініціативою Товариства стало відкриття у 1887 році на благодійних засадах «Лечебницы для приходящих бедных больных». За допомогою Кременчуцької думи медики отримали будинок для лікарні. Це було орендоване приміщення у центрі міста, на розі вулиць Городової та Великої Міщанської (сучасні – 29 вересня та Софіївська).
        До 1889 прийом хворих тут вівся безкоштовно. Але з’ясувалося, що більшість лікарів знаходять безліч причин приходити на консультації несвоєчасно, а іноді взагалі не приходити. З’ясувалося також, що чотири ліжка для стаціонарних хворих не використовувалися через відсутність медперсоналу.
Вихід зі складного становища Товариство бачило у призначенні грошових субсидій та постійних обов’язкових чергуваннях лікарів. Спеціальна комісія розробила проєкт та кошторис, які затвердила Міська дума, але з серйозними скороченнями.
        Незважаючи на це, Товариство змогло до 1905 року відносно вдало налагодити роботу лікарні та пологового притулку при ній, де надавали поради та лікування безкоштовно, а деякі міські аптеки відпускали хворим за рецептами лікарні медикаменти безкоштовно, або зі значною знижкою.
        Кількість хворих з кожним роком зростала, надавати їм кваліфіковану допомогу у старій, тісній та незручній лікарні ставало все важчим. У 1906 р. багатий лісопромисловець Ф.І.Сандомирський дарує Товариству власний двоповерховий будинок по вул. Лікарській (сучасна Академіка Маслова). Тут проводився прийом хворих, щеплення проти віспи та дифтерії. В цьому ж приміщенні було відкрито пологовий притулок та клінічну лабораторію. Характерно, що в лікарні щорічно обслуговувалося понад 13 тисяч хворих і приймалося більше ніж 150 пологів, а лікування проводилося безкоштовно, або ж за досить символічну плату.
        Окрім цього, тут була організована робота діагностичного кабінету, в якому щорічно обстежувалось майже 100 жителів Кременчука. В лікарні також працював консультативний пункт, де давалися рекомендації для нянь, матерів, які годують дітей грудьми та особам, що доглядають за хворими.
У 1909 році Товариством лікарів визнано бажаним відкрити при «Лечебнице для приходящих бедных больных» відділення для хворих на туберкульоз.
Слід зазначити, що ця лікарня для бідних була відкрита в нашому місті на 15 років раніше, ніж у Львові. Завдячуючи таким лікарям, як О.Т.Богаєвський, М.Є.Анкудінов, І.А.Зубковський, А.А.Несвіцький, З.П.Фен, Г.І.Абрамов, Т.П. Голота, В.Ф.Діц, М.І.Глаголєв, В.І.Лисогуб, С.К.Шарий та іншим передовим лікарям того часу,  вдалося чимало зробити для медицини міста.

Використані джерела:

1. Коваленко О. Медичні традиції, гідні наслідування [до 135-річчя Товариства кременчуцьких лікарів] [Текст] // Кременчуцькі новини. – 2020. – 29 червня (№22). – С.10
2. Сербін А. О. Від управи – до управління: Історичні нариси про 215-річну історію Кременчуцького управління охорони здоров’я. Ч. 1: 1798 – 1920 рр.[Текст] / А.О. Сербін. – Кременчук, 2013. – 65 с.
3. Сербін А. О.  Історія і особистості[Текст] / А.О. Сербін. – Кременчук,2007. – 280 с.
4. Скрипинська Т. В. Сторінки історії Кременчуцького медичного товариства[Текст] // Кременчуку – 435 років: Матеріали науково-практичної конференції. – Кременчук, 2006. – С. 28 – 31. 
5. Федько В. Т. Історичні сторінки медичної служби Кременчука[Текст] / В. Т. Федько. – Кременчук, 2002. – 135 с.
6. Федько В. Літопис розвитку медичної служби м. Кременчук: Історія розвитку медичної служби Кременчука[Текст] // Усе про здоров’я. – 2000. – №8. – С.2
7. Федько В. Царі, лікарі і медицина[Текст] // Кремінь. – 1992. – 3 червня. – С. 2



Коментарі: Залишити коментар
 
X