
Віталій Андрійович народився на Сумщині у місті Тростянець. Там і почав друкувати свої перші літературні доробки у місцевій газеті. Як згадує сам поет: «Тоді й народилося в мені перше літературне Слово і мрія стати журналістом». Та доля розпорядилася по-іншому. Отримавши фах інженера-будівельника, працював на будівельних майданчиках в різних куточках Радянського Союзу. Навіть працюючи будівельником не полишав писати і постійно друкувався в місцевих газетах.
У 1973 році зі своєю сім’єю переїхав в місто Кременчук. «Я полюбив це наддніпрянське місто, оцінивши його красу і доброту людей», - зізнається Віталій Андрійович. Нашому місту він присвятив чимало поетичних рядків. В Кременчуці були видані збірки поезій і прози: «Сонячні дощі», «Струни мого серця», «В обіймах долі», «Янгол у вікні», «Сини Землі», «Були ті весни грозовими, роман-трилогія «Дорогами слави» та ін. В своїх творах письменник глибоко і обізнано розповідає пережите, колоритно описує сьогодення. Все, що пише автор, є відлунням його життя. Воно зацікавлює читача розповідями, сповненими мудрого злету думок, мрій і сподівань.
Пропонуємо вам добірку книг В.А. Головченка

В своїй книзі поет постає перед читачами в новому жанрі – прозі. До книги увійшли оповідання «Таежный зверь Егорка», «Месть старого ворона», «Журавли», в яких розповідається про живу природу та складні відносини людини і природи.

У романі автор відтворив історичні події, які відбувалися в Україні у ХVI – XVII ст. в період боротьби українського народу з татаро-турецькою навалою.
Автор стверджує, що шлях до слави – не випадковість, а довга тяжка праця й готовність самопожертви в ім’я визволення українського народу.

Нова збірка поезій, в якій літератор оспівує чарівність природи Полтавського краю і незабутнього йому рідного міста Тростянець.
Все дивовижне, що бачить автор у довкіллі, втілюється в його поезії. Перед нами постають картини української природи. Блукаємо нею зі світанковими росами по шовкових травах, милуємося лісами, полями та степами. В пейзажну лірику вплітається інтимна. Мов промінчики сонця, живуть у поезіях світлі і теплі спогади про кохання.

У повісті «Про що розповідали гори» автор висловлює думки, спрямовані на збереження життя на Землі, на щасливе майбутнє людства, на пошуки і використання більш безпечного і ефективного виду енергії, ніж атомна.

До збірки ввійшли поетичні твори пейзажної лірики, написані у 2017 році. Образ батьківської хати та старої груші, пізнання довкілля, духовної краси українця, його природної доброти і взаєморозуміння – домінанта цієї збірки. Автор стверджує, що людина повинна жити і будувати своє щастя там, де народилася.

Вірші, що ввійшли до збірки, тісно пов’язані зі світом природи, красою рідного краю. Оспівування довкілля, незабутньої родинної хати – основна тема його віршів.
Збірка поезій надихає на добро, любов і віру у завтрашній світлий день.

Поезії Віталія Головченка – це образні, виболені, життєво-справжні вірші, нерідко сумні, насичені любов’ю до втраченого рідного краю.
Повісті «Янгол у вікні» та «Под чужим именем» розповідають про кохання двох молодих сердець, про тернисті шляхи, які усе ж таки привели їх до щастя.