14 січня виповнюється 140 років від дня народження Івана Івановича Огієнка (Митрополита Іларіона) -   видатного українського історика і письменника, перекладача, педагога, державного і церковного діяча. Він   залишив по собі десятки ґрунтовних праць з українського мовознавства, історії церкви, культури, канонічного   права. Іван Огієнко відомий і як перекладач Біблії. Сьогодні українці мають чудову можливість читати та   досліджувати Святе Письмо рідною мовою.
       Іван Іванович Огієнко народився у містечку Брусилові Радомишльського повіту Київської губернії 14 січня   1882 року. Незважаючи на важкий матеріальний стан родини, хлопець зміг закінчити у рідному містечку   початкову  школу і у 1896 році  вступити до Київської військово-фельдшерської школи. Навчання для нього там,   як для сина колишнього солдата, було безкоштовним.
       Після успішного закінчення школи розпочалася його трудова діяльність на посаді помічника лікаря   психіатричного відділу Київського військового шпиталю. 1903 року при Острозькій академії І. Огієнко відмінно   склав іспити на атестат зрілості. Тоді ж він вступив на медичний факультет університету св. Володимира в Києві, паралельно слухав лекції на історико-філологічному факультеті. Зрозумівши, що його покликанням є філологія, через рік перевівся на історико-філологічний факультет, який закінчив з дипломом першого ступеня (1909 р.).
       Під час навчання він активно долучається до українського національно-визвольного руху. Вже 1907 року Огієнко стає співробітником започаткованого М. Грушевським у Києві Українського наукового товариства. Долучається до київського осередку «Просвіти», історичного товариства Нестора-літописця, публікує свої перші наукові розвідки з українського мовознавства.
      1911 року йому, як одному з кращих випускників, дозволяють готуватися при кафедрі російської мови та літератури до набуття професорського звання.  На початку 1915 р. успішно склав магістерський іспит і здобув звання приват-доцента й розпочинає читати перші самостійні лекції.
      Від початку української революції Іван Огієнко не лише одним із перших викладав українською, а й без погодження вченої ради почав читати новий курс - "Історія української мови". Крім роботи в університеті, мовознавець створював підручники для вивчення мови, зокрема "Краткий курс украинского языка и правописания", "Рідна мова в українській школі". Близько двадцяти навчальних книг  вийшли в 1917-1918 роках накладами від десяти до ста тисяч примірників. Вони були адресовані різним категоріям населення - школярам, військовим, священник та держслужбовцям.
       1919 року І. Огієнко призначений Міністром народної освіти і віросповідань Української Народної Республіки. Протягом 1919–1920-х рр. спрямовував свою діяльність на відродження української культури, церкви та мови, українізацію середніх шкіл, відкриття нових українських гімназій.
       Після поразки УНР Огієнко виїхав на Захід - спочатку до Польщі, Чехії, Швейцарії, а потім у Канаду.
       Наприкінці 30-х років він стає ченцем та бере собі ім’я Іларіон. В 1940 році був висвячений на єпископа, а в жовтні 1944-го Іларіона підвищено до сану Митрополита Української автокефальної православної церкви. 
      1942 року у Празі побачило світ й невдовзі стало бібліографічною рідкістю видання двотомної праці «Українська церква». У цій книзі Іван Огієнко на основі численних історичних джерел, розповів про майже тисячолітню історію християнства в Україні. Твір, написаний чудовою літературною мовою, цікавий ще й тим, що показав усю трагічність приєднання Церкви Української до Московської і наслідки цього процесу.
      Перлиною його творчого доробку, для створення якої знадобилися усі його таланти мовознавця, історика церкви, літератора, перекладача став переклад усіх книг Біблії на українську мову. Цей переклад, над яким Огієнко працював приблизно з 1931 по 1938 роки, вважають одним з найкращих та найточніших перекладів Святого письма на українську. Біблія у перекладі Огієнка вийшла у Лондоні 1962 року.
     Помер митрополит у 1972 році у Вінніпезі.
     За життя Іванові Огієнку так і не судилося знову відвідати рідну Україну, але світла пам'ять про людину, яка завжди віддано служила своєму народові, сьогодні повернулася на його батьківщину.

    Література:

1.  Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу [Текст]. – Київ: Фірма «Довіра», 1992. – 141 с.
2.  Гальчук В.   Іван Огієнко як акцентолог [Текст]: До 136-річчя з дня народження Івана Огієнка та 46-річчя з дня смерті // Українська мова та література. - 2018. - № 1/2. - С.70
3.  Красуцький М.   Грона калини червоні [Текст] : [повість про заснування Кам’янець-подільського університету І. Огієнком] // Дзвін. - 2014. - № 4; 5. 
4.  Левківський М.В.   Iсторiя педагогіки [Текст] : Пiдручник для вузiв / М.В.Левківський. - Київ : Центр навч. лiт., 2006. - 2-е вид.,доп.
5.  Пінчук Ю. А. Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон) [Текст] // Енциклопедія історії України: у 10 т. Т.7: Мл – О. – Київ: Наукова думка, 2010. – С. 521
6.  Тимошик М.С.   Іван Огієнко: "Як ти українець..." [Текст]. - Київ : Парламентське видавництво, 2019. - 523 с.
7.  Тимошик М. «Нам забороняють навіть зватися українцями…»: Митрополит Іларіон (Огієнко) у захисті українських православних Холмщини і Підляшшя [Текст] // Слово просвіти. - 2018. - 18-25 жовтня (№ 42). - С. 4
8.  Українська біографістика=Biographistica ukrainica. Вип.9 [Текст]: збірник наукових праць Інституту біографічних досліджень / гол. ред. Т.І.Ківшар [та ін.], Національна б-ка України ім. В.І.Вернадського. - Київ : Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, 2012. - 456 с.
9.  Черемшинська Р.  Митрополит Іларіон [Текст]: До 135-річчя від дня народження Івана Огієнка (1882-1972), українського церковного, громадського діяча, митрополита, мовознавця, історика церкви, педагога // Слово просвіти. - 2017. - № 3. - С.3
10. Шокун А. Учений і служитель [Текст] // Журавлик. - 2019. - № 11. - С. 5