Щорічно, 27 березня у світі відзначається Міжнародний день театру. Це свято затверджено у 1961 році після відповідного рішення на IX конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО. Діяльність MIT, згідно з його статутом, має бути направлена на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».
Перші театри з’явились в Греції, згодом в Китаї, Індії, а в X столітті   з’являються зачатки Європейського театру. Слово "театр” походить від грецького «theatron», що означає місце для видовищ, а також місце, призначене для показу драматичних творів мистецтва перед публікою.
       Цікавість до театру не оминула і Кременчук. Як свідчить історія, Кременчук свого часу був визначним театральним і цирковим містом. Довгі роки в нашому місті функціонував театр, сюди часто приїздили на гастролі відомі театральні колективи.
       Коли точно було засновано театр у Кременчуці, сказати важко. Відомо, що в 70-ті роки ХІХ ст. в місті мешкав підполковник П.І. Козельський, власник кількох будинків. В одному з них, що на Катерининській вулиці (нині вул. Соборна) містився готель. Павло Іванович був прихильником мистецтва, палким театралом і в 1875 році перебудував цей будинок під театр.
       Відкриття одного з перших культурних закладів Кременчука відбулося в 1876 році. Театр спочатку не мав власної трупи та передавався в антрепризу трупам з інших міст: у 1878 – 1879 роках у театрі один сезон грала трупа Марка Кропивницького, потім трупи Лавровської, Виходцева Григорія Олексійовича та інших.
       В 1880 році орендарем театру став актор і драматург Григорій Ашкаренко. Він організував професійну театральну трупу, у складі якої були М. Кропивницький та М. Садовський. Та публіка так рідко відвідувала театр і тому режисери прийшли до ідеї ставити крім російських також п’єси українською мовою. До трупи вступає Саксаганський, після чого антрепренер попросив у влади дозволу на постановки спектаклів українською мовою. Першим україномовним спектаклем стала п’єса І.П. Котляревського «Наталка Полтавка». За нею були «Сватання на Гончарівці», «Щира любов», «Шельменко-денщик» Квітки-Основ’яненка, «Дай серцю волю – заведе в неволю» Кропивницького та інші.
       З 1912 року в Кременчуці працював російсько-єврейський театр мініатюр. Постійної трупи він не мав. Саме тут влітку на сцену вперше вийшов сімнадцятирічний актор з Одеси Лазар Вайсбейн. Пропрацював тільки один сезон, зате мав справжній успіх. Саме в Кременчуці Лазар Вайсбейн став Леонідом Утьосовим.
       Після встановлення радянської влади театр перейшов у відомство держави.  Будівля була відновлена за проектом місцевого архітектора Льва Мироновича Шлапаковського і відкрила свої двері для відвідувачів у 1922 році. Новий театр став носити ім’я Якова Ревенка – кременчуцького робочого – червоногвардійця, який боровся за встановлення влади більшовиків.
       Восени 1941 року місто було окуповане німецькими військами. Театру було дозволено продовжити роботу і він був перейменований на честь Івана Тобілевича. Режисером став Федір Мітін.
       У початковий період окупації ставилися, зокрема, «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка», «Вій», «Маруся Богуславка», а також  твори світової драматургії. Вистави проходили українською мовою. Проводилися концерти оркестрів і хору: влітку 1942 року пройшов концерт на честь сторіччя композитора Миколи Лисенка. Музична школа дала концерт до ювілею Т.Г. Шевченка.
       Після вигнання німців з Кременчука деякі актори пішли на фронт. Приміщення театру згоріло під час визволення міста і відновленню не підлягало.
       Хоча сьогодні у Кременчуці немає приміщення театру, театральні традиції продовжують  декілька аматорських театрів. Це «Театр Комедії «МО», якому  минулого року виповнилося 20 років. З 2006 року діє трупа «Кременчуцького Троїцького театру», при Кременчуцькому педагогічному коледжі ім. А. Макаренка діє театр «Арлекін», при КрНУ ім. М. Остроградського з 2001 року діє театр-студія «Лілея».
       Центральна міська бібліотека ЦБС для дорослих вітає з Міжнародним днем театру всіх акторів-аматорів театрів нашого міста.  Бажаємо вам нових творчих успіхів, натхнення, вдалих ролей і яскравих вистав.
 
   Література:

1.  Гайдабура В.М.  Театр, захований в архiвах : сценiчне мистецтво в Українi перiоду нiмецко-фашистської окупацiї (1941-1944). Iсторiя. Полiтика. Документи / Валерій Гайдабура. - Київ : Мистецтво, 1998. - 224 с.
2.  Друга світова війна у контексті української історії. (До 70 річниці закінчення другої світової війни) : матеріали наукового семінару / [гол. ред.В.І.Маслак].- Кременчук : ПП Щербатих О.В., 2015. - 104 с.
3.  Кременчуг: любимый город [Текст]/ [авт. кол. А.Н. Лушакова, И.М. Соколова, Е.В. Коваленко и др.]. – [Сумы] : [Университетская книга], 2019. – С.198.
4.  Горгола Р. "Кони беспредела" снова прокатили нас в вагоне "Москва-Петушки" ["Троицкий театр"] // Телеграф. - 2018. - 27 грудня-3 січня (№ 52). - С.23
5.  Горгола Р.  Чем заканчивается любовь [театральная весна 2018] // Телеграф. - 2018. - 5-12 квітня (№ 14). - С.  9
6.  Демиденко О. Де  кременчуцьким театралам втамувати мистецький голод?  [театр "МО"] // Кременчуцькі новини. - 2020. - 9-16 листопада (№ 41). - С.7
7.  Донченко Т. "Сезон будет трешовым немножко" [20-летие театра "МО"] // Телеграф. - 2020. - 15-22 жовтня (№ 42). - С. 24
8.  Донченко Т. Чому двох жінок зачинили у морзі в Кременчуці [театр "МО"] // Телеграф. - 2020. - 22-29 жовтня (№ 43). - С. 19
9.  Козлова А. Лакшері-номери, бурштинові зомбі та білі ведмеді з південного полюсу, або Як відкривали театральний сезон // Програма плюс. - 2018. – жовтня-2 листопада (№ 43). - С. 8.
10. Ливанова М. Леонид Утесов: одесский джаз [в 1912 году служил в Кременчугском театре] // Личности. - 2019. - № 12. - С. 3
11. Макряшина В. Ніколи не кажи ніколи. Троїцький театр представив кременчужанам "Ведмедя" // Програма плюс. - 2018. - 4-11 травня (№ 18). – С. 8.
12. Мудрая В. Три театра Кременчуга // Телеграф. - 2018. - 1-8 лютого (№ 5). - С. 8.
13. Романченко, Л.  До Дня народження Кременчука: перлини, які ми втратили [трамвай, річковий вокзал, Успенський собор, Катерининський театр, цирк]  // Кременчуцька газета. - 2019. - 26 вересня-3 жовтня (№ 39). - С. 6.
14. Харченко І. Ювілей театру "Арлекін": відбулася вистава "Ромео і Жасмін" // Програма плюс. - 2019. - 1-8 березня (№ 9). - С. 12.