У 1914 – 1918 рр. навчався у Петроградській консерваторії по класу фортепіано у Олександра Вінклера. 

      Після закінчення навчання, переїхав до Києва, де виступив одним з  ініціаторів створення Київської   філармонії, симфонічного оркестру у Києві, Театру юного глядача, Третьої музичної профшколи у Києві, Театру   Червоної Армії у Харкові.

      У 1937 – 1941 рр. – художній керівник Ансамблю танцю України, голова військово-шефської комісії Спілки   композиторів України.

      У 1938 р. присвоєно звання «Заслужений артист Української РСР».  Творчий доробок композитора налічує:

    -  музика до кінофільмів: «Шкідник» (1929), «Трансбалт» (1930), «Шельменко –денщик» (1957);

    -  дитячі опери: «Горбоконик» (1936), «Івасик-Телесик» (1971);

    -  балет «Свято врожаю» (1948).

    -  музичні комедії «Сорочинський ярмарок» (1935), 

 «Роки молоді» (1958), «Шельменко-денщик» (1962)
    -  оркестрові та інструментальні твори, хори, пісні.

     У 1947 р. Іллі Аркадійовичу Віленському було присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв Української РСР».

      Помер 28 лютого 1973 р. у Києві.

1.  Віленський Ілля Аркадійович // Енциклопедія історії України: у 8 т. Т.4.: 

    В - Вог. – Київ: Наукова думка, 2005. – С. 540.

2.  Майстри української радянської сцени: довідник / [авт.- упор. Р.Бернацька, 

    С. Зайончківська]. - Київ: Держ. вид-во образотворчого мистецтва і музичної

    літератури УРСР, 1962. - 319 с.

3.  Муха А. Вiленський Iлля Аркадiйович // Муха А. Композитори України та украiнської дiаспори: Довiдник . - Київ: Музична Україна , 2004 . - С.55

4.  Шевченко-Василенко В.Є. Полтавська губернія: [у 3 т.] Т.1, кн.1: Коротка 

    історія  у контексті історії Руси-України: видатні особистості. - Харків: Майдан, 2014. – С. 375.