Україна здавна славилася піснями та музикантами. Наш народ співав в радості та в горі, бо пісня – невід’ємна частина життя людини. Одним із найяскравіших представників музичного світу України є видатний композитор–пісняр Олександр Білаш, найкращим учителем якого була неперевершена народна пісня мальовничої Полтавщини.Народився О. Білаш на початку весни 6 березня 1931 р. у с. Градизьк Глобинського району в селянській родині. Любов до музики, певно, з’явилася на світ разом із малим Сашком, бо його мама була першою співачкою на селі, та й батько був закоханим в музику, грав на гітарі та балалайці. А у трирічного малюка найпершим інструментом була саморобна гармошка.
Про непоборне бажання хлопчика займатися музикою свідчить така історія. У 1937 р. батька за сумлінну працю нагородили на роботі велосипедом, тож Сашко катався на велосипеді сам і давав покататися приятелям в обмін на музичні інструменти. Пізніше батько, помітивши синове захоплення, придбав для нього акордеон- чвертку, на якому хлопець склав свій перший твір, назвавши його «Вальс-гавот на двадцять колін», хоча й не знав нотної грамоти.
Хлопець прагнув отримати музичну освіту, тому після закінчення дев’ятого класу приїхав до полтавського музичного училища. На екзамені зіграв власний твір, але директор викликав Олександра до себе і сказав, що хлопець не має музикального слуху, тому його не беруть до училища. Розчарований юнак не міг повернутися додому з такою ганьбою, адже в рідному селі він був знаним музикантом, тому Олександр товарняком поїхав з Полтави до Києва. В столиці Білаш знайшов людей, які допомогли йому залишитися в місті.
Київська музична школа для дорослих була одним з перших подібних освітніх закладів, заснованих після війни, де заняття проводилися вечорами. Зокрема, там викладали брати Майбороди: Платон – теорію музики, а Георгій – гармонію.
Так у роботі та навчанні минув рік, за який О. Білаш вивчив набагато більше, ніж його однокурсники. Але він вирішує покинути школу і вирушає до Житомира де вступає на другий курс музичного училища ім. В. Косенка. У 1951 р., після успішного закінчення училища, юнака прийняли до Київської державної консерваторії на композиторський факультет. Під час навчання О. Білаш написав перші твори, які виявилися дуже талановитими та відкрили молодому авторові дорогу у світ великої музики.
У 1957 р. Уже відому пісню О. Білаша «Три подружки синьоокі» виконали українські бандуристки на Всесвітньому фестивалі молоді та студентів у Відні та стали лауреатами фестивалю.
У 1966 р. Олександра Івановича за цикл ліричних пісень, а також за музику до кінофільмів «Роман і Франческа», «Сумка, повна сердець» та «Сон» було удостоєно першої визначної нагороди – він став лауреатом Республіканської премії ім. М. Островського. У 1968 р. – лауреатом Всесоюзної премії Ленінського комсомолу за низку молодіжних пісень, тоді ж йому присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв.
У 1975 р. Олександр Білаш став лауреатом Державної премії ім. Т.Г. Шевченка, у
1977 р. – народним артистом України, був нагороджений медалями та орденами.
Він – член колегії Міністерства культури УРСР, член Комітету з Державних премій України, а в 1976 р. Олександра Білаша обрали головою правління Київської міської організації Спілки композиторів України.
До останніх днів життя Олександр Іванович продовжував писати вірші й музику. Він пишався тим, що його твори виконували такі майстри співу, як Д.Гнатюк, А. Мокренко, М. Кондратюк, Р. Кириченко.
Видатний композитор помер 6 травня 2003 р., похований на Байковому кладовищі в Києві. В пам'ять про видатного земляка в Градизьку, на малій батьківщині Олександра Білаша щорічно проводиться, започаткований композитором, фестиваль «Пісенні джерела» для пошуку молодих талантів.
Література:
1. Білаш Олександр Іванович // Енциклопедія Сучасної України Т. 2. Б – Біо. – Київ, 2003. – С.763.
2. Кисіль Г.О. Українська вишивка: Портрети видатних людей Полтавщини. - Полтава: Дивосвiт, 2007. - 41с.
3. Немирович І.О. Олександр Білаш. - Київ: Музична Україна, 1979. - 70 с.
4. Немирович І.О. Олександр Бiлаш / I.Немирович Двi музи - два крила/ Сiкорська I. – Київ: Музична Україна, 2001. - 80с.
5. Поплавський М. Олександр Білаш - символ української пісні, її душа: творчість композитора // Поплавський М.М. Антологія сучасної української
естради. - Київ: Преса України, 2003. - С.146.
6. Слабошпицький М.Ф. Тіні в дзеркалі: про час і про людей. Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури: [спогади] / Михайло Слабошпицький. –
Київ: Ярославів Вал, 2018. - 733 с.
7. Співець двох муз: О.І. Білаш // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2016. – № 1. – С. 82.
8. Українські композитори - лауреати комсомольських премій: статті молодих музикознавців /упор. Я.Є. Драбина. - Київ: Музична Україна, 1982. - 159 с.
9. Шевченко А. Бiлашева гора // Дивослово . - 2003.- № 6.- С.75.
