Левко Боровиковський по праву вважається одним із зачинателів української романтичної поезії.   
     Народився Левко Іванович Боровиковський 22 лютого 1806 р. в с. Мелюшки Хорольського повіту Полтавської   губернії в родині дрібного поміщика. Дід поета, миргородець Лука Боровик, походив зі старовинного козацького   роду. Він добре малював і грав на гуслях. Свій хист дід передав нащадкам: сину Івану та онукам. Левко   Іванович зі своїми синами також  захоплювався малюванням. Унаслідок цього Боровиковських селяни по-   вуличному називали  Маляренками, а куток, де вони мешкали, - Маляренківщиною.  
       Читати й писати Левко навчився вдома. Потім продовжив навчання у повітовому училищі в м. Хоролі (1818-   1822) та у Полтавській гімназії (1822-1826). Викладання в гімназії велося в той час схоластично, без програм і   вчителі здебільшого формально ставилися до своїх обов’язків. Проте серед педагогів виділявся вчитель   російської  словесності І.Г.Бутков, який глибоко знав літературу, зачитувався давніми класиками, уважно стежив   за тогочасними літературними новинками. Він розвивав у своїх учнів художній смак і уміло заохочував їх до   самоосвіти. 
        Інтерес до літератури у Боровиковського помітно зріс і розвинувся під час навчання на етико-   філологічному  відділі філософського факультету Харківського університету, куди він вступив у 1826 р.     
       Великий вплив на юнака справив український поет П. Гулак-Артемовський, який викладав там російську   історію, польську мову і статистику, керував студентським літературним гуртком. 
        У студентські роки з’являються перші оригінальні твори поета: у 1828 р. «Вестник Европы» надрукував   його поему-билину «Пир Владимира Великого» та баладу «Молодиця», написані у виразно романтичному стилі.   
        Після закінчення університету «Со степенью кандидата за отличие» Левко Іванович  викладає в Курській   гімназії історію, а згодом латинську мову. Пізніше його переводять у Новочеркаську, а потім – у Полтавську   гімназію та місцевий Інститут шляхетних дівчат. Серед його учнів був майбутній байкар Леонід Глібов.  
       Це був період найпліднішої творчої праці Левка Боровиковського. Крім романтичних поезій, з-під його пера виходить багато байок, він працює над укладанням словника української мови, записує зразки народної творчості.   
       У тридцять п'ять років поет одружується і в його літературній діяльності починається творчий спад. Незабаром Боровиковський переходить на посаду інспектора Полтавської гімназії. А ще трохи згодом письменника спіткала тяжка психічна хвороба. У віці  п'ятдесяти років він іде у відставку і живе то в рідних Мелюшках, то в Хоролі, зовсім припинивши літературну діяльність. З листів поета видно, що жилося йому дуже важко. В архівах збереглося  його «прошеніє» про збільшення пенсійної допомоги «для приличного безбедного меня и жены моей содержания и необходимейшего воспитания моих детей».Останні роки життя Левка Івановича минали в рідному селі. У 1876 році  письменник Олександр Кониський розшукав поета та запросив того взяти участь у виданні збірки творів українських письменників, яку він готував. Боровиковський радо відгукнувся, написав кілька байок і послав їх Кониському. Але через цензурні утиски задумана збірка не вийшла, і твори Боровиковського надовго залягли в архіві.Відомостей про останні роки життя Левка Івановича Боровиковського майже немає. Помер  поет 26 грудня 1889 р., поховано його в рідних Мелюшках.
      Література: 
1.   Богданова І.Є. Художні шукання романтика Левка Боровиковського // Вивчаємо  українську мову та літературу. - 2018. - № 13/14. - С.69.
2.   Боровиковський Левко Іванович // Енциклопедія історії України: у 8 т. Т.1.: А - В. – Київ: Наукова думка, 2003. – С. 349.
3.   Боровиковський Левко Іванович // Ротач П. Колоски з лiтературної ниви: короткий лiтературний календар Полтавщини. - Полтава: Полтавський     
     лiтератор, 1999. – С.95.
4.   Боровиковський Левко Іванович //Альманах Пошани й визнання Полтавщини . – Полтава, 2003. – С. 26.
5.   Боровиковський Левко Iванович // Край . - 2006.- № 22.- лютий. - С.20.
6.   Iсторiя української лiтератури XIX столiття : Пiдручник для вузiв: У 2-х кн. - Київ: Либiдь, 2005. – 656 с.
7.   Лахижа М.І. Наш рiдний край - Полтавщина: історiя та сучаснiсть. - Полтава: АСМI, 2000. – 44 с.
8.   Поезія українського романтизму: вибране. - Київ: Елібре, 2008. – 479 с.
9.   Поет - романтик // Знаменнi дати. Календар 2006. – Київ: Україна, 2006.- С.33.
10.  Пономаренко О. Іван Котляревський, Тарас Шевченко і козацька родина Боровиковських // Світогляд. - 2014. - № 6. - С. 63.
11.  Ротач П. Курськi роки Левка Боровиковського // Київська старовина . - 1998.- N4. - С.127.
12.  Українськi поети-романтики  20-40-х рокiв Х1Х ст. - Київ: Днiпро, 1968. - 624с.