Оксана Іванівна Думанська - письменниця,
редакторка, перекладачка, авторка понад п’ятнадцяти книжок для дорослих і
дітей. Член Національної Спілки письменників України з 2004 року. Нагороджена
премією ім. Дмитра Нитченка (2004), літературною премією ім. Ірини Вільде (2007). Також
вона відзначена особливою нагородою – медаллю «Великий друг маленьких читачів»
(2011) за активну участь в програмних заходах Львівської обласної бібліотеки
для дітей.
Народилась 25 січня 1951 року в с. Локня Кролевецького району Сумської області. Закінчила філологічний факультет Київського національного університету. Працювала педагогом, бібліотекаркою, пізніше у районній молодіжній газеті. Десять років була доценткою кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства. Першу книжку для дорослих "Ексклюзив" Оксана Іванівна написала, відсвяткувавши п’ятидесятиріччя. Книга про студентські часи вийшла у львівському видавництві "Каменяр". Вона відразу привернула увагу читачів, стала літературною сенсацією. Старт виявився легким. А потім її наче затягнуло у процес книготворення. Порівняно за короткий час вона зуміла підготувати і видати чимало творів для дорослих і дітей. Письменниця стала відомою завдяки книжкам: «Графиня з Куткора» - біографічну оповідь про художницю Софію Караффу-Корбут; повість для підлітків "Спосіб існування білкових тіл" (у перевиданні – «Школярка з передмістя»); «Оповідки з жіночої торебки» - розповідь про наших сучасниць - таких різних: молодих і старих, успішних і не дуже; «Романи на одну ніч», «Хроніки пригод Гєня Муркоцького» та «Дитя епохи»; "Принцеса Горошинка" і "Попелюшка в домашніх капцях".
Оксана Думанська також є авторкою психотерапевтичних оповідок серії «Казка-не казка, а батькам підказка». Зізнається, що прототипом головної героїні книжки «Бабусина муштра» стала її онучка Марійка. Серед іншого, авторка химерного роману «Вір – не вір, та не кажи: брешеш!» (2019) і збірки оповідань «Миколчині сни» (2019). Цікаво спілкується пані Оксана у творах з найменшим читачем. Вона переконана: "Дітей треба любити в міру… Якщо любити, то не до фанатизму. Якщо карати, то не до істерики", — адже є щасливою бабусею чотирьох прекрасних онуків, мамою, порадницею і подругою трьох дорослих вже дітей. Оксана Іванівна вміє писати, граючись, зацікавлюючи дітей реально-вигаданими історіями, героями-тваринами, що вміють розмовляти поетичною мовою. Свідченням цьому є розповідь про "Собаче життя кота Хитруна" (2011), який, либонь, став найвідомішим котом у Львові, його портрет авторства Мар'яни Петрів зображено на горнятках. Як перекладач Оксана Думанська багато років співпрацює з видавництвами "Махаон-Україна", "Свічадо" та "Світ Дитини". Серед найбільш відомих її робіт переклад повісті Миколи Гоголя "Тарас Бульба".
Також український читач, завдяки Думанській, має тепер нагоду познайомитися зі світовою знаменитістю Люком Бессоном, який написав казку "Артур" про 10-річного хлопчика, що потрапив у паралельний світ. А з російської мови Оксана Іванівна переклала ряд оповідань, історій, казок, за мотивами яких були зняті улюблені мультики для дітей. У пані Оксани багато проєктів. "Час – це коли працюю, перекладаю. Відпочинок – коли пишу те, що відклалося у голові,— якось відмітила в одному з останніх інтерв'ю письменниця. — Себе вважаю жабою, яка вигулькнула на грудці масла. Ніколи не ображаюся. Я вже склала собі ціну. Не захмарну".
Народилась 25 січня 1951 року в с. Локня Кролевецького району Сумської області. Закінчила філологічний факультет Київського національного університету. Працювала педагогом, бібліотекаркою, пізніше у районній молодіжній газеті. Десять років була доценткою кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства. Першу книжку для дорослих "Ексклюзив" Оксана Іванівна написала, відсвяткувавши п’ятидесятиріччя. Книга про студентські часи вийшла у львівському видавництві "Каменяр". Вона відразу привернула увагу читачів, стала літературною сенсацією. Старт виявився легким. А потім її наче затягнуло у процес книготворення. Порівняно за короткий час вона зуміла підготувати і видати чимало творів для дорослих і дітей. Письменниця стала відомою завдяки книжкам: «Графиня з Куткора» - біографічну оповідь про художницю Софію Караффу-Корбут; повість для підлітків "Спосіб існування білкових тіл" (у перевиданні – «Школярка з передмістя»); «Оповідки з жіночої торебки» - розповідь про наших сучасниць - таких різних: молодих і старих, успішних і не дуже; «Романи на одну ніч», «Хроніки пригод Гєня Муркоцького» та «Дитя епохи»; "Принцеса Горошинка" і "Попелюшка в домашніх капцях".
Оксана Думанська також є авторкою психотерапевтичних оповідок серії «Казка-не казка, а батькам підказка». Зізнається, що прототипом головної героїні книжки «Бабусина муштра» стала її онучка Марійка. Серед іншого, авторка химерного роману «Вір – не вір, та не кажи: брешеш!» (2019) і збірки оповідань «Миколчині сни» (2019). Цікаво спілкується пані Оксана у творах з найменшим читачем. Вона переконана: "Дітей треба любити в міру… Якщо любити, то не до фанатизму. Якщо карати, то не до істерики", — адже є щасливою бабусею чотирьох прекрасних онуків, мамою, порадницею і подругою трьох дорослих вже дітей. Оксана Іванівна вміє писати, граючись, зацікавлюючи дітей реально-вигаданими історіями, героями-тваринами, що вміють розмовляти поетичною мовою. Свідченням цьому є розповідь про "Собаче життя кота Хитруна" (2011), який, либонь, став найвідомішим котом у Львові, його портрет авторства Мар'яни Петрів зображено на горнятках. Як перекладач Оксана Думанська багато років співпрацює з видавництвами "Махаон-Україна", "Свічадо" та "Світ Дитини". Серед найбільш відомих її робіт переклад повісті Миколи Гоголя "Тарас Бульба".
Також український читач, завдяки Думанській, має тепер нагоду познайомитися зі світовою знаменитістю Люком Бессоном, який написав казку "Артур" про 10-річного хлопчика, що потрапив у паралельний світ. А з російської мови Оксана Іванівна переклала ряд оповідань, історій, казок, за мотивами яких були зняті улюблені мультики для дітей. У пані Оксани багато проєктів. "Час – це коли працюю, перекладаю. Відпочинок – коли пишу те, що відклалося у голові,— якось відмітила в одному з останніх інтерв'ю письменниця. — Себе вважаю жабою, яка вигулькнула на грудці масла. Ніколи не ображаюся. Я вже склала собі ціну. Не захмарну".
Літератрура:
1. Думанська О. Графиня з Куткора
// Дзвiн. - 2004.- №8. - С.532.
2. Думанська О.І Ексклюзив : Роман,повiсть. - Львiв:Каменяр,
2002. - 179с.
3. Думанська О. "Za wulf" : жіночий роман //
Дніпро. - 2012. - № 4; №5; №6
4. Думанська О. Оповідки з жіночої торебки (спомини та
згадки) // Дніпро. - 2011. - № 3. - С. 55.
5. Думанська О. Соня... Софiя... Караффа...// Сучаснiсть. -
2003.- №10. - С.906.
6. Думанська О. FANTOМний біль: кінооповідь // Дзвін. -
2008. - № 7. - С.827.
7. Думанська О. Про виховання літературного смаку в дітей//
Дніпро 2011. - № 4. – С. 1288.
8. Дуняшенко Н. Світ для кожного такий, яким він сам його
бачить...: За твором Оксани Думанської "Школярка з передмістя"//
Українська мова та література. - 2017. - № 19/20. - С.439.
