Бабкіна Катерина народилася 22 липня 1985 р. у м. Івано-Франківську.2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Співпрацює з українськими та зарубіжними виданнями Esquire Ukraine, Фокус, Бізнес, Le Monde, ART UKRAINE, Harper’s Bazaar, The Insider, ПЛАТФОРМА, Buro 24/7.
У 2015 році разом з Марком Лівіним ініціювала флешмоб #bookchallenge_ua, сутність якого полягала в тому, щоб прочитати за рік 200 книг.
Авторка поетичних збірок «Вогні святого Ельма» та «Гірчиця» , «Знеболювальне і снодійне» , книги оповідань «Лілу після тебе» , роману «Соня», дитячих повістей «Гарбузовий рік» та «Шапочка і кит», збірки оповідань «Щасливі голі люди» та збірки віршів «Заговорено на любов», книжки «Наші птахи і те, що їм заважає» , нон-фікшину для дітей «Сила дівчат» (у співаворстві з Марком Лівіним) та роману в оповіданнях «Мій дід танцював краще за всіх».
Премія Women in Arts-2020 визначила 5-х фіналісток у номінації "Література”. І одна з них – це Катерина Бабкіна.
Премія "Women in Arts” покликана закласти фундамент для традиції, яка може стати важливою складовою розвитку української культури і надихнути жінок у мистецтві на нові досягнення.
Тексти Катерини Бабкіної перекладені польською, німецькою, англійською, шведською, французькою, румунською, чеською та російською мовами.
У 2012 році за сценарієм Катерини Бабкіної було знято короткометражний фільм «Зло» в рамках проекту «Україно, goodbye!».
2013 року в видавництві «Фоліо» вийшов перший роман Катерини Бабкіної «Соня», який увійшов до довгого списку «Книги року BBC».
В 2013 році Катерина Бабкіна зняла дебютну короткометражну стрічку «Жовта коробочка», котру з міркувань прив’язки до подій в країні було викладено у відкритому доступі.
В 2015 за сценарієм Катерини Бабкіної було знято короткометражну стрічку "Кончений” , стрічка отримала винагороди "Найкращий фільм” та "Найкращий сценарій” на фестивалі Відкрита Ніч (м.Київ) та "Найкраща ідея фільму” на фестивалі "Кити” (м. Маріуполь).
В 2017 році вийшла книга Міка Вікінга «Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи» у перекладі Катерини Бабкіної. В червні цього ж року в ізраїльському видавництві вийшла поетична збірка «Для всіх однакове попроси» Катерини Бабкіної у перекладі на іврит.
У березні 2018 року вийшла книга «Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків» у співавторстві з Марком Лівіним. Це збірка п’ятдесятьох життєписів видатних українок, до якої увійшли оповіді про Катерину Білокур, Лесю Українку, Лілію Пустовіт, Ліну Косенко, Ольгу Харлан, Софію Яблонську тощо.
Книжка створена, «щоби захоплюватися не завжди простими життями та не завжди справедливо оціненими досягненнями українських жінок та дівчат усіх часів, їхнім професіоналізмом, вірністю своєму покликанню, їхньою працею на користь усього людства». «Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків» увійшла до короткого списку конкурсу «Найкращий книжковий дизайн», що проходить у рамках фестивалю «Книжковий Арсенал».
"Мій дід танцював краще за всіх" - це історія історій, об'єднаних одною ниткою. Всі розповіді - про Україну та українців, про їхні проблеми, людяність та довіру, страх і зневагу, і, звичайно ж, любов - як до себе, так і безадресну. Герої та їхні історії - це талановита художня спроба створити національну пам'ять крізь деталі, складні переплетення із різних шарів минулого, а також крізь призму сучасності і недалекого майбутнього.
Цей роман у новелах підтверджує реноме Катерини Бабкіної як однієї з кращих авторок короткої прози в сучасній українській літературі. Герої – однокласники, які колись разом потрапили в нову українську школу на зорі незалежності. У кожного з них є родина, а в родині є скелети у шафі, ба навіть у кожного з персонажів є такий скелет, який сюрпризом випадає в незручний усім момент. Власне, уся книжка про те, що переплетення давноминулих людських доль – а тут охоплено майже столітній період української історії – незбагненне і може ніколи не розкритися учасникам подій; лише читач по цей бік бачить, що діди, тітки, кохані героїв перетиналися значно більше, ні ті могли собі уявити, а люди, котрі вважали одне одного навіки загубленими, жили на сусідніх вулицях і цілком могли знайтися, бо ця книжка про нас самих.
«Щасливі голі люди» – тематично об’єднаний цикл оповідань Катерини Бабкіної про щастя або, якщо точніше, про те, що стається з нами перед ним. Це історії про покоління тих українців, хто ще краєм життя застав совок і руїну по ньому, хто виріс і зміцнів як міг, радше не завдяки, а всупереч усьому, що з ними відбувалося; про те, як ці люди живуть тепер і взаємодіють зі світом, в якому – і війна, і любов, і еміграція,і Ханой, і Нью-Йорк, і мертві, і живі, і сліпі, і немудрі. І головне – про те,як з цим усім бути щасливим.
«Я маю прекрасне хобі, яке з часом планую перетворити на фах, – я досліджую натхнення і стан ресурсу. Дуже багато про це слухаю і читаю. Загалом виокремлюють 9 факторів, які стимулюють наше натхнення. Це фактори, які включають нас. Чим більше їх одночасно працює, тим якісніший стан ресурсу. Це те, що запускає всі наші системи одночасно в тому напрямку, щоб ми швидко, із задоволенням, ефективно і з орієнтиром на нові шляхи для потрібного результату все робили.
Є спосіб сидіти і чекати, коли відбудеться збіг максимальної кількості цих факторів – «снизойдёт» або «не снизойдёт». Ці фактори можуть збігатися раз на рік, два рази на рік або ніколи. А можна бути уважним до себе, до свого оточення, до світу навколо і скласти для себе певне розуміння, що є для нас ці фактори, що вони означають конкретно в нашому житті і як проявляються, які з них справді конкретно про нас і… влаштовувати собі натхнення чи ресурс, коли потрібно.
Єдиний і головний інструмент кожного з нас — ми самі. Базовий рівень, точка нуль — це взяти на себе відповідальність за все, що з нами відбувається. Тільки відповідальність не означає «я у всьому винна», відповідальність означає «я все можу».
Радянська імперія стояла на тому, що дуже великі маси людей трималися в пригніченому стані та під контролем. І саме тому їм показували приклад перекладання відповідальності: це була загальна релігія – «перекладання відповідальності»… Адже для того, щоб здобути ресурс на зміни, спочатку треба взяти на себе відповідальність, а людей натхненних, в ресурсі і конструктиві – не загнобиш.»
«Усього, що в нас є, без жодних чудес, уже достатньо для щастя. Все, що з нами стається, - добре. Просто треба менше заморочуватися» - говорить Катерина Бабкіна.
Література:
1. Бабкіна, К.Б. Заговорено на любов : [збірка] / Катерина Бабкіна. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. - 84 с.2. Катерина Бабкіна: Є люди, яких я нізащо не хотіла би бачити серед своїх читачів // Україна молода. – 2008. – 6 серпня.
3. Невимушені : антологія / Катерина Бабкіна , Мирослава Лаюк, Марк Лівін [та ін.]. - Харків : Віват, 2017. - 191 с.
4. Самохіна, С. К. Бабкіна "Лілу після тебе" ( про роман). - С.19
5. Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 3, 4 кл.. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. - 187 с.
Інтернет-ресурс:
1. Бабкіна_Катерина_Богданівнаp[Електронний ресурс] .- Режти доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/2. Історії переможців: Катерина Бабкіна – письменниця[Електронний ресурс].- Режим доступу:https // winners.bit.ua › 2019/11 › kateryna-babkina
3. Катерина Бабкіна. Письменниця, поетеса :: Storinka.at[Електронний ресурс].- Режим доступу: https //storinka.at › Блоги › Українці
