Олена Рижко
народилася 22 квітня 1975 р. в с. Вільшанка на Житомирщині.
Навчалася в Житомирському державному педагогічномуінституті ім. І. Я. Франка, закінчила з відзнакою Національний педагогічний
університет ім. М. П. Драгоманова. Кандидатка філологічних наук, доцентка,
докторка наук із соціальних комунікацій. Працювала літературною редакторкою видавництва «Горудень», науковою
співробітницею координаційного бюро Енциклопедії Сучасної України Національної
академії наук України. Викладала журналістику в
Київському міжнародному університету та Інституті міжнародних відносин
Національного авіаційного університету. Від вересня 2018 року – доцентка
кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.2005 року захистила кандидатську
дисертацію «Рубаї в жанрово-стильовій системі української поезії другої
половини ХХ століття». 2018 року захистила докторську дисертацію на тему
«Плагіат у соціальнокомунікаційному вимірі початку ХХІ століття: природа явища
та історія боротьби».
Друкувалась у літературних журналах «Київ», «Сучасність»,
«Кур’єр Кривбасу». Брала участь у телепрограмах.
Олена Рижко ввірвалася в літературу для підлітків у 2017-му, і
за неповних два роки встигла видати три успішні повісті – «Дівчина з міста», «Знає тільки Мару» та «Король Даркнету». Усі три
торкаються гострих тем і з різних боків осмислюють підлітковий досвід.
Олена
Рижко не боїться описувати перший секс і міські каналізаційні нетрі, торкатися
тем замовних убивств та екології, зазирати у щілини даркнету й залишати читачів
і читачок у трепетному очікуванні наступних книжок.
Наприкінці 2018 року
повість «Знає тільки Мару» стала «Підлітковою книжкою року»
за версією «Топу БараБуки»Авторка монографії «Рубаї в українській
поезії: від канонізованої строфи до поліжанру», дослідження «Образ Міста в
поезії Михайля Семенка», посібників «Типові лексичні помилки у діловому
мовленні», «Стилістика української мови. Практикум»,»Практична стилістика» та понад 70 наукових
публікацій. Авторка збірок
«дорослої» поезії та прози: «Суїцизм», «Любов до чорного строю», «В обіймах
Місафір», романів «Карнавал триває», «Сни», «Любов/Ненависть»
та ін.
Від 2004
року перебуває в Національній спілці письменників
України. У 2005 році отримала відзнаку київського міського голови.
Друкувалася в літературних журналах «Київ», «Сучасність», «Кур’єр Кривбасу».
Експертка літературного конкурсу «Коронація слова».
«…Через своїх героїв я
показую, що трапляється, коли ти робиш той чи інший вибір. Інакше кажучи,
підлітку пропонується певна поведінкова модель і демонструються наслідки
обраної лінії поведінки. Однак тільки читач вільний вибирати: взяти до уваги
досвід героїв повісті чи й самому пройтися тими ж граблями, що й персонажі.У свої тексти я
намагаюся вкладати цікаву й корисну інформацію. Усе органічно вплітаю в сюжет.Намагаюся писати так,
щоб кожен читач міг знайти в повістях щось важливе саме для нього: пережити
пригоди чи посмакувати романтичними відчуттями, орієнтири для власного життя,
щось для розуму й для серця, або ж – просто паузу, можливість перепочити,
"перезавантажитися”.
Хакерські схеми, підземні екскурсії із дигерами, таємниці даркнету та
навіть розкриття психологічного вбивства журналіста. Її повісті доволі гостросюжетні, та у центрі їх –
вічні теми – стосунки у колективі, перші почуття, пошук себе та становлення у
цьому світі. Авторка пише про взаємини людей у добу технологій. У
першій книзі "Дівчина з міста" головна героїня Тіна знімає
відео для того, щоб викладати їх на Ютубі вести свій відеоблог. Це є органічна
частина її життя…
У
книзі "Знає тільки Мару" тлом стало дигерство. Дія
відбувається у підземеллі, але для того, щоб зібрати цю групку
горе-екскурсантів, які потрапили в підземелля, Міка скористався мережею.
Книга"Король
Даркнету"— це повість-детектив. Ця книга має частку нового — аналіз того,
що ми є з вами комп’ютерно-модифікованими організмами. Наше життя не є можливе
поза мережами, поза нашими помічниками-гаджетами. Героям повісті для того, аби
знайти "чорного" хакера, потрібно написати гасло "Прощай
антропогенність" на одному з таємних сайтів за допомогою свого друга, який
теж є хакером.У книзі "Мишеловка" звучить
меседж про те, що мережа нейтральна. Вона є інструментом, і від нас залежить
те, як ми будемо нею користуватись, як ми в ній поводимось, наскільки ми є
безпечні, наскільки ми відповідальні або безвідповідальні.
«..Книга була,є і буде з нами. Мене часто запитують, як зацікавити дітей
читанням. Я говорю, що навчити дитину читати — це робота. Але це та робота, яка
окупиться. Найперше — це ваш власний приклад. Діти і підлітки ніколи
не будуть робити те, що ви їм говорите. Вони будуть робити так, як робите ви. Покажіть власним
прикладом, що ви читаєте».
Тема
творів письменниці – це людські взаємини, близькість у добу технологій. Книжки написані для підлітків і про підлітків їхньою мовою. В них немає
зверхності дорослого, немає імперативності й дидактики. Є моделі
поведінки, є історія, яка показує, куди тебе можуть привести твої бажання
і рішення. В її книжках багато реальних історій.«Так, всесильній
Гугл – невичерпне джерело знань, яке дає відповідь на будь-яке запитання. Але
він не може навчити любити. Не може допомогти розібратися зі своїми почуттями,
не може дати пораду з власного досвіду! Гугл – це без емоцій. З Гуглом не
поговориш! А жива книга дає читачу знову і знову приміряти на себе різні ролі,
жити різним життям, насолоджуватися перезапиленнями, робити те, на що б не
зважився у реальному житті», – вважає авторка підліткової літератури.
Інтернет-ресурс:
1.Рижко
Олена Миколаївна — Вікіпедія[Електронний ресурс].- Режим доступу:uk.wikipedia.org › wiki › Риж...
2.Олена Рижко,
письменниця - Ukrinform.ua[Електронний
ресурс].- Режим доступу:www.ukrinform.ua ›
2720870...
3.Олена Рижко:
Секс у підлітковій літературі не має бути ...[Електронний ресурс].- Режим доступу:uain.press ›Інтерв’ю
