У козацькій родині, яка мешкала в полтавському селі Жуки, 11 лютого 1670 р. народився Самійло Васильович Величко, майбутній козацький літописець. Його батько, козак Василь Величко, зажив слави людини грамотної, мудрої та шанованої. Не дарма ж чоловік належав до першої сотні Полтавського полку. Саме він став першим синовим вчителем, прищеплюючи малому знання. Переказують, Велички були однією з небагатьох українських сімей, які мали чималу фамільну бібліотеку.Успішно склавши іспити, Самійло став студентом одного з найавторитетніших у Європі навчальних закладів — Києво-Могилянської академії. Окрім інших дисциплін, він сумлінно оволодів п’ятьма мовами, рахуючи латину, німецьку та польську.
З 1690 року, після успішного закінчення навчання, Самійла Величка скерували на посаду канцеляриста до генерального військового писаря Василя Кочубея. У такому статусі Самійло прослужив 15 років, а близько 1704 року перейшов на службу до Генеральної Військової Канцелярії. Мав доступ до джерел давніх часів, а також до найсекретніших державних документів своєї доби – доби Івана Мазепи.
В кінці 1708 заарештований і ув’язнений як людина, наближена до І. Мазепи. Припускають, що з ув’язнення вийшов 1715 за сприяння сина В. Кочубея. Відтоді жив у Жуках на Полтавщині. Тут, на Полтавщині, колишній урядник узявся систематизувати всі можливі джерела, що складали історичний інтерес: упорядковував документи, ретельно збирав та аналізував акти, грамоти, листи, універсали тощо. Тут же навчав підлітків письму, а вони допомагали Величку в його роботі.
До речі, у Величка була рідкісна колекція книг і всяких манускриптів, яку він збирав упродовж усього життя. У наукових бібліотеках дослідники часто натрапляють на старовинні фоліанти, де стоїть напис: "Із книг Самійла Величка, канцеляриста”.
У Жуках ним було написано Літопис, перший том якого датується 1720.
На написання Літопису його надихнула поїздка по Україні. Руїни будівель у селах та містах і через майже 50 років нагадували про визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Тож Самійло Величко вирішив описати цю велику війну. На титанічну літературну працю козацький літописець поклав останні десять років життя. Написаний Самійлом Величко чотиритомний Літопис був виданий Київською Археографічною комісією лише в середині 19 століття під назвою "Летопись событий в юго-западной России в XVII веке". І нині ця історична розвідка вражає масштабністю та глибиною, задокументованими фактами та безцінними свідченнями. Величку також належить переклад "Космографії", яку він, уже сліпий, продиктував у 1728 році.
Він народився і останні роки свого життя провів у Жуках. Тут помер і похований. На жаль, могила Самійла Величка до нашого часу не збереглася. Та на узвишші біля ставка, поруч із каплицею Покрови Пресвятої Богородиці й курганом пам'яті, встановлено гранітну брилу, яка символізує останнє пристанище славетного історика козаччини.
У 2003 році з метою вшанування пам'яті козацького літописця на Полтавщині започаткована обласна літературна премія імені Самійла Величка.
Література:
1.Величко Самійло Васильович // Альманах пошани й визнання Полтавщини: 100 видатних особистостей Полтавщини минулих століть. – Полтава, 2003. – С. 36
2.Віценя, Л. Iм'я, що над плином віків // Зоря Полтавщини. - 2000. -16 лютого. - С.4
3.Дениско, Т. "Слава його розуму" незабутня // Зоря Полтавщини . - 2004.- 25.- 18 лютого.- С.2
4.Збiрник козацьких лiтописiв: Густинський лiтопис, Самiйла Величка, Грабянки. - К.: Днiпро, 2006. - 976с
5.Лахижа, М.І. Наш рiдний край - Полтавщина: історiя та сучасність. - Полтава: АСМI, 2000. - 44с.
6.Лiтописець буремних лiт// Календар знаменних i пам'ятних дат . - 2005.- I квартал. - С.100
7.Провiдники духовностi в Украiнi: Довідник / За ред..І. Ф. Кураса. – К.: Вища школа,2003.- С. 182
8.Ревегук, В. Козацький літописець : [Видатний український літописець Самійло Величко] // Зоря Полтавщини. - 2010. - 10 лютого (№ 22). - С.2
9.Соболь, В. "Iстинний малої Росiї син" та його заповiт Українi // Пам'ять столiть. - 1999. - №4. - C.62
10.Соболь, В. Епоха та її герої в лiтописi Самiйла Величка // Слово i час. - 1995. - № 4. - С.5
11.Соболь, В. Козацькi лiтописи. Лiтопис Самiйла Величка // Дивослово . - 1996. - №7. - С.45
12.Толочко, П.П. Лiтописи Київської Русi. - К.: Київська Академiя Євробiзнесу, 1994. - 85с
13.Шендрик, Л. «Правдешній Млої Росії син,…Самуїл Васильович Величко// Край. - 2010. - 1-7 лютого (№ 2). - С.7
14.Шендрик, Л. Iстинний син України, її слуга // Край. - 2005. - №10.- лютий. - С.15
