Василь Симоненко – український поет і журналіст, один із найбільш яскравих представників покоління українських «шістдесятників», який увійшов в історію української літератури як визначальна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України другої половини ХХ ст.
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Усе дитинство пройшло на селі у важкі воєнні та повоєнні часи.
1952 р. закінчив середню школу і вступив на факультет журналістики Київського університету. Через п’ять років закінчив його і одружився на черкащанці Людмилі Півторадня. Працював у «Черкаській правді», «Молоді Черкащини», «Робітничій газеті». Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче. У 1960 рр. набули великої популярності самвидавні вірші Симоненка. Тематично вони становили сатиру на радянський лад, опис тяжкого життя радянських людей, особливо селянства, викриття жорстокостей радянської деспотії, таврування шовінізму тощо.
Перша збірка «Тиша і грім» вийшла 1962 р. Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. Разом з іншими талановитими представниками української молоді Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками.
Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. 1962 року В. Симоненко разом із А. Горською та Л. Танюком виявив місця поховання розстріляних НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, у Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. Потрапляє під нагляд КДБ. Улітку 1962р. міліціонери заарештували та жорстоко побили його.
Восени 1962р. починає щоденник «Окрайці думок». У 1963 вийшла казка «Цар Плаксій та Лоскотон»
На початку вересня 1963р. ліг у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі, було діагностовано рак нирок. Помер він 13 грудня 1963 р.
Поет прожив лише 28 років. З великими труднощами друзям В. Симоненка вдалося надрукувати його твори: 1964 р. — «Земне тяжіння», 1965 р. — збірку новел «Вино з троянд», 1966 р. — «Поезії», 1981 р. — «Лебеді материнства».
Література:
1.Лебеді материнства : живий голос Василя Симоненка. - [К.]:Фонд Миколи Томенка "Справедлива країна":Національна радіокомпанія України, 2008. - 1 компактний диск
2.Живі голоси : класика української літератури. - К. : [б.в.], 2008. - 1 електрон.опт.диск(CD-ROM)
3.Симоненко, В. Берег чекань : Збiрник. - Мюнхен:Logos, 1993. - 310с
4.Симоненко, В.А. Вибрані твори : [поезія, проза, переклади, критика, листи, щоденник]. - Київ : Смолоскип, 2015. - 834 с.
5.Симоненко, В.А. Лебеді материнства : поезії, проза. - К. : Молодь, 1981. - 344с.
6.Симоненко, В.А. На схрещених мечах : Вибранi твори. - К.:Пульсари, 2004. - 384с
7.Симоненко, В. Подорож в країну Навпаки : Казка. - К.:Посредник, 1993. - 30с
8.Симоненко, В.А. Ти знаєш, що ти - людина : вибрані твори / Василь Симоненко. - Київ : Знання, [2018]. - 218 с.
9.Симоненко, В.А. Тиша і грім : поезії.Проза. - Х.:Важпромавтоматика, 2007. - 352с
10.Симоненко, В.А. Цар Плаксій і Лоскотон : [збірка]. - К.:Школа, 2007. - 176 с.
Про нього:
1.Баранов, В.Ф. Тут і сьогодні : [статті та есеї]. - Київ : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2013. - 344 с.
2.Життя, мов спалах блискавки : спогади друзів і колег про Василя Симоненка. - Черкаси : Черкаспресфото, 1991. - 72с.
3.Історія в особах// Позакласний час. - 2019. - № 12. - С. 10
4.Косів М. Поезія Василя Симоненка як символ епохи шістдесятництва// Дзвін. - 2015. - № 1. - С. 149
5.Мовчун, А. Василь Симоненко, який був більшим за самого себе... (08 січня 1935 року - 13 грудня 1963 року): // Початкова школа. - 2015. - № 5. - С.45
6.Павленко, М. Мічений небесами:// Березіль. - 2013. - № 1/2. - С. 3
7.Печарська А. Поезія Василя Симоненка у світовому контексті: минуле і сучасне// Слово і час. - 2015. - № 1. - С.31
8.Ротач, П. Грудочка любимоi землi : Василь Симоненко i Полтавщина. - Опiшне:Украiна, 1995. - 77с
9.Сніжко, М.С. Симоненкові світанки. - Черкаси : ІнтролігаТОР, 2015. - 212 с.
10.Тєтєнєва, Ж. Василь Симоненко - "лицар на білому коні" в українській літературі// Дивослово. - 2019. - № 3. - С. 18
11.Ткаченко, А.О. Василь Симоненко: Нарис життя i творчостi. - К.: Днiпро, 1990. - 312с
12.Шарговська, О. "Били. Чим - не знаю. Якість товсті палиці шкіряні. З піском чи що": поет Василь Симоненко помер після побоїв у міліції// Країна. - 2015. - № 1. - С.55
13.Шитова,Л.П. Я воскрес, щоб із вами жити : філософія життя і творчості Василя Симоненка. - Черкаси : Чабаненко Ю.А., 2005. - 111 с.
14.«Я для тебе горів, український народе...»: до 80-ліття від дня народження Василя Симоненка / упоряд. Г.І. Радько. - Полтава : Полтавський літератор, 2015. - 246 с.