21 грудня 2019 року Кременчуцькому мосту виповниться 70 років. А починалась історія мосту ще за часів Олександра ІІ – у 70-х роках позаминулого століття. До цього спонукало будівництво залізниці, мережа якої тоді в Росії стрімко розвивалася. Проєкт споруди розробив видатний російський мостобудівник, військовий інженер-полковник Аманд Струве. Однак той, перший, міст був одноярусний – і поїзди, і підводи (як основний вид «сухопутного» транспорту) рухалися на одному рівні. Міст мав довжину 1 км, по центру рухалися поїзди, по узбіччю, під час перерв у русі потягів –гужовий транспорт. Обабіч мосту розташовувались пішохідні доріжки з поручнями. Опорами для мосту служили 10 міцних «биків», виготовлених із кременчуцького рожево-сірого граніту. Події громадянської війни надовго перервали рух через Дніпро, а відновили міст лише наприкінці 20-х.
Під час Другої Світової війни відступ Радянської Армії супроводжувався підривом усіх дніпровських переправ. Серйозно постраждав і Крюківський міст. Німці навіть не намагалися його відновити, спорудивши неподалік «времянку» - понтонну переправу, яку підірвали, коли вже відступали самі. Спорудили міст руками військовополонених, здебільшого тих, які утримувалися в концтаборі на території колишньої дзеркальної фабрики. Взимку 1941 – 1942 рр. у 40-градусний мороз військовополонені спеціальними пристроями – «бабами», забивали у дно Дніпра дубові палі (дуб у воді не гниє, а навпаки - міцнішає). На цих палях потім відливали з цементу «бики» - опори. Навесні 1942 р. об’єкт відкрили для руху, але служив він недовго: під час весняної повені вода залила міст, що виявився низькуватим.
У вересні 1943р., відступаючи з Кременчука, фашисти підірвали все на своєму шляху. Вибухівкою був пошкоджений і залізничний міст через Дніпро – зруйновано частину мосту над руслом Дніпра ближче до правого берега.
За наказом командування 2-го Українського Фронту з 8 грудня 1943 р. бійці 47-ї бригади розпочали зводити тимчасовий дерев’яний міст на 50 – 60 метрів вище за течією від пошкодженого. Роботи завершили за 93 дні, і 21 травня 1944 р. цим мостом дуже повільно, щоб не розгойдати, рушили перші залізничні ешелони з військовою технікою та боєприпасами. Міст рипів, але свій експлуатаційний період витримав, у листопаді 1945 р. його почали розбирати, бо заважав відновленню постійного залізничного мосту.
Відбудова капітального об’єкта розпочалася в 1946 р. Були ліквідовані завали розчищене русло, розібрані всі мостові прогони – залишились тільки 10 дореволюційних «биків»- опор, на яких і почали зводити новий міст. Металеві ферми виготовив Дніпропетровський мостовий завод, у Чехословаччині зробили елементи підйомної частини для пропускання під мостом великогабаритних суден.
Крюківський міст урочисто відкрили 21 грудня 1949 р., це було загальнонародне свято – з прапорами, транспарантами, музикою, все місто зібралося заради цієї хвилюючої події.
1987 року уряд прийняв постанову про будівництво нового автомобільного мосту. Однак він не був побудований.
До 1988 р. Крюківський міст не знав жодного капітального ремонту, потім застарілі дерев’яні конструкції автомобільної проїжджої частини замінили на асфальтове покриття, а обабіч встановили, а обабіч встановили металеві колесо відбійні огорожі. .
У середині 1990-тих років мер Іван Пономаренко наказав розпочати роботи з розробки техніко-економічних обґрунтувань будівництва мосту, які було розроблено впродовж 1992—1994 років.
1993 року Президент України Леонід Кучма заявив, що міст будуть споруджувати японці. Однак питання будівництво мосту було відкладене.
2006 року уряд виділив 10 млн гривень на розробку Київсоюзшляхпроектом ТЕО нового мостового переходу, наступним етапом мало стати затвердження його Кабінетом міністрів України.
Після того городяни пам’ятають ще один капітальний ремонт мостового автошляху – виконували його за рекордно короткий термін восени 2007 р., відкрили теж урочисто – незадовго до Нового року, а вже в січні 2008 р. нове покриття, що обійшлось у фантастичну на той час суму 6 млн. грн.., вкрилося тріщинами.
У лютому 2012 року під час візиту до Кременчука Президент Віктор Янукович заявив, що розпочати будівництво мосту можна вже у 2013 році. У травні цього ж року виділено 35,3 млн. грн. на проектування мосту.
Але нестача коштів гальмує всі плани на будівництво нового мосту через Дніпро.
Література:
1. Булашев О. Мосту пора на пенсію. [ Крюковському мосту - 60, или Все о паромах, переправах и мостах Кременчуга] // Телеграф. – 2009. - 14-20 грудня (№ 51). - С.10
2. Данилова І. Доля трьох мостів // Кременчуцька Панорама. – 2013. – № 5. – 31 січня. – С. 16
3. Курилов О. Крюкiвський мiст - третя спроба розпочати будiвництво // Вiсник Кременчука . - 2000.- № 5. - С.3
4. Курилов О. Нардеп Юрій Шаповалов: "Кременчужани тридцять років чекають..." [будівництво мосту] // Програма плюс. - 2017.
-24-31 Березень (№ 12). - С. 2.
5. Потапенко П. Кременчук. Три мости через Дніпро та їхня доля 1872-1949 рр. – Кременчук: Про-Графіка, 2011. – 40с.
6. Скальська М. Крюківському мосту - 60! // Програма Плюс. - 2009. – 14-20 грудня (№ 51). - С.5
7. Скобельський В. Міст мрії між минулим і майбутнім // Голос України. – 2012. - № 14. – 25 січня. – С. 5.
8. Чугуївець О. Містична історія Крюківського мосту [ при будівництві мосту інженер Струве використав старовинні масонські закляття ] // АВТОГРАФ. - 2016. - 22 вересня (№ 38). - С. 6.
