«Граматика» старослов’янської мови Мелетія Смотрицького («Грамматіки Славенская правилноє синтагма») - один із найвидатніших творів давнього слов’янського мовознавства. Саме їй ми маємо завдячувати введенню правил, якими і досі послуговуємося в українському правописі. На час же своєї появи підручник Смотрицького фактично «оживив» мову вченості і літургії православних. Це видання Михайло Ломоносов буде називати «воротами своєї вченості».
Світське ім'я Мелетія Смотрицького було Максим Герасимович, він народився ймовірно 1575 року в Смотричі на Хмельниччині. Його батько – Герасим Смотрицький – був першим ректором Острозької школи. Мелетій навчався спершу в Острозі, потім у Віленській академії, відвідував лекції професорів Лейпціґського, Віттенберзького, Нюрнберзького університетів. За кордоном він одержує ступінь доктора медицини.
Мелетію випало жити в буремні часи національно-релігійного протистояння. 1596 року підписано Берестейську унію, суть якої полягала в об'єднанні православних та католиків під зверхністю папи римського. Неймовірна хвиля протестів проти оновленої релігії піднялася на теренах Білорусії та поділеної між Московською та Польською державами України.
У часи уніатських диспутів становище мови підігрівало конфлікт ще значніше. Це добре відчував і Мелетій, тому вже 1619 року від видає доленосну «Грамматіки Славенская правилноє синтагма».
Ця книга стане одним із найвагоміших творів давнього слов'янського мовознавства, перекладатиметься на латину, пошириться всією Європою. Смотрицький перший в історії нашої лінгвістики подав повний курс церковнослов'янської мови в традиційних тоді частинах: орфографія (де також подавався й опис фонетики й орфоепії), етимологія (тобто морфологія), синтаксис та просодія (правила віршування).Саме він увів до вжитку літеру ґ, узаконив вживання й. Встановив правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу тощо. Багато з його правил орфографії й пунктуації збереглися й сьогодні.
Понад двісті років йому не було рівних у слов'янській філології. "Грамматіка..." була основним підручником церковнослов'янської мови, витримавши багато видань.
Цікаво обернулося життя самого Мелетія Смотрицького. Внаслідок постійних гонінь та серйозних конфліктів, перебуваючи в страшній скруті, у 1627 Смотрицький переходить на бік унії, ставши архімандритом Дерманського монастиря. Опинившись серед людей, із якими все життя боровся, покинутий друзями, хворий та абсолютно самотній, він невдовзі помирає.
Мелетій Смотрицький посів в історії нашої культури незаслужено скромне місце (може, тому, що його образ «заплямований» прийняттям унії). Між тим він належав до плеяди провідних гуманістів свого часу і був патріотом своєї вітчизни.
Література:
1.Смотрицький Мелетій. Грамматіки Славенская правилноє синтагма [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://izbornyk.org.ua
2.Бабич, С. Мiфологема мандрiв як пошуки оновлення // Слово i час. - 2001.- № 10. - С. 22.
3.Бабич, С. Модуси самореалізації особистоств в Україні кiн. ХVI-поч ХVII ст. // Пам'ять столiть. - 1999. - №4. - С. 93.
4.Біловус, Н. Мелетій Смотрицький - український полеміст і педагог // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2008. - № 36. - С. 20.
5.Жовтобрюх, М. А. Граматики української мови // Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2007. – С. 117.
6.Німчук, В.В. Граматика Мелетія Смотрицького // Енциклопедія історії України : у 10 т. - К. : Наук. думка, 2004. - Т. 2 : Г - Д. - С. 185.
7.Німчук, В. В. Смотрицький Мелетій // Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2007. – С.651
8.Мицик, Ю. Мелетiй Смотрицький// Iсторiя в школах України. - 1997. - №3. - С. 47.
9.Русанівський, В. М. Історія української літературної мови : підручник / В. М. Русанівський. – К.: АртЕк, 2001. – 392 с.
10.Смотрицький Мелетій // Провідники духовності в Україні: Довідник / За ред. І. Ф. Кураса. – К.: Вища школа, 2003. – 783 с.
11.Українськi гуманiсти епохи Вiдродження : Антологiя: У 2-х ч.. - К.: Наукова думка, 1995. - 431с.
