
Зрадницькі умови договору викликали обурення українського народу. В жовтні 1658 на Лівобережжі повстали Переяславський, Ніжинський, Лубенський і Чернігівський полки на чолі з наказним гетьманом І. Безпалим. І. Богун також відмовився підтримати рішення, підписане в Гадячі, а тому 1659 року разом з І. Сірком організував на правобережжі рішучий опір гетьманському війську.
Зазнавши поразки, Виговський почав переговори про прийняття України в підданство Османської імперії і закликав на допомогу кримських та ногайських татар. Іван Богун та Іван Сірко розбили татар і рушили на гетьманську столицю — Чигирин. Вигнаний повсталим народом І. Виговський та його прибічники у вересні змушені були шукати притулок у Польщі.
Література:
1.Гуржій О. І. Богуна повстання 1659 р. // Енциклопедія історії України : у 10 т. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 320.
2.Історія війн і збройних конфліктів в Україні : Енциклопедичний довідник. – К. : Вид-во гуманітарної літератури, 2004. – С.75
3.Історія України : Джерельний літопис / Упоряд. В. І. Червінський, М. І. Обушний. – К. : ДП «Дирекція ФВД», 2008. – С.185
4.Історія України: Навчальний посібник. – К. : Альтернативи,2002. – С. 109
5.Полонська-Василенко Н. Д. Історія України. У 2-х тт.. Т. 2. – К. : Либідь, 1995. – 605 с.
6.Україна крізь віки. Т. 7 : Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.) / В.А. Смолій, В.С. Степанков . – К.: Альтернативи, 1999. – С. 220
7.Україна: Хронологія розвитку. Т. 4. – К. : КРІОН, 2016. – С. 448