Наприкінці 1657 – поч. 1658 років в Українській козацькій державі фактично розпочалася громадянська війна. Першими проти володаря булави повстали козаки Полтавського полку, керовані полковником М. Пушкарем. Їх підтримав кошовий отаман Запорозької Січі Я. Барабаш. Супроти опозиції гетьман надіслав загін іноземного війська та козаків-найманців під началом І. Сербина й І. Богуна.
Після розгрому повстанців і загибелі М. Пушкаря І. Виговський зі своїми прибічниками пішов на угоду з урядом Речі Посполитої з метою спільної боротьби проти Російської держави. У вересні 1658 гетьман І. Виговський уклав Гадяцький договір про перехід України під владу Польщі.
Зрадницькі умови договору викликали обурення українського народу. В жовтні 1658 на Лівобережжі повстали Переяславський, Ніжинський, Лубенський і Чернігівський полки на чолі з наказним гетьманом І. Безпалим. І. Богун також відмовився підтримати рішення, підписане в Гадячі, а тому 1659 року разом з І. Сірком організував на правобережжі рішучий опір гетьманському війську.
Зазнавши поразки, Виговський почав переговори про прийняття України в підданство Османської імперії і закликав на допомогу кримських та ногайських татар. Іван Богун та Іван Сірко розбили татар і рушили на гетьманську столицю — Чигирин. Вигнаний повсталим народом І. Виговський та його прибічники у вересні змушені були шукати притулок у Польщі.
Література:
1.Гуржій О. І. Богуна повстання 1659 р. // Енциклопедія історії України : у 10 т. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 320.
2.Історія війн і збройних конфліктів в Україні : Енциклопедичний довідник. – К. : Вид-во гуманітарної літератури, 2004. – С.75
3.Історія України : Джерельний літопис / Упоряд. В. І. Червінський, М. І. Обушний. – К. : ДП «Дирекція ФВД», 2008. – С.185
4.Історія України: Навчальний посібник. – К. : Альтернативи,2002. – С. 109
5.Полонська-Василенко Н. Д. Історія України. У 2-х тт.. Т. 2. – К. : Либідь, 1995. – 605 с.
6.Україна крізь віки. Т. 7 : Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.) / В.А. Смолій, В.С. Степанков . – К.: Альтернативи, 1999. – С. 220
7.Україна: Хронологія розвитку. Т. 4. – К. : КРІОН, 2016. – С. 448