Яків Самійлович Ражба — український скульптор-монументаліст, живописець, член спілки художників України. 
Народився Яків Самійлович (16) 29 серпня 1904 року.
З 1924 по 1929 рік навчався у Харківському художньому інституті. Його педагогами були Б. Кратко та Е. Блох, до речі, теж кременчужанка. Ще студентом виконував декоративно-скульптурні роботи на будівництвах Харкова і Донбасу, ілюстрував книги.
У 1930-их pp. працював переважно над скульптурними оздобами Харкова, Луганську тощо.
У 1938 ввійшов до Спілки художників СРСР. З 1941 по 1945 роки працював у Тбілісі, а з 1945 року – в Києві. Композиції скульптора на теми творів Тараса Шевченка ("Тополя”, 1957), Лесі Українки ("Мавка”, 1960) зберігаються у музеях Києва.
Працював Яків Ражба і в мистецькій кераміці.
У творчій добірці митця були: надгробок Д. Гурамішвілі в Миргороді (1949, скульптор Я. С. Ражба, архітектори К. С. Джанашія и Ш. Чедія), пам’ятник на могилі В.К. Короленко у Полтаві (1940-1950-ті роки, не був реалізований); композиції  «Тополя» (1957), «Німфа» (1960), «Лілея» (1964), ”Лев Толстой” (1968), "Стара казка”, "Андрій Рубльов”, "Михаїл Врубель” (всі — 1969), "Дон Кіхот і Санчо” (1971), "Кентаври”, "Цирк” (обидва — 1972), «Гусляр» (1974), "Гомер” (1977), пам’ятник односельчанам, які загинули у роки Другої Світової війни у селищі міського типу Котельві Полтавської області (1981), композиція «Матір» (1982) та інші.
У 1966 році, разом із архітектором І. Каракасом, скульптором Є. Жовніровським та художником Зиновієм Толкачовим Яків Ражба виконав конкурсний проект для меморіалу «Бабин Яр». Основна ідея проекту полягала в тому, що Бабин Яр – це величезна братська могила, по якій не можна ходити, із 15-20-метровою фігурою матері у скорботі, до якої вів би пандус над Куренівкою. Проект було нагороджено першою премією, та реалізовано не було.
Помер митець у Києві 2 січня 1986.


Література:


1.Андронников И. Личная собственность // Андронников И. Я хочу рассказать вам…: рассказы, портреты, очерки, статьи / Ираклий Андроников. – 3-е изд. – М.: Советский писатель, 1971. – С. 221
2.Апрелєва Т. Неймовірний Ражба // Кременчуцька панорама. – 2014. – 2014. – 6-13 листопада (№45). – С. 20
3.Варварецький Ю. А. Становлення української радянської скульптури / Ю.А. Варварецький. – К.: Наукова думка, 1972. – С. 46, 47, 53, 62, 63, 102, 104, 116
4.Владич Л. Шлях скульптора // Образотворче мистецтво. – 1985. - № 1. – С. 29
5.Історія українського мистецтва: в 6-ти т. Т. 5: Радянське мистецтво 1917-1941 років / ред. В. І. Касіян, В. А. Афанасьєв та ін. – К.: Книжкова фабрика «Жовтень», 1967. – С. 343, 350, 358
6.Мистецтво України: Біографічний довідник / ред. А. В. Кудрицький. – К.: Українська енциклопедія, 1997. – С. 499 
7.Митці України: Енциклопедичний довідник / Упор. М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. За ред.. А. В. Кудрицького. – К.: Українська енциклопедія, 1992. – С. 485
8.Незвичайні особистості в історії Кременчука. - Кременчук : Вид-во ПП Щербатих О.В., 2012. – С. 7
9.Павлов В. П. Українське радянське мистецтво 1920-1930-х / В. П. Павлов. – К.: Мистецтво, 1983. – С. 60. – (Нариси з історії українського мистецтва)
10.Полтавіка. Полтавська енциклопедія : [у 12 т.] Т.9 : Образотворче і декоративне мистецтво, кн.2 : М-Я. - Полтава : АСМІ, 2015. – С. 378
11.Прус А. Скульптор Ражба // Кременчуцька зоря. – 1974. – 29 серпня. – С. 3. – (Наші шановні земляки)
12.Ражба Яків Самійлович // УРЕ. – 2-е вид. - Т. 9.  – К., 1983. – С. 271
13.Роготченко О. О. Соціалістичний реалізм і тоталітаризм / О. Роготченко; Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. – К.: ФЕНІКС, 2007. – С. 142-143
14.Сандул В. Покликання – скульптор // Кременчуцька зоря. – 1984. – 13 жовтня. – С. 4
15.Сандул В. Творчість митця // Кременчуцька зоря. – 1990. – 12 квітня. – С. 4
16.Українська радянська скульптура / ред. М. Лисенко. – К.: Держ. вид-во образотворчого мистецтва і музичної літератури, 1957. – С. 85
17.Шевченко-Василенко В. Є.   Полтавська губернія : [у 3 т.] Т.1, кн.1 : Коротка історія у контексті історії Руси-України : видатні особистості. - Харків : Майдан, 2014. - 620 с.
18.Юшко В.   Вiдомий скульптор // Кремiнь. - 1998. – 10 сiчня. - с. 3
19.Юшко В.   Вiн не без гордостi сповiщав, що родом з Кременчука, ми ж пишаемося талановитим земляком // АVтограф. - 2004. -  №35. - 26 серпня. - С.6
20.Юшко В.   Кременчужанин, творчiсть якого багатоманiтна за тематикою, жанрами й пластичними засобами // Вiсник Кременчука. - 1999. – 26 серпня. - №65. - С.15