Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на чиновницьку службу. Служив по канцеляріях у Гадячі (1863-1864), Прилуках (1865-1867), Миргороді (1867-1871).
Від 1871 року мешкав у Полтаві, працюючи спершу бухгалтером губернського казначейства, а згодом на різних посадах у казенній палаті. Його зовсім не приваблювала чиновницька кар'єра (хоч сумлінне, ретельне виконання службових обов'язків і дозволило досягти високого чину дійсного статського радника). І. П. Рудченко починає пробувати свої сили в літературі. Перші його твори (вірш "Україні" та оповідання "Лихий попутав"), підписані псевдонімом Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львівському журналі "Правда" в 1872 році.
Незважаючи на те, що в 70 — 80-х роках письменник продовжує інтенсивно працювати, його твори, в зв'язку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, друкуються переважно за кордоном і на Наддніпрянській Україні були майже невідомі широким колам читачів.
Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" і подано до цензури, але в зв'язку з так званим Емським указом 1876 року в Росії цей твір не був опублікований і вперше з'являється в Женеві у 1880 році. Тільки в середині 80-х років твори Панаса Мирного починають друкуватися на Наддніпрянщині: на сторінках альманаху "Рада", виданого М. Старицьким у 1883 — 1884 pp.
Літературні інтереси Панаса Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю. В 70-х роках 19 ст. він став свідком «ходіння в народ». Прикметною є участь Панаса Мирного в діяльності полтавського народницького гуртка «Унія».
Як член комісії міської думи він бере активну участь у спорудженні пам'ятника І. Котляревському в Полтаві. Особливо посилюється громадська діяльність Панаса Мирного напередодні і в період першої російської революції. Коли 1914 року було заборонено вшанування пам'яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення ганебними діями царизму.
В 1917 році Мирний, незважаючи на свій похилий вік, іде працювати в Полтавський губфінвідділ.
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Поховано його в Полтаві.
1.Віценя Л. Панас Мирний за життя не хотів рекламувати свого імені // Зоря Полтавщини. - 2010. - 27 січня (№ 13). - С. 3
2.Головко М. Трагедiя нашого роду // Зоря Полтавщини . - 2007. - №183. - 28 листопада. - С. 4
3.Гоян Я. П. Провісники : есе. - К. : Веселка, 2011. - 526 с.
4.Грінченко Л. Особливості художнього часопростору роману Панаса Мирного та І.Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2013. - № 4. - С.14
5.Ємченко О. "З живого слова скуй самопали!.."// Iсторичний календар '99. - К., 1998. - С.148
6.Збiрник наукових праць Полтавського державного педагогiчного iнституту iм. В. Г. Короленка. - Полтава: Б.в., 1999. – 227 с
7.Корчева Л. Панас Мирний. Драма "Лимерівна"// Вивчаємо українську мову та літературу. - 2012. - № 31. - С. 34
8.Майдан О. Психологічні спостереження Панаса Мирного в жанрі роману // Слово i час . - 1999. - №10
9.Неврлий М. Я. Минуле й сучасне: збірник слов'янознавчих праць. – К.: Смолоскип, 2009. - 956 с.
10.Основні дати життя і творчості Панаса Мирного // Шкільна бібліотека. - 2013. - № 1/2. - С.116
11.Панас Мирний: життя і творчість у фотографіях, ілюстраціях, документах. - К.: Рад. школа, 1983. – 160 с.
12.Пільгук І. Дуби шумлять. Біографічні повісті. - К.: Дніпро, 1990. – 575 с.
13.Розсоха Л. Вiхи родоводу Панаса Мирного // Київська Старовина. - 1999. - №4. - С.163
14.Ротач П. З етюдiв до бiографiї Панаса Мирного // Слово i час . - 2003. - №2. - С.76
15.Ротач П. Колоски з літературної ниви: Короткий літературний календар. - Полтава: Полтавський лiтератор, 1999. – 560 с.
16.Семенко С. Панас Мирний у журналi "Рiдний край" // Слово i час. - 1999. - №10
17.Тернистий шлях письменника: [Панас Мирний (1849-1920)] // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2014. - № 2. - С.74
18.Топська Н. Любов-наснага, любов-журба...: Історії кохання класиків української літератури. - Донецьк: Проспект-Прес, 2007. – 320 с.
19.Ушкалов Л. В. Панас Мирний. - Х. : ПЕТ, 2012. - 120 с.
20.Шевченко З. Панас Мирний: спроба сучасного прочитання життєвого i творчого шляху письменника // Дивослово . - 2001.- №12. - С.45
Від 1871 року мешкав у Полтаві, працюючи спершу бухгалтером губернського казначейства, а згодом на різних посадах у казенній палаті. Його зовсім не приваблювала чиновницька кар'єра (хоч сумлінне, ретельне виконання службових обов'язків і дозволило досягти високого чину дійсного статського радника). І. П. Рудченко починає пробувати свої сили в літературі. Перші його твори (вірш "Україні" та оповідання "Лихий попутав"), підписані псевдонімом Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львівському журналі "Правда" в 1872 році.
Незважаючи на те, що в 70 — 80-х роках письменник продовжує інтенсивно працювати, його твори, в зв'язку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, друкуються переважно за кордоном і на Наддніпрянській Україні були майже невідомі широким колам читачів.
Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" і подано до цензури, але в зв'язку з так званим Емським указом 1876 року в Росії цей твір не був опублікований і вперше з'являється в Женеві у 1880 році. Тільки в середині 80-х років твори Панаса Мирного починають друкуватися на Наддніпрянщині: на сторінках альманаху "Рада", виданого М. Старицьким у 1883 — 1884 pp.
Літературні інтереси Панаса Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю. В 70-х роках 19 ст. він став свідком «ходіння в народ». Прикметною є участь Панаса Мирного в діяльності полтавського народницького гуртка «Унія».
Як член комісії міської думи він бере активну участь у спорудженні пам'ятника І. Котляревському в Полтаві. Особливо посилюється громадська діяльність Панаса Мирного напередодні і в період першої російської революції. Коли 1914 року було заборонено вшанування пам'яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення ганебними діями царизму.
В 1917 році Мирний, незважаючи на свій похилий вік, іде працювати в Полтавський губфінвідділ.
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Поховано його в Полтаві.
Література:
1.Віценя Л. Панас Мирний за життя не хотів рекламувати свого імені // Зоря Полтавщини. - 2010. - 27 січня (№ 13). - С. 3
2.Головко М. Трагедiя нашого роду // Зоря Полтавщини . - 2007. - №183. - 28 листопада. - С. 4
3.Гоян Я. П. Провісники : есе. - К. : Веселка, 2011. - 526 с.
4.Грінченко Л. Особливості художнього часопростору роману Панаса Мирного та І.Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2013. - № 4. - С.14
5.Ємченко О. "З живого слова скуй самопали!.."// Iсторичний календар '99. - К., 1998. - С.148
6.Збiрник наукових праць Полтавського державного педагогiчного iнституту iм. В. Г. Короленка. - Полтава: Б.в., 1999. – 227 с
7.Корчева Л. Панас Мирний. Драма "Лимерівна"// Вивчаємо українську мову та літературу. - 2012. - № 31. - С. 34
8.Майдан О. Психологічні спостереження Панаса Мирного в жанрі роману // Слово i час . - 1999. - №10
9.Неврлий М. Я. Минуле й сучасне: збірник слов'янознавчих праць. – К.: Смолоскип, 2009. - 956 с.
10.Основні дати життя і творчості Панаса Мирного // Шкільна бібліотека. - 2013. - № 1/2. - С.116
11.Панас Мирний: життя і творчість у фотографіях, ілюстраціях, документах. - К.: Рад. школа, 1983. – 160 с.
12.Пільгук І. Дуби шумлять. Біографічні повісті. - К.: Дніпро, 1990. – 575 с.
13.Розсоха Л. Вiхи родоводу Панаса Мирного // Київська Старовина. - 1999. - №4. - С.163
14.Ротач П. З етюдiв до бiографiї Панаса Мирного // Слово i час . - 2003. - №2. - С.76
15.Ротач П. Колоски з літературної ниви: Короткий літературний календар. - Полтава: Полтавський лiтератор, 1999. – 560 с.
16.Семенко С. Панас Мирний у журналi "Рiдний край" // Слово i час. - 1999. - №10
17.Тернистий шлях письменника: [Панас Мирний (1849-1920)] // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2014. - № 2. - С.74
18.Топська Н. Любов-наснага, любов-журба...: Історії кохання класиків української літератури. - Донецьк: Проспект-Прес, 2007. – 320 с.
19.Ушкалов Л. В. Панас Мирний. - Х. : ПЕТ, 2012. - 120 с.
20.Шевченко З. Панас Мирний: спроба сучасного прочитання життєвого i творчого шляху письменника // Дивослово . - 2001.- №12. - С.45