Василь Васильович Капніст народився 12 (23) лютого 1758 в Обухівці на Полтавщині. Походить зі славного українського шляхетського роду Капністів. У 16 років поступив на службу капралом в Ізмайловський полк. З 1775 року — офіцер Преображенського полку. 
     Василь Капніст почав друкуватися в 1780 році російською мовою. Писав оди, елегії, анакреонтичні вірші. 
     У 1782-83 рр. — контролер головного поштового управління у Петербурзі. 1783 року після відставки з військової служби повернувся в Україну. Певний час був директором училищ Полтавської губернії. Користувався великим авторитетом серед українського дворянства. Займав виборні посади ватажка дворянства Миргородського повіту (1782; ще до переїзду в Петербург), Київської губернії (1785-87), генерального судді Полтавської губернії (з 1802 року) та полтавського предводителя дворянства (з 1820 року), перебуваючи на яких завжди відстоював інтереси українського народу. У 1783 році написав «Оду на рабство» (опубл. 1806), в якій виступив проти посилення колоніальної політики російського уряду в Україні, зокрема, остаточної ліквідації в1783 році козацьких полків і запровадження кріпосного права у Слобідській і Лівобережній Україні. 
       1787 року В.В.Капніст разом з групою аристократів-автономістів підготував проект відновлення козацьких формувань в Україні («Положение, на каком может быть набрано й содержано войско охочих козаков»), який, незважаючи на підтримку П. Рум’янцева-Задунайського і Г. Потьомкіна, був відхилений царським урядом.
        У квітні 1791 року Василь Капніст разом зі своїм братом Петром за дорученням українських патріотичних кіл перебував у Берліні. Він вів переговори з представниками пруських урядових кіл, у т.ч. з міністром закордонних справ (канцлером) Прусії Е.-Ф.Герцбергом про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства. 
      У 1798 році опублікував поему «Ябеда», в якій у гострій формі критикував російську колоніальну політику на українських землях. Василь Капніст переклав «Слово о полку Ігоревім» на російську мову і зробив цікавий коментар, в якому підкреслено українське походження і українські особливості цього твору. 
     Помер 28 жовтня (9 листопада) 1823 в селі Кибинці Полтавської області. 




1.   Бублик В. Серце і розум Гетьманщини: В.В. Капніст, видатний поет, драматург // Українська культура. – 2008. - № 7. – С. 13.
2.   Видатні постаті в історії України (ІХ-ХІХст.) : Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети. – К.: Вища школа, 2002. – 359с.
3.   Дашкевич Я. Постаті : Нариси про діячів історії, політики, культури. –  Львів: Піраміда, 2007. – 807с.
4.   Денисенко А. Квітнева подорож до Прусії: Василь Капніст // Пам’ять століть. – 2008. - № 3. – С. 186.
5.   Історія України в особах: Козаччина. – К.: Україна, 2000. – 302с., іл.
6.   Історія України в особах: Козаччина. – К.: Україна, 2013. – 304с.
7.   Крушинський А. Друг муз, друг Вітчизни: Василь Капніст // Вісник книжкової палати. – 2008. - № 5. – С. 45.
8.   Капніст Василь Васильович // Енциклопедія історії України. Т.4. Ка – Ком. К., 2007. – С. 96.
9.   Капніст Василь Васильович // Альманах Пошани й визнання Полтавщини. Полтава, 2003.
10. Капніст Василь Васильович // Провідники духовності в Україні . – Київ: Вища школа, 2003. – С. 237.
11. Лазечко П. Меценати української культури // Дзвін. – 2003. - № 4. – С. 107.
12. Ротач П. Колоски з літературної ниви: Короткий літературний календар Полтавщини. – Полтава: Полтавський літератор, 1999. – С. 98.
13. Руднев Е. В. Капніст – перший перекладач «Слово о полку Ігоревім» // Слово і час. – 2000. - № 4. – С. 20.
14. Шевченко-Василенко В. Полтавська губернія: [у 3т.] Т.1,кн. 1: Коротка історія у контексті історії Руси-України: видатні особистості. – Харків: Майдан,           2014. – 620с.