Навряд чи знайдеться в історії космонавтики людина, життя якої було б настільки загадковим і таємничим, як життя людини, що ввійшла в науку під іменем Юрія Васильовича Кондратюка. Під цим іменем він став відомий в науковому світі завдяки так званої «теорії траси Кондратюка», яка лягла в основу подорожі американської астро-місії на Місяць. Справжнє ж ім’я цієї людини – Олександр Гнатович Шаргей.
    Шаргей Олександр Гнатович народився у Полтаві 9 червня 1897 року. У 13 років він пішов вчитися в Полтавську чоловічу гімназію. Вже в самому ранньому дитинстві у хлопчика з`явилася тяга до винахідництва.
   Мрія про міжпланетні польоти  захопила свідомість Олександра Шаргея. Напередодні закінчення Полтавської гімназії юнак закінчив свій перший серйозний рукопис - «Тим, хто буде читати, щоб будувати». У чернетці книги майбутній Кондратюк Юрій Васильович сформулював проект майбутніх міжпланетних подорожей. Пізніше ці ідеї він розвинув в інших своїх творах.
    У 1916 році вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту, але вже в листопаді того ж року був покликаний в армію. Був офіцером царської, а згодом — Білої армії. Дезертирував, змінив ім’я, справжній носій цього імені помер 1921 року, документи померлого Кондратюка Шаргею допомогла отримати його мачуха. В той же час починає вивчення основних проблем космонавтики та основних потенційних способів мандрувати за межі Землі. Роботу дослідник вів незалежно від Костянтина Ціолковського. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів. Там же визначив необхідність використання багатоступеневих ракет та ракетного палива за спеціальним рецептом, потенційне створення міжпланетних баз та використання гравітаційних полів на інших планетах.
    Мало хто знає, але перший винахід Кондратюка-Шаргея не стосувався космонавтики: він збудував дерев’яний елеватор без жодного цвяха, місткість якого складала 10 тис тонн.
    На початку 1930 року був засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві (серед звинувачень — створення того самого елеватора без цвяхів як «прихована диверсія», мовляв, щоби швидше зруйнувався стратегічний об’єкт). За результатами кримінальної справи потрапив у «шарашку» — конструкторське бюро ОДПУ інженером-конструктором, де перебував за ґратами та працював до 1932 року.
     В період ув’язнення виконав ескізний проект для конкурсу з вітроенергетики, який передав «на волю», проектом зацікавився тодішній нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе. Кондратюка-Шаргея повезли до Москви для зустрічі із наркомом, а згодом звільнили з тюрми. Вітрова електростанція побудована не була, але розробки українця лягли в основу побудови Останкінської телевежі.
На жаль, історія не зберегла відомостей про те, як закінчилося земне життя нашого видатного земляка. Найбільш ймовірною версією є така. Коли розпочалася війна, Юрій Кондратюк записався до  ополченської дивізії Москви і на початку жовтня під час бою загинув. Пізніше на основі деяких матеріалів та розповідей свідків встановлено, що Юрій Кондратюк загинув 23 лютого 1942 року на Орловській землі. Але достеменної правди і досі не знає ніхто…
    Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці. Після висадки американців на Місяць американський вчений Лоу зізнався: «Ми розшукали маленьку, мало чим примітну книжечку, видану в Росії зразу ж після революції. Автор її, Юрій Кондратюк, обґрунтував і розрахував найекономнішу схему польоту на Місяць з поверненням на Землю. Цією схемою ми й скористалися».
   Наукова діяльність відомого теоретика космонавтики Кондратюка не залишилась непоміченою. Американський вчений говорив: " Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано слідкував на мисі Кеннеді за стартом ракети, що повинна була понести корабель "Аполлон-9” у напрямі до Місяця, я думав про українця Юрія Кондратюка, котрий розрахував цю трасу, по якій мають летіти троє наших астронавтів.” 
Нині пам'ять Ю.В.Кондратюка шанують у всьому світі.    Його іменем названо кратер на зворотній стороні Місяця й малу планету Сонячної системи, а також трасу, рухаючись по якій, ракета з людиною вперше досягла Місяця. Американці, які вважають Кондратюка родоначальником космічної ери, на мисі Канаверал установили йому пам'ятник. Його ім’я золотими літерами написане в залі слави Космічного музею НАСА в США. На батьківщині винахідника також не забули. У Полтаві створено музей авіації і космонавтики ім. Ю. Кондратюка. Біля музею встановлено пам'ятний знак на честь видатного вченого. Його ім'я носить Полтавський технічний національний університет і одна з вулиць міста.  Є медаль імені Ю.В. Кондратюка, випущено ювілейну монету і дві поштові марки. 




1.Альманах Украiнського Народного Союзу на рiк 1970. - Нью Йорк: Свобода, 1969. – 256 с.
2.Даценко, А. В.   Александр Шаргей-Юрий Кондратюк, сын Украины, Полтавы. - Полтава : Полтава, 1997. - 352 с.
3.Даценко, А. В.   "Я полечу туда..." : Документальная повесть. - Х.: Прапор, 1995. - 271с.
4.Данилець О.   Політ на Місяць спланували в Полтаві // Урядовий кур'єр. - 2016. - 12 квітня (№ 69). - С. 5
5.Дормідонтов, А. Г.  Першопроходець космосу // Всеукраiнська наукова конференцiя "Iсторичне краезнавство в Украiнi:традицii i сучаснiсть" . - 1995. - Киiв
6.Жовнір Н.  Невідоме про відомих. [ 115 - річниця від дня народження Олександра Шаргея ] // Зоря Полтавщини. - 2012. - 17 серпня/18 серпня (№ 126/127). - С.   8
7.Игнатенко, А. А.   Несколько слов в ракурсе синергетики. - Кременчуг: Альтернатива, 1999. – 56 с.
8.Игнатенко, А. А   Украинский Циолковский : Клаузура  биографии Ю. В. Кондратюка - А. И. Шаргея. - Кременчуг: Альтернатива, 1999. – 165 с.
9.Садовский, Д.   Имя с обратной стороны Луны // Наука и жизнь . - 2004.- № 9.- С. 77
10.Станіславський, Д.   Місячні траси Юрія Кондратюка // Камуфляж. - 2008. - № 4. - С. 39
11.Через терни до зірок: Ю. Кондратюк // Дати і події. - 2017. - № 1. - С. 145
12.Через терни до Місяця // Шкільна бібліотека. - 2012. - № 9/10. - С. 11
13.Шведов, И. О   Три украинских портрета : Мазепа, Вертинский, Кондратюк. - К: б/и, 2002. – 228 с.
14.Шум, В.   Шаргей-Кондратюк: украинский Дон-Кихот // Личности. - 2010. - № 3. - С. 91