2 жовтня виповнилося 110 років від дня народження Івана Багряного - одного з найяскравіших і найдраматичніших українських письменників ХХ століття. Замовчуваний в Україні всі повоєнні роки, він тільки останнім часом став відомий читачам на батьківщині. Тепер в Україні опубліковано кілька його романів, за його творами ставляться фільми, з'являються дослідження про нього. Актом справедливості і визнання стало присудження йому посмертно в березні 1992 року найвищої відзнаки нашої держави — Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Народився 19 вересня (2 жовтня) 1906 року в селі Куземин, Охтирського району. У шестирічному віці почав навчатися в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив в Охтирці вищу початкову школу. 1920 року вступив до технічної школи слюсарного ремесла, потім — до Краснопільської школи художньо-керамічного профілю.
1922 року починається період трудової діяльності і активного громадсько-політичного життя.
1925 року вийшов із комсомолу. Того ж 1925 року Іван Багряний під псевдонімом І. Полярний видав в Охтирці невеличку збірку «Чорні силуети: П’ять оповідань».
1926 року виходить зі спілки «Плуг», вступає до опозиційного літературного об’єднання МАРС («Майстерня революційного слова»), де зближується з Валер’яном Підмогильним, Євгеном Плужником, Борисом Антоненком-Давидовичем, Григорієм Косинкою, Тодосем Осьмачкою та іншими, яких пізніше було піддано нищівній критиці з боку офіційної радянської критики та всіляко переслідувано. Саме в цей період Іван Багряний активно працював і друкувався в журналах «Глобус», «Всесвіт», «Життя й революція», «Червоний шлях» та інших.
16 квітня 1932 року його заарештували в Харкові й звинуватили «в проведенні контрреволюційної агітації» за допомогою його літературних творів, таких як поема «Ave Maria», історичний роман «Скелька», поеми «Тінь», «Вандея», «Гутенберг», соціальна сатира «Батіг». А 25 жовтня 1932 року його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу. Автобіографічні подробиці про ці п’ять років життя — арешт, тортури, втечу із заслання й повернення на батьківщину — письменник використав у романі «Сад Гетсиманський».
Радянсько-німецька війна застала письменника в Охтирці. Він одразу пішов в українське підпілля, передислокувався до Галичини.
1944 року він написав один із найталановитіших творів — роман «Звіролови» (згодом відомий як«Тигролови»).У січні 1944 написав, перебуваючи у Тернополі, поему «Гуляй-Поле».
1945 року Багряний емігрував до Німеччини. У1948 року заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і відтоді цілих 17 років — до самої смерті редагував газету «Українські вісті». Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР.
Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року.
Література:
1.Багряний, Іван. Вибрані твори. - К.: Книга, 2007. – 368 с
2.Багряний, І.П. Вiрю! : хрестоматiя. – Чикаго - Х.: Фундацiя iм.I.Багряного, 2001. – 540 с
3.Багряний, I. Золотий бумеранг: Вiршi, поеми, роман в вiршах, сатира та iншi поезii. - К: "Рада", 1999. – 679 с
4.Багряний, І. П. Людина бiжить над прiрвою Роман. - К: Укр.письменник, 1992. – 320 с
5.Багряний І. Огненне коло: Повість про трагедію під Бродами / Іван Багряний. - К: Варта, 1992. – 128 с
6.Багряний, І. П. Сад Гетсиманський. - К.: Наукова думка, 2001. – 544 с
7.Багряний, І. П. Скелька: поеми. - Х.:Важпромавтоматика, 2008. - 288 с.
8.Багряний, І. П. Тигролови. Морiтурi: Роман, Драматична повiсть. - К: Наукова думка, 2001. – 368 с
9.Багряний І. Чому я не хочу вертатись до СРСР?: [ до 110-річчя від дня народження Івана Багрячного] // Літературна Україна. - 2015. - № 38. - С. 14
Про нього:
1.Волошина, Н. Незвабутній Іван Багряний: (Іван Павлович Лозов'ягин, 1906 - 1963) // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2008. - № 12. - С.10
2.Галкін О. Супутниці життя Івана Багряного: жінки письменника // Березіль. - 2009. - № 3/4. - С. 113
3.Зозулінський, Т. Людина у " межовій ситуації": І. Багряний // Дзвін. - 2009. - № 1. - С. 147
4.Іван Багряний 83 дні сидів у камері смертників // Країна. - 2013. - № 33. - С. 55
5.Коновал, О. Співпраця Григорія Китастого та Івана Багряного// Березіль. - 2013. - № 5/6. - С. 40
6.Лавріненко, Ю. Іван Багряний - політичний діяч і письменник // Літературна Україна. - 2013. - 14-21 лютого (№ 7). - С.10
7.Людина-патріот та його епоха: Іван Павлович Багряний (1906-1963) // Шкільна бібліотека. - 2016. - № 9. - С. 39-42
8.На порозі прийдешнього : до 110-річчя Івана Багряного / упоряд. Сергій Козак. - Київ : Літературна Україна, Українська видавнича спілка ім. І.Багряного, 2016. - 48 с.
9.Приходченко К. Сумління нації // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2010. - № 33. - С. 18
10."Сміливі завжди мають щастя...": [Спогади про Івана Багряного його дружини Галини Багряної]// Шкільна бібліотека. - 2011. - № 9. - С.12
11.Шугай, О. Ненаписана книга Івана Багряного (Дещо про поїздку письменника до США та Канади): До 110--річчя від дня народження // Літературна Україна. - 2016. - № 35. - С. 8
12.Шугай,, О.В. Іван Багряний: нове й маловідоме : У 2-х кн. Есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти / Олександер Шугай. - К : Смолоскип, 2013. - 960 с.
